Передплатити Підтримати

«Смерть настає, коли майже вся легеня уражена!»

Що бачать патологоанатоми під час розтину померлих від Covid-19

Фото автора.

Від ковіду в Україні померло понад 5 тисяч людей. У світі — понад 1 млн. Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, доктор медичних наук, професор Юрій Поспішіль каже, що під час останньої пандемії грипу А/H1N1 (відомого як «свинячий» грип) у 2009 році смертність від атипового запалення легень також була високою. Але навіть тоді вона була нижчою, ніж зараз.

— Covid-19 — респіраторна інфекція, тобто її збудник передається повітря­но-крапельним шляхом. Але мертва людина не кашляє, не чхає і не розмов­ляє. Тобто вірусу у навколишнє серед­овище не виділяє. Чому тоді померлих від ковіду видають родичам для похо­вання, загорнувши тіла у герметичні пакети-мішки, і ховати їх дозволяється виключно у закритих домовинах?

— Розтин тіла померлого від інфекційних захворювань відбувається за чітким алго­ритмом. І лікар, і санітари одягають відпо­відні костюми, захисні щитки, маски. Тіло замотуємо у великий целофановий мішок, а труну — закриваємо, щоб унеможливити будь-який контакт із ним.

Ризик заразитися від померлих — міні­мальний. Але ви ж знаєте наших людей: вони спочатку труп цілують, потім хрест, а потім — одне одного.

— Якщо причиною смерті є інфекцій­не захворювання, людину завжди хо­вають у мішку?

— Якщо померла від туберкульозу, то бажано це робити, бо палички Коха мо­жуть довго виживати у навколишньому середовищі. Але, наприклад, збудник ме­нінгококової інфекції активно розмножу­ється у живому організмі, а у трупі швид­ко гине. Заразитися від такого померлого неможливо.

— Якщо проводите розтин померлого з підозрою на Сovid-19, проводите забір зразків на аналіз?

— Патологоанатоми виконують дві важ­ливі роботи, і розтин — не основна з них. Основна — це діагностика, дослідження опе­раційного і біопсійного матеріалу. Якщо ен­доскопіст проводить дослідження і бачить якесь незрозуміле патологічне вогнище, бере біопсію і скеровує її до нас, патолого­анатомів. Ми досліджуємо зразки під мікро­скопом і підтверджуємо діагноз. Коли хірур­гам чи акушерам-гінекологам щось неясно («на око» неможливо визначити, чи є ця пух­лина доброякісною, чи злоякісною — лікар лише робить припущення), операційний ма­теріал так само скеровують до нас.

Фото автора

— Але є і УЗД, і КТ, і МРТ…

— Однак патогістологічне дослідження і надалі залишається найточнішим мето­дом діагностики.

— І якщо не зрозуміло, що людина померла від ковіду, ви це встановлю­єте?

— Наші можливості обмежені. Щоб на сто відсотків упевнитися, що причиною смерті став Covid-19, потрібно провести вірусологічне дослідження. Під мікроско­пом вірусу не видно. Це може встановити лише вірусологічна лабораторія. Ми мо­жемо встановити, що це — атипова пнев­монія, і запідозрити, що швидше за все це — ковід. Але якщо не маємо лабораторно підтвердженого діагнозу від вірусологів, не можемо вказувати Covid-19 як причину смерті. Атипова пневмонія — це ж не тіль­ки ковід. Інші віруси також можуть її викли­кати — збудники «пташиного», «свинячого» грипу…

— Чим атипова пневмонія відрізня­ється від звичайної?

— Уражається інтерстиція легень. Спостерігається лімфо-макрофагаль­на інфільтрація та виражена гіперемія (почервоніння. — Авт.). Легені на розтині — яскраво-червоного кольору, з крововили­вами. У нормі легені — блідо-рожеві.

Атипові пневмонії характеризуються ураженням міжальвеолярних стінок — на­бряком, запальною інфільтрацією. Блоку­ється надходження кисню з альвеол у кров і циркуляція його по організму.

— Смерть настає, коли великий від­соток легень уражено?

— Майже вся легеня уражена.

— Від пневмонії вмирають щороку.

-Так, але не у такій кількості!

