«Позитивний ПЛР не означає наявність пневмонії»

Якщо Covid-19 залишив по собі фіброз, як допомогти легеням відновитися? Що цигарки роблять із нашими бронхами? Які є показання до проведення бронхоскопії? Як боротися з кашлем і задишкою?

На ці та інші запитання пацієнтів та їхніх родичів відповіла лікар-пульмонолог Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова Надія Сидорик. Консультація відбулася на офіційній Фейсбук-сторінці медичного закладу у форматі онлайн-прийому.

— Як відновити легені після перенесеного Covid-19?

— Процес відновлення легень залежить від ступеня їх ураження. Якщо у хворого була пневмонія, то важливо, чи не залишив Covid-19 по собі фіброзу.

У відновленні легень засто­совується дихальна гімнастика. Добре зарекомендувала себе гі­пербарична оксигенація. Але від­новлення бажано проводити під наглядом фахівця з фізичної реа­білітації.

— І як швидко легені віднов­ляться?

— Все дуже індивідуально і за­лежить від хвороби — яким був її перебіг, які наслідки вона по собі залишила. Для того, щоб сказати більш чітко, потрібно оцінити стан здоров’я конкретного хворого.

«Мій чоловік багато курить — по пачці щодня. Кашляє, але не хоче кидати. Як цигарки впли­вають на його легені?»

— Недобре. До складу цигарок входять смоли і нікотин, які воло­діють вираженим тератогенним ефектом. Ці речовини можуть ви­кликати онкологію (перероджен­ня клітин), метаплазії бронхо­альвеолярного епітелію бронхів. Відбувається злущування війок (війчастого епітелію слизової бронхів). Відповідно, бронхи не є вже такими еластичними, не здат­ні відновлюватися, що сприяє по­стійному запальному процесу у них і, як наслідок, створюються умови для інфекційного їх ура­ження.

Куріння є основним етіологіч­ним чинником розвитку хроніч­но-обструктивного захворювання легень, яке є невиліковною пато­логією.

«Місяць тому перехворіла на Covid-19 без пневмонії, але ускладнене дихання залиши­лося. Чому так сталося і як цьо­му зарадити?»

— Якщо точно знаєте, що у вас не було пневмонії і не залишилося фіброзу, то є ряд обстежень, які допоможуть встановити причину ускладненого дихання. Потрібно зробити електрокардіограму та ехокардіографію і переконатися, що немає ураження міокарду. За бажання — спірографію, і вже за результатами цих обстежень лі­кар скаже, як можна відновитися.

— Як усунути наслідки по­стковідного фіброзу легень?

— Постковідний фіброз до кінця не вивчений. Немає досліджень, які б підтвердили, що постковід­ний фіброз ідентичний фіброзу іншого ґенезу і має здатність до регресу. Наразі говоримо про те, що можна дещо зменшити ура­жені ділянки з допомогою постко­відної реабілітації, куди входять заняття з фізичними терапевта­ми, реабілітологами, обов’язково — дихальна гімнастика, а також сеанси гіпербаричної оксигенації. Пацієнти, які пройшли такі сеанси у нашому відділенні, демонстру­ють дуже хороші результати — у них значно зменшуються задишка й втома, збільшуються вітальність (життєві сили).

— Розкажіть, будь ласка, про синдром обструктивного апное сну. Які обстеження необхідно пройти, крім спірографії?

— За хворим ведеться нічне спостереження за допомогою енцефалографу, який проводить запис під час кожної із фаз сну. Після дослідження встановлюють причину: чи це патологія верхніх дихальних шляхів, чи піднебіння. Якщо чітко встановлено, що це — синдром обструктивного апное сну, призначається СІПАП-тера­пія (режимом штучної вентиляції легень постійним позитивним тиском. — Авт.).

«Хворію на саркоїдоз легень з ураженням лімфатичних вуз­лів, ІІІ стадія. Лікуюся вже 10 років. Чи застосовується щось нове у лікуванні, крім гормо­нів?»

— Саркоїдоз — це системне захворювання, яке характери­зується наявністю гранульом з епітеліоїдних клітинах легенях і лімфатичних вузлах. На жаль, етіологічний чинник саркоїдозу до сьогодні не встановлений, а глюкокортикоїди залишаються ліками вибору при лікуванні сар­коїдозу легень з ураженням лім­фатичних вузлів.

«У мами з’явилось усклад­нене дихання і біль з правого боку у грудях при активній ро­боті. Температура піднялася до +37,7°С. Що це може бути?»

— Варто звернутись до лікаря, провести рентгенологічне обсте­ження і виключити пневмонію.

«Моєму чоловікові — 40 ро­ків. Після тренувань у спортза­лі скаржиться на утруднене ди­хання, ніби щось заважає йому дихати. Тиск — у нормі».

— Навіть, якщо все добре з тис­ком, бажано зробити електрокар­діограму, ЕХО серця і виконати гемологічні дослідження.

«Уже тиждень хворію на Covid-19. Температури немає, але є слабкість, біль у грудях, важко дихати. Можливо, порадите якісь вправи на дихання?»

— Бажано звернутися до фізич­ного терапевта або реабілітолога. Існують ефективні вправи на ди­хання. Має бути таке дихання, як при опорі на видоху. Глибоко вди­хаємо повітря носом і повільно видихаємо ротом через трубочку. Це значно покращить функціональні можливості легень. Добре також надувати повітряні кульки.

