«Мої пісні іноді говорять більше і відвертіше, ніж я»

Зал вибухав оваціями раз за разом, як тільки звучали «Малинове вино», «Подих вітру», «Більше не буду», «Метелики», а особливо брали за душу ліричні сповіді «На краю», «Пригорни», «Коли тебе немає», «Боляче». Як працюється артистці без підтримки на сцені чоловіка, Альона розповіла журналістці «ВЗ».

— Як це — починати сольну кар’єру після стількох років у дуеті?

— Починати сольну карʼєру як Alena Omargalieva було дуже хвилююче, все ж таки понад 11 років я провела на сцені з Тамерланом у парі. Сольний шлях я почала на початку повномасштабної війни. Тамерлан з перших днів пішов захищати спочатку Київ, потім країну, я зрозуміла, що вийдемо на сцену ми разом ще не скоро, а може і ніколи… І прийняла це, бо дуже поважаю його вибір і те, що він робить увесь цей час. Зрозуміла, що немає сенсу чогось чекати, треба бути тут і зараз. І ось вже 2,5 року я займаюся музикою сама, але з його великою підтримкою. Зараз мене переповнює творчість, і поки Тамерлан займається військовою діяльністю, я продовжую себе реалізовувати.

— Які труднощі вас «підстерігали» на початку сольної діяльності і як їх вдалося подолати?

— Спочатку було досить незвично виступати на сцені одній, це, як з’ясувалося вдвічі важче, ніж з партнером. Ти маєш тримати звʼязок з публікою весь концерт, і не розраховувати, що десь тебе підстрахує Тамерлан, поки є кілька секунд випити водички (сміється. — Г. Я.). Це швидше нюанси, ніж труднощі, звісно. До них швидко звикаєш.

Перший час потрібен був час на «розкачку» — наша аудиторія з Тамерланом мала звикнути до сольної співачки Альони Омаргалієвої, і водночас я розуміла, що треба охопити нових слухачів. Пам’ятаю, як перші треки не розуміла, чому ж все так повільно йде? Хоча команда мене постійно заспокоювала і пояснювала, що потрібно ще трохи часу, треба продовжувати випускати треки, все буде. Тепер розумію, що все йшло в гарному темпі навіть на початку. Але як типова Діва за гороскопом, результат мені був потрібний «тут і зараз».

— Чим ваш сольний стиль відрізняється від того, що ви робили в дуеті?

— Мої пісні, як і раніше, романтичні, ліричні, десь ностальгічні, про кохання, але тепер мають виключно жіночий характер. Вміння поєднувати глибокі почуття з танцювальними ритмами я набула ще за часів дуету. Я ж усі пісні пишу сама. Це завжди щось з життя — мого, чи моїх подруг, до прикладу. Я люблю писати про справжні почуття, про щось, що сама перестраждала, пропустила через себе, про наші стосунки з Тамерланом — і про хороші моменти, і про якісь непорозуміння також. Мої пісні іноді говорять більше і відвертіше за мене. Я продовжую створювати треки, в яких дівчатам легко впізнати себе та свої емоції.

— Тамерлан допомагає вам у творчості зараз?

— Тамерлан підтримує мене максимально, як тільки може. Звичайно, що зараз в нього немає багато часу на це, але я завжди раджусь з ним, прислуховуюсь. Саме він запропонував записати у пісні «На краю» голоси жінок, що чекають своїх чоловіків з війни. Це дуже потужна ідея, яку ми втілили у життя. Ця пісня насправді особлива для мене. З неї почався мій сольний шлях і вона стала дуже близькою слухачам. Я писала про те, що сама відчувала, бо тоді сама чекала на Тамерлана додому. Досі ком в горлі кожного разу, як я її співаю на сцені.

— Чи змінилися ваші стосунки у родині після початку повномасштабного вторгнення?

— З початком великої війни ми стали ще ближчими, ніж будь-коли. У кожного у нашій сім’ї свої справи: я займаюсь творчістю, Тамерлан допомагає військовим, син ходить на футбол. Всі ми маємо свої заняття, але наша любов одне до одного з усіма розлуками лише міцніє.
Бачимося зараз не дуже часто. Він постійно їздить у відрядження Україною, часто на нуль. Коли повертається додому, я розумію, що він дуже втомився і йому треба відіспатись, відпочити, відновити сили. Тому з розумінням ставлюсь до цього.

— З перших днів війни Тамерлан став на захист держави у складі ТРО — чим він займається сьогодні?

— Сьогодні Тамерлан не служить у ТРО, але він повністю зосереджений на допомозі ЗСУ. Разом з військовими зараз займається розробкою та виготовленням українських БПЛА, з Силами Оборони Ударних підрозділів продовжує виконувати як доброволець бойові завдання. Зараз він не допускає думки, що може перестати вкладатися у військову справу і знову почати співати. Як завершиться війна, можливо, ми продовжимо наш спільний творчий шлях, але на сьогодні Тамерлан обрав своїм обов’язком допомагати, захищати та пришвидшувати перемогу. Я також, як тільки випадає нагода, беру участь у концертах, де збирають кошти на потреби наших захисників. Часто і сама доначу на медикаменти.