— Свого часу німецькі патологоана­томи дискутували на тему, що писа­ти у довідці про смерть — «пацієнт по­мер від Covid-19» чи «пацієнт помер з Covid-19», тобто від інших захворю­вань чи патологічних станів, поштовх до яких дала інфекція. Яку тактику об­рали українські патологоанатоми, адже більшість померлих, які захворі­ли на ковід, мали супутні захворюван­ня?

— Майже всі померлі мали або цукровий діабет, або серцево-судинні захворюван­ня, або метаболічний синдром, або хроніч­ні неспецифічні захворювання легень (на кшталт бронхіальної астми чи хронічного бронхіту). Проте з цими захворюваннями люди могли би ще жити — хто п’ять, хто й 10 або 15 років. Covid-19 призвів до того, що у них розвинулася пневмонія і ці люди померли. Ковід, який ускладнився пнев­монією, вказуємо як основну причину, яка призвела до смерті. Інші супутні захворю­вання, які були у хворого і які сприяли роз­витку важких ускладнень, — як фонові.

Померлі в Іспанії чи Італії були переваж­но людьми похилого віку, які мали багато супутніх захворювань і знижений імунітет. Але саме Covid-19 вказувався як основна причина смерті.

— SARS-CoV2 провокує появу тром­бів. І трапляється, що людина одужала від ковіду, а через якийсь час її госпі­талізували до лікарні з інфарктом міо­карда, тромбоемболією легеневої ар­терії чи інсультом.

— У Нью-Йоркському університеті ще у березні опублікували результати спосте­режень за пацієнтами з Covid-19. Оскільки вірус тропний також до ендотелію судин, у 30% пацієнтів розвинулася гостра нирко­ва недостатність. Цих людей довелося під­ключити до апарата «штучної нирки».

В Італії, у регіонах, де був зафіксований найбільший спалах інфекції, у 30% дітей, які захворіли, віком дев’ять років і стар­ших, виявили синдром Кавасакі — уражен­ня судин, зокрема коронарних. Це — рід­кісне захворювання, перші випадки якого описані у 1950-х рр. у Японії. Його, як пра­вило, діагностують у маленьких дітей. Час­тота — 1%.

— Пацієнтів з підозрою або підтвер­дженим діагнозом Covid-19 скерову­ють на комп’ютерну томографію ле­гень, бо тільки, мовляв, на КТ можна побачити «матове скло» — характерну ознаку «ковідної» пневмонії. Пригадую, коли я у 2009 році писала про панде­мію «свинячого» грипу, то лікарі також говорили про «матове скло».

— «Матове скло» характерне для всіх атипових пневмоній. Але ковід відрізня­ється від «свинячого» грипу більшою кон­тагіозністю і смертністю. Смертність від Covid-19 — 3−5%, а від інших інфекцій — 0,2−0,5%. Дослідження британських вче­них доводять, що вірус може поширюва­тися у повітрі навіть на відстань до 1,8−2 м. Тобто дистанція 1,5 м — не така вже й без­печна.

— Та у нас хоч би на відстані одного метра трималися одне від одного!

— І мили би добре руки з милом. Японці перевірили, скільки вірус виживає на шкі­рі. 9 годин! Звідки б не прийшли додому, перш ніж зняти маску, треба помити добре руки з милом! Не менш ніж 30 секунд!

— Захворюваність буде й надалі зростати?

— За найбільш песимістичними прогно­зами, в Україні може бути 12 тисяч хворих за добу. Вже є майже по 6 тисяч. Це тільки ті, кому лабораторно підтвердили діагноз. А скільком не робили ПЛР-тесту?! Реальна захворюваність набагато вища. У світі вже перехворіло відсотків десять. Для того, щоб створився загальний імунітет, треба мінімум 60 відсотків.

Важливо сповільнити поширення за­хворювання, щоб лікарні могли надавати допомогу всім, хто її потребує. Розтягнути це у часі, поки не буде винайдено ліки і вак­цину. Коронавірусу ми вже не зупинимо. Він буде з нами весь час, як, скажімо, вірус «свинячого» грипу, але з часом він уже пе­рестане бути таким небезпечним.