Поїхав на заробітки – повернувся без пальців

Святкові гірлянди, вітрини магазинів, настрій оточення — все нагадувало про наближення Нового року. Пан Сергій мріяв, аби родина зустріла його з подарунками та багатим столом. Не міг дочекатися повернення додому, тож намагався якомога швидше закінчити роботу. Та, видно, не судилося йому святкувати в колі сім’ї — підступний мороз підкрався непомітно, мов у казці, та вдарив по пальцях...

Вирушаючи на заробітки у Харківську область, Сергій навіть подумати не міг, що з ним може статися біда. За 40 років свого життя жодної роботи не цурався, працював за будь-яких погодних умов. Градусник за вікном показував -19. Бригада працювала на даху. Мали тільки одне бажання — якомога швидше здати об’єкт та повернутися додому після тримісячної розлуки. Сергій взявся за роботу без рукавиць, не звертаючи уваги на застереження товаришів. Коли відчув оніміння — не зважав: мовляв, минеться. Але наступного дня руки вже не слухалися. До вечора пальці почорніли. Лише тоді чоловік злякався не на жарт і пішов до лікарні.

Сергія відразу ж госпіталізували. Надавши пацієнту першу невідкладну допомогу, відправили на батьківщину — до Львова.

Відразу з поїзда довелося їхати до лікарні. Там його прооперували — видалили мертві тканини. На щастя, обійшлося без ампутації, але постраждали вісім пальців на двох руках — всі, крім великих.

Зараз два з них — забинтовані та нерухомі. Решта — все ще чорні. Роботу, яку мав, втратив, але сподівається, що до весни руки знову його слухатимуть. За порадою медиків, без перестанку їх розробляє, адже мріє якомога швидше приступити до праці: потрібно забезпечувати сім’ю.

40-річному Андрієві пощастило менше. Щоб трохи підробити, вирушив з товаришем у Донецьку область.

“Біда спіткала мене у той день, коли мав настати “кінець світу”, — розповідає пан Андрій. — Для мене він справді настав!”.

Чоловік простягає вперед руки із забинтованими кистями. Бідолашний позбувся усіх пальців. На вулиці стояв 20-градусний мороз. Була ніч, коли вони з другом проїжджали селом. Андрій вийшов у справах, заблукав у темряві, послизнувся і впав у озеро. Від холоду не відчував свого тіла. Побачив, що в одній із хат горить світло, постукав — просився погрітися. Але літня пані побоялася пустити чужинця до хати: казала, остерігається грабіжників. Від переохолодження чоловік втратив свідомість. Товариш знайшов його тільки через чотири години, викликав “швидку”, й постраждалого відвезли до районної лікарні. Лише на другий день він прийшов до тями. Жодних ознак обмороження місцеві лікарі не помітили.

Повернувшись додому через три дні, знемагав від болю. Коли звернувся по медичну допомогу, з часу, відколи обморозив руки, минуло більше двох тижнів. На жаль, це був критичний термін: жодного пальця лікарі врятувати не могли. Чоловік бідкається, як жити далі: на пенсію у зв’язку з інвалідністю дружину та двох малих дітей не прогодуєш...

45-річного Петра також спіткала трагічна доля. Розлучившись з дружиною, вирішив почати нове життя. Інтелігентний чоловік подався до Києва — працювати на будові. Не звичний до спартанських умов праці, обморозив стопи на ногах. Батьки привезли його до лікарні через чотири дні — коли кінцівки вже почорніли. Лікарі кажуть, у них стискалося серце, коли бачили, як дорослий мужній чоловік плаче від безвиході.

— Дехто вважає, що обморожуються лише бомжі чи люди напідпитку, — каже завідувач опікового відділення Василь Савчин. — Насправді жертвою може стати кожен, хто необачно поводиться на морозі. Лікар-комбустіолог Тарас Думанський згадує двох пацієнтів, які обморозили пальці на руках, пораючись біля машини: один — штовхав, намагаючись завести, другий — ремонтував.

Аби уникнути лиха, слід пам’ятати, що взимку взуття завжди має бути сухим, вільним і теплим. Не можна нехтувати рукавичками. На кінцівках — найменше м’яких тканин, переважно вони стають жертвами обмороження. Підбираючи зимовий одяг, слід надавати перевагу натуральним тканинам, оскільки синтетика гірше ізолює тепло. Вбрання не зігріває, а лише зберігає тепло, які виділяє наше тіло.

Обмороження може дати про себе знати через 12 годин, інколи — через добу або дві. Відчувається оніміння ураженої частини тіла, з’являються набряки, пухирі, знижується чутливість, шкіра змінює колір. Слід негайно зняти одяг, висушити ноги, обмотати їх теплою тканиною та прикласти сухе тепло. Необхідно пити багато теплої рідини. Якомога швидше звертайтеся по медичну допомогу: з плином часу зростає ймовірність ампутації ураженої частини тіла.