Суперкілер із Привокзальної

Відбиваючись від запитань журналістів, що стосувалися стрілянини, яка сталася 11 грудня близько 19-ї години на вулиці Єфремова у Львові, начальник ГУ МВСУ у Львівській області генерал-майор Олександр Рудяк пообіцяв повідомити подробиці пізніше. При цьому зауважив, що ці подробиці будуть сенсаційними. Незабаром прес-служба головного управління боротьби з оргзлочинністю МВС повідомила, що 11 грудня у Львові місцеві та столичні убозівці проводили спецоперацію із затримання особливо небезпечних злочинців.

«Головною ВИМОГОЮ до проведення спецоперації, — розповіли у прес-службі ГУБОЗ, — було забезпечення максимального рівня безпеки громадян. З цією метою спеціальні групи працівників здійснювали заходи з недопущення випадкових перехожих та автомобілів до місця проведення операції. Під час затримання в автівці, де перебували фігуранти, пролунали два постріли. Наразі неможливо встановити, хто зі спільників вчинив вирішальні постріли, що призвели до смерті одного та поранення іншого. Такі дії можна пояснити бажанням зловмисників уникнути кримінальної відповідальності. Правоохоронці вогнепальної зброї не застосовували».

Офіційну міліцейську версію подій, що відбувалися під Клубом зв’язку у Львові, скептично сприйняли жителі будинків, під вікнами яких проводилася спец-опе-рація. Одна з мешканок розповіла журналістам, що бачила, як міліціонери з чорними масками на обличчях ганяли по дитячому майданчику за одним зі зловмисників. Ще один житель цієї вулиці, спілкуючись з кореспондентом “ВЗ”, іронічно запитав: “Якщо пролунали лише два постріли, а зловмисники справді стріляли один в одного у машині, то чому цілу ніч міліціонери нікого не пускали за стрічки, якими перегородили вулицю, та шукали гільзи?”.

Після скупої офіційної інформації прес-служби ГУБОЗ МВС на електронні скриньки багатьох видань надійшло повідомлення під заголовком: “Нові подробиці вбивства кілера у Львові”. Анонімні автори цього повідомлення, впадало у вічі, не лише не спростовували офіційної інформації міліції, а й додавали таких подробиць про спецоперацію, які могли розповісти лише її учасники.

“За цими зловмисниками, — йшлося в анонімній інформації, — тягнеться довгий хвіст замовних убивств. Тривалий час за ними стежили. Три роки тому вони були оголошені у розшук, після чого злочинці покинули територію України. Протягом цих років не було точних даних про їх місцеперебування. До того ж за цей час один із убивць зробив собі пластичну операцію, і його було важко впізнати. Нещодавно злочинці повернулися на батьківщину. Під час спостереження за ними з’явилася інформація про те, що вони отримали чергове замовлення. Було прийнято рішення про затримання. Оскільки злочинці були озброєні, місце, де вони перебували, оточили. Усвідомивши, що їх арештовують, злочинці повернулися один до одного і, вихопивши пістолети, вистрелили один одному в голову. Один із зловмисників помер на місці, другий втратив свідомість. Оскільки його товариш промахнувся, куля потрапила в скроневу ділянку...”.

За твердженнями анонімного джерела, у бандитів знайшли автомати Калашникова, пістолети з глушниками, гранати, ножі. Убозівці, які захоплювали бандитів, пізніше зазначили, що “ніколи раніше на теренах України не бачили настільки підготовлених кілерів”.

Незабаром ця інформація підтвердилася іншими джерелами. З’ясувалося, що під Клубом зв’язку загинула відома у кримінальних колах людина — 53-річний Володимир Марко на прізвисько Біба. Як стало відомо “ВЗ” з власних джерел, у підліткові роки Біба “козакував” у Львові, на Привокзальній, як тоді називалося (за територіальним розташуванням) одне із, як би зараз сказали, неформальних підліткових об’єднань. Коли почалися “буремні дев’яності”, Біба почав робити злодійську кар’єру. У жодну рекетирську бригаду Біба не входив: завжди був сам собою. З України Біба зник, кажуть наші джерела у кримінальних колах, на початку двотисячних років. Тоді ж його оголосили у розшук.

Загиблого під Клубом зв’язку зловмисника міліціонери підозрюють у вчиненні багатьох гучних замовних убивств. Зокрема його підозрюють у вбивстві Колі Рокеро (Миколи Лозинського), якого розстріляли 10 січня 2010 року на проспекті Чорновола у Львові. Причетний Біба, підозрюють убозівці, і до замаху на вбивство кримінального авторитета Вови Морди, який стався у центрі Львова 24 серпня цього року.

Приїхати до Львова лише для того, щоб згадати молоді роки, Біба навіть після пластичної операції навряд чи наважився б. Він міг справді отримати чергове “замовлення” на відстріл когось із відомих у місті людей. Кому саме збиралися вкоротити життя, правоохоронцям міг би розповісти напарник Біби, який залишився живим. Працівники Львівської лікарні швидкої медичної допомоги повідомили “ВЗ”, що цей “хворий”, палата якого перебуває під постійною охороною бійців “Беркута”, отримав легке поранення в голову. Куля, кажуть лікарі, зачепила лише шкіру. Поранений при свідомості, добре все пам’ятає, отож його можуть не сьогодні — завтра виписати. Та спілкуватися зі слідчими напарник Біби бажання не виявив. Поки що, стало відомо “ВЗ”, жодних показань правоохоронцям він не дав.