Ціна людини на «ринку рабів» – 90 доларів

Рабовласницький лад давно занепав... Але й сьогодні у світі понад 27 млн. осіб перебувають у рабстві! Ціна людини на «ринку рабів» — близько 90 доларів. Це дешевше, ніж пара брендового взуття. За статистикою, рятуються від рабовласників XXI століття лише один відсоток тих, хто потрапив до рабства.

За оцінкою Міжнародної організації з міграції, понад 23 відсотки дівчат-проституток у Європі — українського походження. І, на жаль, ця цифра зростає.

Днями компанія А21 спільно з ГО «КЕМПУС» проводили семінар для студентів Львівського національного університету імені І. Франка «Скасувати торгівлю людьми». Мета заходу — поінформувати молодь і таким чином уберегти від хибного кроку в житті.

“Те, що я почула на семінарі, просто шокує! — ділиться враженнями студентка 4 курсу Марія. — Особливо статистичні дані: кожні 30 секунд одна особа стає жертвою торгівлі людьми. Середній вік потерпілих — 13-14 років...”.

Торгівля людьми — це незаконна діяльність, спрямована на примусову працю і сексуальне рабство (проституція, порнографія, секс-туризм). Україна в цьому процесі виступає у трьох ролях: як країна-постачальник «живого товару»; країна-транзит (через Україну провозять «рабів» зі Сходу на Захід); країна призначення (люди з менш розвинених країн потрапляють у рабство саме в

Україні). Крім того, в останні роки збільшується тенденція до внутрішнього рабства: українці страждають від примусової праці чи сексуального рабства в самій же Україні. Зазвичай при цьому жертви вивозяться із сільської місцевості до столиці. Однак найчастіше наші співвітчизники стають рабами за межами країни.

Обережно: трафікери!

“Мені було цікаво почути, що не все так добре може скластися для нас за кордоном, як здається”, — зізнається студентка Надія після превентивного семінару. — Уперше почула і про діяльність трафікерів”. Трафікери (продавці рабів) — досвідчені психологи і маніпулятори. Вони знають і вправно використовують два прагнення-мотиви українців: отримати кращий заробіток і влаштувати своє особисте життя. Трафікери мають три схеми пошуку нових жертв.

Перша схема передбачає використання друзів та знайомих, які розповідають про казкові умови та можливості за кордоном і схиляють таким чином до виїзду за кордон.

Друга схема вербування “живого товару” — діяльність нелегальних чи недобросовісних агенцій з працевлаштування за кордоном. Такі агенції діють через соціальні мережі Інтернету. Відверті фотографії, статус «в активному пошуці», особиста контактна інформація, готовність спілкуватися з незнайомими людьми — усе це становить справжній «ринок наречених» для трафікерів.

Третя схема — відвертий шантаж. Обіцянки не оприлюднювати компрометуючу вас інформацію (фото, відео) в обмін на певні «послуги». Зауважимо, що трафікери ніколи не дотримуються обіцяного і компромат все одно потрапляє в Інтернет, тож єдина порада — тікати подалі від цих людей, а не вести з ними перемовини.

Якщо ти плануєш навчатися або працювати за кордоном

—Переконайся, що фірма, яка тобі допомагає, має ліцензію на навчання чи працевлаштування українських громадян за кордоном.

—Переконайся також, що в тебе відкрита відповідна віза: якщо плануєш працювати, то це має бути робоча віза; туристична чи гостьова права на працевлаштування не дають. Прослідкуй, щоб контракт про навчання чи роботу був складений у двох примірниках — зрозумілою для тебе мовою та мовою країни призначення.

—Перевір зазначені в контракті умови праці, термін дії контракту, тривалість робочого дня, наявність вихідних, оплату праці, умови проживання, медичне страхування, повну назву (ім’я) та адресу роботодавця, умови розривання контракту.

—«Профільтруй» зміст контракту на наявність таких тривожних фраз, як «та інші види робіт», «будь-які роботи на вимогу роботодавця».