До гіпертоніків «швидка» буде їхати... протягом години!

З 1 січня на приїзд “швидкої” у місті доведеться чекати 10 хвилин. Поза межами міста — 20 хвилин. За поганих погодних умов та поганих доріг карети “швидкої” будуть запізнюватися на 10 хвилин. А от деякі пацієнти чекатимуть на бригаду медиків... цілу годину! Принаймні такі норми прописані у Постанові Кабміну №1119.

Міністерство ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я розіслало по регіонах “роз’яснення щодо критеріїв поділу звернень”. До екстрених віднесли невідкладні стани, що супроводжуються втратою свідомості, судомами, раптовим розладом дихання, раптовим болем у ділянці серця, блювотою кров’ю, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань, гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю... Екстреними виклики вважатимуться при усіх видах травм (переломи, вивихи, поранення, опіки, важкі забої, травми голови), ураженнях електричним струмом, блискавкою, при теплових ударах, переохолодженнях, асфіксії усіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодженнях, отриманих внаслідок ДТП, аварій на виробництвах та під час стихійних лих, отруєннях, укусах тварин, змій, павуків, комах тощо, порушеннях нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча і т. д.).

А от неекстреними вважатимуться ті стани, які супроводжуються раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку та суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом в онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним або токсичним абстинентним синдромом. Не поспішатимуть і до хронічно хворих пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишечнику, хвороби нирок, суглобів тощо. Тож гіпертонікам тепер доведеться лікувати свою гіпертонію у поліклініці, а не надзвонювати у “швидку”, аби приїхала бригада медиків і зробила рятівний укол. У такий спосіб МОЗ начебто стимулює хворих на артеріальну гіпертензію звернутися до лікаря і вчасно розпочати лікування, а не чекати інфаркту чи інсульту. “Якщо у людини немає ознак гіпертонічного кризу, будемо скеровувати її у поліклініку за місцем проживання, — каже заступник головного лікаря станції швидкої медичної допомоги м. Львова Лілія Сирота. — Але це не означає, що у наданні допомоги їй буде відмовлено. Якщо на момент виклику усі бригади перебуватимуть на виїзді, пацієнту розкажуть, які ліки повинен прийняти (займатиметься цим консультативна телефонна служба). “Швидка” приїде до години часу... Не виключено, що нас почнуть обдурювати. Повідомлятимуть диспетчеру, який приймає виклики, що у людини — гіпертонічний криз, а там — лише незначне підвищення артеріального тиску. Так було, є і, певно, довго ще буде, адже відповідальності за це не передбачено. До онкохворих, які потребуватимуть знеболювального, будемо й надалі приїздити. А хто їм допоможе, як не ми? З амбулаторії сімейної медицини о другій ночі до них ніхто не приїде”.

“Завжди ділили виклики на першорядні і другорядні, — додає головний лікар станції швидкої медичної допомоги м. Львова Наталія Поважук. — У першу чергу їхали до тих, хто постраждав у ДТП, у пожежі, впав з великої висоти, топився. А постанова уряду лише закріплює цей логічний розподіл на папері”...