Як не «підсолити» собі під час ЗНО?

Незабаром розпочнеться Зовнішнє незалежне оцінювання. Цьогоріч воно буде тривати з 3—го по 27—го червня. Звісно, як все незнайоме і невідоме досі, ЗНО, що є першим кроком в студентське життя, викликає у дітей стрес. Вони бояться завалити ці тестування, не вступити на омріяний факультет, розчарувати своїх батьків і знайомих.

«Стрес (з англ. — напруження) — це переживання ситуацій, незрозумілих і невідомих нашому організму, це сіль життя. Це психічне напруження, спровоковане реальною або уявною загрозами. Реальна — будь—яке фізичне явище: спека, холод, уявна — наше ставлення до цієї ситуації», — розповідає психолог Центру психологічного консультування УКУ Галина Нетлюх.

За її словами, стрес виникає тоді, коли інформація про небезпеку доходить до головного мозку, передається через нервові закінчення до ендокринної системи, наднирників, збільшуючи кількість «бойових гормонів» адреналіну. Тоді прискорюється серцебиття, підвищується тиск, холодніють кінцівки, нудить.

Окрім негативного, стрес може бути і позитивним. У першому випадку ми уникаємо вирішувати проблеми, у другому (еострес) — навпаки, мобілізуємося, аби діяти. Згідно з дослідженнями, найбільший рівень стресу — 100 пунктів — у людей викликає смерть когось з подружжя, 73 — розлучення, травма чи хвороба сягає 53 пунктів, звільнення з роботи 47—ми, вагітність «претендує» на 40 пунктів, 39 «натягують» сексуальні проблеми, 36 — зміна роботи. Школярі ж сягають 28 позначки рівня стресу через значні особисті досягнення, 26—ти пунктів — коли закінчать школу, 15 пунктів у них викликає зміна стосунків з друзями і 13 — початок канікул.

Канадський лікар і основоположник вчення про стрес Ганс Сельє писав, що стрес — це не те, що з нами відбулося, це те, як ми сприймаємо. Тож як сприймають ЗНО школярі? Які моменти перед тестуванням, під час тестування у них викликають стрес?

Школярі бояться розчаровувати своїх батьків, які витратили гроші на репетиторів, переживають, аби не втратити надаремно рік.

Деякі хлопці і дівчата, які за два тижні будуть їхати на ЗНО, вже нині переймаються тим, що з ними трапляться ситуації, які спровокують чи підсилять стрес.

Пригадую, і для мене колись ЗНО супроводжувалось переживаннями. Та мені вдалося справитись з ними. Ще з вечора поклала у сумку паспорт і ручки, приготувала святковий одяг, вчасно лягла спати. Приїхала на тестування завчасно. Зайшовши в аудиторію, переживала, трохи лякала мене офіційність, з якою проходило ЗНО, спостерігачі. Та коли почала ставити хрестики у бланках, зрозуміла, питання мені знайомі, це неважко. І тоді хвилювання зникли.

«УЗНО, як і у кожній ситуації, є свої плюси і мінуси. До позитивів належить те, що дитина може спробувати свої сили, готуючись, збагачує свої знання, вчиться концентруватися, бути самостійнішою. До мінусів — моральне і фізичне навантаження під час підготовки, страх не виправдати батьківських сподівань», — каже Галина Нетлюх.

На її думку, аби зменшити тривожність перед ЗНО (гарантувати уникнення стресу ніхто не може), школярі мають бути впевнені, що все вивчили і повторили. Готуючись до екзаменів, каже психолог, необхідно вміти правильно розплановувати свій час, розділити роботу по темах, за складністю, не забуваючи про відпочинок і прогулянки з друзями. «Важливо, щоб дитина вміла собі робити приємності, хвалячи себе в думках, — переконує Галина Нетлюх. — Мовляв, сьогодні я встигла зробити це завдання, для нагороди—заохочення трохи посиджу «ВКонтакті», куплю собі морозиво чи щось інше, приємне».

Аби під час складання екзаменів добре почуватися і фізично і психологічно, потрібно виспатись, спожити більше енергетичної їжі (овочі, фрукти, збалансоване харчування), випити води, вдягнути зручний одяг, налаштуватися на позитивний настрій.

Та чи можна перестати боятися, зменшивши рівень стресу, якщо не знаємо предмета стресу. Для цього, радить психолог, дитина повинна, заплющивши очі, уявити те, чого вона боїться, тоді зобразити на аркуші паперу.

Цікаво було спостерігати, як школярі справлялися з цим завданням. Як хлопці, так і дівчата для зображення своєї «страшилки» брали виключно чорні олівці. Одні малювали свій стрес відразу, навіть серіями на декількох аркушах, інші після візуалізації ще кілька хвилин думали.

На малюнках я побачила паспорт (страх його забути), автобус (страх спізнитись на ЗНО), школу і дорогу, яка веде до неї — на ЗНО, чорну ручку (страх її забути), чорну парту і чорний зошит з завданнями (страх не встигнути все написати, перед питаннями, яких абітурієнт може не знати). Найбільше вразили малюнки двох хлопців — на одному хлопчик, якого стрижуть. Автор пояснив його так: «Якщо я не складу ЗНО, піду в армію, куди не хочу».

На другому — маленький затонований чорний квадрат (свідчення закритості хлопця), який для юнака є символом безвиході, у яку потрапляє після провалу ЗНО. Тобто куди йти далі і що робити, він не знає. З допомогою малюнків, вважає психолог, школярі краще пізнають свій стрес, переконавшись, що те, чого вони бояться, не таке вже й страшне, а велика тінь, яка виглядала з—за будинку, лише тінь мишки.

«Коли двері аудиторії зачинились і почалося тестування, діти повинні відкинути усі свої негативні думки, не думати про те, що було вчора і що буде потім, зосередитись на ЗНО. Важливо уважно прочитати завдання, розподілити час на кожне з них, не сумніватись у своїх силах. Пам’ятати, що ви наполегливо готувались. Переносячи відповіді на чистовик, не поспішати, перевірити їх правильність ще раз», — ділиться психолог.

Не остання роль у підготовці і складанні ЗНО батьків абітурієнтів. Вони своїми думками, словами і вчинками програмують дітей на успіх чи неуспіх, не усвідомлюючи цього.

Фото: з архіву «ВЗ»