«Мене до творчості надихає кожен день, тому й ідеї виникають спонтанно»

Експозиція стала помітною культурною подією міста, зібравши поціновувачів сучасного сакрального та філософського мистецтва, мистецтвознавців, митців, гостей Львова, родини і добрих друзів, адже митець того дня святкував свій День народження.

Палац Потоцьких як виставковий простір вдало підкреслює концепцію експозиції, що у восьми залах вмістила аж 74 картини. Історичні інтер’єри додають роботам особливої урочистості та глибини, створюючи атмосферу зосередженого споглядання. Назва виставки «Від створення світу» окреслює її головну ідею — осмислення буття людини й Всесвіту від первісних біблійних образів до сьогодення. У представлених роботах Петро Сипняк звертається до тем створення світу, духовного пошуку, взаємин людини з Богом і природою. Автор поєднує біблійні мотиви з особистими переживаннями та сучасним світовідчуттям, створюючи багатошарові, емоційно насичені образи. Живопис Сипняка вирізняється впізнаваною манерою: експресивний мазок, насичена колористика, символізм і метафоричність. Його полотна не завжди дають готові відповіді — радше запрошують глядача до роздумів і внутрішнього діалогу. У кожній роботі відчувається напруга між світлом і темрявою, хаосом і гармонією, що перегукується з біблійною історією творіння. Про роботи, представлені на виставці, історію їх написання Петро Сипняк розповів журналістці «ВЗ».

— Ще раніше, мабуть, весною минулого року, Тарас Возняк - директор галереї мистецтв імені Бориса Возницького запропонував зробити виставку у цих неймовірних залах, — каже пан Петро. — Я погодився і майже рік працював над створенням нових робіт. А коли все було готове, вирішили, що відкрити виставку можна і на мій день народження. Ось такий подарунок зробив собі… Виставка «Від створення світу» — це ще один період мого творчого шляху.

— То так виглядає, що усі роботи написані за останній рік?

— В основному усі, що створені за останній період, за винятком 5−6 робіт. А 90 відсотків робіт — нові, я їх ще ніде не виставляв.

— Чому назвали виставку «Від створення світу»?

— Дати виставці таку назву мене підштовхнула моя робота, що символізує вічний рух. Людські фігури у коловороті від світла. Людство обертається навколо світла, яке творить цей вічний рух життя.

— Довго над нею працювали?

— Кілька місяців.

— А що вас надихнуло на створення саме цієї роботи?

— У мене нема такого розуміння — щось надихнуло. Насправді, мене до творчості надихає кожен день. Це виникає спонтанно. До прикладу, виходжу вранці на прогулянку зі собакою, і раптом мені спадає якась думка — ідея. Приходжу у майстерню, роблю ескіз і викладаю цю свою думку. А далі починаю її опрацьовувати.

— На ваших полотнах багато природи. А ось тут — клоун і дві маски…

—  Це відтворення життя — клоун може одягнути веселу маску, а може й сумну. Таким у нас є сьогоднішній день. На іншій роботі — птахи розривають темряву і з’являється світло. І та сама ідея закладена у картині «Гойдалка»: ніч і день. Або робота «Хрест». Саме було свято Воздвиження Хреста Господнього. Я йшов і роздумував: хтось підіймає хрест, а хтось вже користується тим хрестом, вже всівся на ньому і має певні блага, натомість інші — цей хрест пхають. Або простий, але такий філософський сюжет. Гуляв парком, бачу, сидить ворона на смітнику. Але вона не просто так собі сиділа. Це було вранці, я дивувався, що навколо смітника насипано багато сміття. Подумав: чому люди не кидають то сміття у смітник, а поруч. А потім придивився: та то витівки цієї ворони. Вона витягає сміття звідти і розкидає навколо. Або робота «Метелик і гусінь». От з такої непримітної гусені народжується така неймовірна краса — метелик. Або «Кар'єрна драбина»: той, що пнеться вгору, наступає на голову тому, що внизу.

— Не відмовляєтеся і від портретів, і, звісно, пейзажі, за якими легко впізнати ваш почерк…

— Так, люблю природу. Ось тут і пейзажі вечірнього Львова. Наше місто — неймовірне, а особливо у вечірні години…