— Які показання до бронхоскопії, наскільки вона ефек­тивна у діагностиці і чи можна її робити у 68 років?

— Показання до бронхоскопії є, якщо при проведенні рентге­нографії органів грудної клітки підозрюємо рак легень, якщо у людини важко відкашлюється густе гнійне мокротиння, якщо є довготривале обструктивне ліку­вання легень, яке не піддається лікуванню або підозра на наяв­ність сторонніх предметів у трахе­обронхіальному дереві. Протипо­казанням для бронхоскопії вік не є. У 68 років можна робити.

«Чоловік працює на заводі, де літає стружка. Уже два роки постійно кашляє. Порадьте, чим цей кашель лікувати»

— Пил і стружка, які людина постійно вдихає, можуть бути основним етіологічним чинником хронічного обструктивного за­хворювання легень. Якщо ваш чо­ловік працює у шкідливих умовах, мусить застосовувати засоби за­хисту (респіратори), щоб постій­но не вдихати шкідливі речовини. Якщо у нього вже є хронічне об­структивне захворювання легень, то воно потребує діагностики і лі­кування. Базовою терапією є про­тизапальні інгалятори. Зверніться до пульмонолога.

«Весною починаю кашляти без причини. Здавав багато аналізів. Все у нормі. Алергії ні на що немає. Легені — чисті. У чому може бути причина?»

— Якщо весною, то я все-таки схиляюсь до думки, що це — алер­гічні прояви, оскільки весна — це період цвітіння. Очевидно, не всі потрібні аналізи ви здали. Є бага­то методів діагностики алергічних хвороб. Одним із таких є ALEX-тест, який дає можливість виявити дуже багато потенційних алергенів. Вар­то провести цей тест, щоб відпові­сти на питання, чому ви кашляєте.

«Після Covid-19 гемоглобін — 156. Сімейний лікар радить пити багато води і все. А що ви порадите?»

— Це не є дуже високий по­казник, але якщо ви переживає­те щодо можливих тромботичних ускладнень, то повинні знати, що ми, лікарі, орієнтуємося не лише на цифри гемоглобіну, а й на ре­зультати інших обстежень — коа­гулограми і аналізу на визначення феритину. Сімейний лікар добре вам радить — вживайте багато рідини і періодично перевіряйте свій рівень гемоглобіну.

— Розкажіть більше про гі­пербаричну оксигенацію.

— Гіпербарична оксигенація, яку ми проводимо у лікарні швид­кої медичної допомоги, показує дуже хороші результати. При гі­пербаричній оксигенації при під­вищеному тиску подається 100% кисню, який набагато краще за­своюється. Нормалізується енер­гетичний баланс клітин, покра­щуються синтез білка і тканинне дихання, зменшуються набряки, виводяться токсини.

— Чи треба при позитивному ПЛР відразу робити КТ?

— Не треба. Це — одна з найпо­ширеніших помилок людей. Пози­тивний ПЛР не означає наявність пневмонії. Сімейний лікар послу­хає і скаже, чи потрібно робити, чи ні.

— Чи може Covid-19 прохо­дити без температури?

— Може. Як правило, за легкого перебігу.

— Чи може при хронічному бронхіті ШОЕ становити 45?

— При важкому загостренні хронічного бронхіту, який свід­чить про виражений запальний процес, швидкість осідання ери­троцитів може підвищитися до 45, але ми не дивимося тільки на один цей показник, а на всі по­казники загального аналізу крові. Обов’язково — на наявність лей­коцитів (чи є зсув лейкоцитарної формули вліво).

— У хворих з бронхіальною астмою сатурація може бути низькою?

— Хворі з хронічним обструк­тивним захворюванням легень або бронхіальною астмою зазви­чай мають знижені показники са­турації легень, адже потерпають від хронічної гіпоксії. Показники, які можуть бути, — 90−91, але не менше 89. Менше 89 повинно на­сторожити. Показники 89, 90 або 91 — це сатурація, яка спостері­гається у хворих з бронхіальною астмою та хронічним обструктив­ним захворюванням легень, котрі потерпають від цих захворювань п’ять років і довше.

— Яка різниця між «ковідною» і бактеріальною пневмонією?

— При «ковідній» пневмонії, як правило, бачимо т. зв. мато­ве скло, а при бактеріальній чіт­ко бачимо ураження паренхіми (поверхню газообміну легень. — Авт.), інфільтрацію (вогнище­вість), яка її захоплює.

«У віці 14−16 років перехво­рів на бронхіальну астму. Мав часті задишки. Потім все мину­ло. У 36 років задишка повер­нулася. Турбує вже три роки, але лише восени і весною. Влітку такого немає. Користу­юся вентоліном. Як остаточно позбутися задишки?»

— Вентолін не є основними лі­ками для лікування бронхіальної астми. Це — симптоматичний інга­лятор, який знімає або запобігає нападам. Якщо у вас — бронхіаль­на астма, повинна бути базова протизапальна терапія. Як прави­ло, це інгаляційні глюкокортикос­тероїди. Зверніться до пульмоно­лога і проведіть спірографію.

— Якщо я перехворів на Covid-19, то можу вже не вак­цинуватися?

— Ні. Якщо у вас є високий іму­ноглобулін G, то він тримається переважно впродовж 6−8 місяців. Якщо минуло більш як півроку, то необхідно вакцинуватися.