Чому від дятла у людей голова болить?

У родині медиків Гаврилюків, які побудувалися на хуторі неподалік лісу, мають гризоту: оселя їхня новенька, «з голочки», виглядає наче писанка, але от біда — з кінця осені її стіни під дахом хтось неначе мисливським дробом пошкодив. Доведеться навесні ремонт робити. Зловмисника господарі вирахували у вихідні, коли були вдома…

Руйнівником виявився великий… дятел із зеленкуватим оперенням (науковці кажуть, що водяться вони у нас рідко). Любитель деревних жучків чомусь уподобав собі пінопласт, яким утеплили цегляні стіни будинку. Щоранку дзьобатий птах пікірує на піддашшя і своїм «кайлом» енергійно довбає фаєрмур. Аж «тріски» летять від його праці. Доводиться щоразу відганяти «каменяра». Знали б господарі, що матимуть таку несподівану мороку, вибрали б іншу «шубу» для своєї фазенди…

Зі схожою проблемою зіткнувся сусід пана Юрія — колишній склодув Степан. І його помешкання «прові-дує» дятел. Видно, мало «довбакові» лісових грабів, буків, кленів. Хоча здогадатися про причину його нових симпатій можна — пінопласт не такий твердий, як стовбур дерева. Тільки який же смак у штучного утеплювача?

Вкутані пінопластом стіни люблять «брати на зуб» і домашні кури, клюють його наче зерно. Пані Леся з-під Бібрки розповіла нам кумедну історію. Птиця її сусіда ніяк не трималася свого подвір’я, перескакувала через пліт і промишляла на чужих обійстях — влітку «підстригла» всю зеленину на грядці. Вже й сварилася з господарем — нічого не допомагає. Щоб принадити несучок до своєї території, кмітлива Лесина бабуня знайшла вихід: кинула на сусідське подвір’я шматок пінопласту — і чубатенькі взялися його клювати, про інші городи забули…

Відомий своєю рибальською пристрастю Роберт Дніпровий зі Львова каже, що на кульки пінопласту клюють його улюблені коропи і карасики. Інші знайомі розповідали, що гризуть цей піддатливий матеріал і миші, роблячи в утеплених стінах ходи-тунелі…

«Пінопластове» меню дятла здивувало голову Західноукраїнського орнітологічного товариства Андрія Бокотея. «Тяжко відповісти, чим приваблює цей штучний матеріал птахів, — сказав він кореспондентові «ВЗ». — Про таке чую вперше. Дятел — птах комахоїдний. Якби хату збудували з дерева і вона була заражена якимись жучками-личинками, тоді він міг би їх там шукати. Можливо, десь у швах між цеглою, на стиках пінопласту оселилися короїди — і дятел їх відчуває… Мій товариш розповідав, що в пінопласті, яким утеплено його хату, поробили собі гнізда горобці. Так чинять і шпаки, бо пінопласт легко вишпортати. Тому часто буває, що птахи, які зазвичай селяться в дуплах, можуть переселятися у житла антропогенного походження. Як оборонитися від дятлів-руйнівників? А ніяк…».

Геніальну розгадку проблеми «дятел і пінопласт» авторові цих рядків підказав уродженець Поморян, що під Золочевом, Ігор Нестюк: «А що тут незрозумілого? Дятел довбе, бо бачить результат…».