«Передвиборчі тури Зеленського, афера із „всенародним опитуванням“ — дріб’язково для глави держави…»

У неділю, 25 жовтня, відбудуться місцеві вибори. Україна не тільки почне жити за зимовим часом. Може змінитися баланс політичних сил у суспільстві, воно зіткнеться з новими реаліями. І не лише адміністративно-територіальними. Виборці дадуть оцінку новій владі. Проаналізувати передвиборчий період «Високий Замок» попросив члена Центральної виборчої комісії у 2004−2018 роках Андрія Магеру.

— Пане Андрію, це перші місцеві вибори за останні 14 років, на які мо­жете подивитися очима громадяни­на, а не чиновника, дотичного до їх організації…

— Якщо порівняти ці місцеві вибори із попередніми, що були у 2015 році, до­ходиш висновку, що нинішня кампанія — менш організована, менш якісна. Те, що відбувається в умовах пандемії, ство­рює додаткові виклики для членів ви­борчих комісій і виборців.

Під час теперішньої кампанії багато випадків, коли виборчі комісії відмовля­ли у реєстрації кандидатам із багатьох партій. Для прикладу, взяти Умань Чер­каської області. Там тривалий час не хо­тіли реєструвати чинного міського голо­ву. Натомість зареєстрували двох його клонів-«двійників», які напередодні ви­борів змінили своє прізвище на прізви­ще мера. Такого кричущого випадку не пригадую!

Мене непокоїть шалена політизація діяльності виборчих комісій. Виборчим кодексом ми надали політичним парті­ям монопольне право висувати канди­датів на місцевих виборах. Кандидатів в обласні, районні, міські, селищні ради висувають переважно політичні сили. Місцеві громади, по суті, позбавлено можливості висувати незалежних кан­дидатів. Для чого авторитетному (але позапартійному) вчителеві, адвокату, лі­кареві іти на поклін до партії, щоб та ви­сунула його кандидатом у депутати?

— Експерти побачили прояви ад­мінресурсу в агітаційних поїздках президента по країні, у вмонтованих у його виступи партійних гаслах…

— Тури президента по Україні під час виборчого процесу є щонайменше не гідними для глави держави. Президент має бути рівновіддаленим від усіх полі­тичних сил. Він є гарантом дотримання конституційних прав і свобод громадян. У тому числі — прав виборчих. Коли га­рант Конституції намагається підсобити окремо взятій політичній партії, це ви­глядає дріб’язково як для такої високої посади. Дріб’язковою виглядає й афе­ра президента з його п’ятьма запитан­нями під час так званого всенародного опитування…

Партія влади і її представники розу­міються на державному управлінні, як цап на зорях! Вони довели повну профе­сійну непридатність. У них немає ні від­повідної освіти, ні досвіду, ні підготовки для того, щоб вирішувати серйозні пи­тання. Чим більше спливає часу, тим це очевидніше. Згадується відома історія з мавпою: чим вище ця мавпа вилазить на дерево, тим краще видно її червоне міс­це…

— Можете спрогнозувати розста­новку політичних сил у регіонах піс­ля місцевих виборів? Яке значення ця розстановка матиме для розвитку країни? Багато хто попереджає про кремлівський реванш на півдні і схо­ді України…

— Не бачу, в якому обласному цен­трі України могла би отримати перемо­гу партія «Слуга народу». У неї немає для цього потенціалу. Щодо «партійної» кар­ти України у регіонах — нас чекає фраг­ментація політичного поля за географіч­ним принципом. На заході, у центрі, на півночі лідерами будуть проукраїнські сили, здобудуть достатню кількість ман­датів у радах різного рівня. Схід і південь України значною мірою буде за «ОПЗЖ». Велике значення на цих виборах мати­муть місцеві проєкти. Партія Кернеса матиме успіх на виборах до Харківської міської ради, під час обрання мера. Те саме можна говорити і про партію Тру­ханова в Одесі чи про партію «Пропози­ція», яка асоціюється з міським головою Дніпра Філатовим. У центрі і на захо­ді виборча боротьба буде більш жор­сткою. Спрогнозую, що велику кількість мандатів там, зокрема на Волині, здобу­де партія «За майбутнє», за якою стоїть Коломойський.

— 25 жовтня на виборчих дільницях (чи біля них) будуть люди з листочка­ми, схожими на бюлетень. А на цих листочках — п’ять запитань від пре­зидента Зеленського у рамках ініці­йованого ним «всенародного опиту­вання». Як громадянам реагувати на появу цих людей і на їхні пропозиції проголосувати?

— Люди, які організовуватимуть таке опитування, у день голосування пере­буватимуть за межею виборчого зако­ну. За цим бачу намагання у прихований спосіб здобути додаткову підтримку для чинної партії влади, додаткові голоси на виборах.

Як реагувати на це? Не брати участі. Треба викликати до цих «опитувальни­ків» працівників поліції, складати відпо­відні акти про адміністративні порушен­ня, вимагати припинення таких дій біля дільничних виборчих комісій.