Користь від цікавих ідей має бути співмірною до затрат на їх реалізацію

Нові ідею, старі проблеми і що з цим всім робити сьогодні — у розмові з депутатом фракції «Об'єднання «Самопоміч» ЛМР, Членом постійної комісії із питань інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики Ігорем Корончевським.

- Ігоре, щороку наші студенти у дипломних проектах пропонують цікаві розв’язання і ідеї щодо вдосконалення роботи транспортної системи Львова, їх подають до відповідних установ. Чи зустрічали ви серед таких пропозицій справді корисні і практичні для міста?

—  Так, гарних ідей є чимало. Але задача міста — не зібрати разом якомога більше ідей, а зробити щось корисне з вже існуючих ресурсів. Тобто, теоретично, ми можемо витратити 30 років на щось особливе, наприклад, отримати через 30 років дві станції метро, а за цей час вже невідомо що з містом трапиться, бо всі гроші ми будемо витрачати на такий один великий глобальний проект. Розумніше вирішувати менші, на перший погляд, але нагальні потреби. Є багато ідей, і у студентів, і у інженерів, і у чиновників, справді цікавих, але важливо ретельно аналізувати їх на предмет можливості виконання: чи користь від них буде співмірною до затрат на їх реалізацію. І тільки тоді приймати виважене рішення.

—  «Треба розвивати місто так, щоб люди потребували менше пересуватися і могли робити це комфортно», — таку ідею я чула від європейців. Чи і нам варто прагнути до компактності?

—  В принципі, це те, до чого треба прагнути, але не кінцевий результат. Тут швидше йдеться про певні щоденні речі. Якщо для того, щоб купити батон мені потрібно було б їхати з Сихова в Рясне, то тоді, звісно, можна було б сказати, що в нашому місті щось не так) Та матиму сміливість вважати, що для забезпечення щоденних потреб — магазини, садки, школи тощо — з доступністю і зручністю у Львові все гаразд. І, погодьтесь, якщо ви їдете купувати автомобіль, або щось подібне, що ми робимо раз в кілька років, то проїхати в інший кінець міста не буде проблемою. З логістикою розташування усіх ключових об’єктів у Львові ситуація набагато краща, аніж в інших містах України. Навіть те, що тепер в кожному районі є зручний і комфортний ЦНАП — ще один крок до забезпечення зручностей для усіх львів’ян.

—  Добре, що Ви нагадали: була ще одна ідея — перенести усі органи влади за межі центральної частини міста. Чи це вирішило б проблему завантаженості центру?

—  О, тут треба врахувати дуже багато чинників. Чи це було б ефективно? Просто збудувати велику адміністративну будівлю — це одне. А забезпечити можливість зручно добратись туди з будь-якого району міста, в першу чергу — громадським транспортом, усю ту кількість людей, які сьогодні щодня звертаються за вирішенням своїх питань в міськраду, до прикладу. А тепер уявіть: ми переносимо цілу установу кудись, посеред поля, грубо кажучи, подалі від центральної частини. Усім, кому потрібно, поїдуть туди. Тобто, потрібно буде перескерувати усі потоки громадського транспорту. Якщо на власних автомобілях, то весь потік також скерується в іншому керунку, це трішки розвантажить центр, але одразу перевантажить Сихів, чи Левандівку, чи інший район, куди б ми не перенесли установи, і навантажать усе, що навколо. Вирішення однієї проблеми одразу створить нову, ще більшу. А часу, коштів і ресурсів уже на той час не повернути. Прості рішення часом набагато складніші, ніж видаються не фахівцю в даній галузі…

—  Минулого року кафедра транспортних технологій виграла міжнародний конкурс на програму «Еразмус +», яка передбачає покращену підготовку магістрів з організації регулювання дорожнього руху, організації перевезень та керування на транспорті. Таким чином, наші студенти зможуть не лише отримати знання європейського рівня, а й подвійні дипломи за спеціальністю «Розумний транспорт і логістика». Чи Ви знаєте про таку нову програму.

—  Я Вам більше скажу — там навіть викладають мої колеги з ЛьвівАвтоДору) Програма є. Вона добре продумана. Чекаємо на випускників!

—  То я побажаю їм і Вам гарних спільних проектів! А поки — до реалій. Гостям міста потрібно пропонувати атракції поза межами історичного центру, — говорять віддавна. Ваша думка?

—  Ось якраз те, що робить Парк Культури, те, що робить «Фест Республіка» чи Фабрика Повидла за парком Знесінням, — ці та інші об'єкти якраз і роблять сьогодні так, щоб і вам, і туристам хотілося відійти від Площі Ринок. Я думаю, у Львові загалом є чимало цікавих місць за межами центру, але, на жаль, все ще не всі про них знають. До слова, саме зараз Управління Туризму займається цим питанням.

—  А що б особисто Ви мріяли бачити поза межами центру?

—  Мені дуже подобається ідея з фунікулером, який підійматиме на Високий Замок. Це справді дуже цікаво! Чекаю з нетерпінням на реалізацію цього проекту.

—  Є ще одна цікава тема, — доєднується до розмови помічник депутата — Павло Сирватка, -В нас є дуже багато залізниць в межах міста, але далеко від центру, які, по суті, не використовуються. 8 років тому уже намагалися запустити міську електричку, яка б стала чудовим розв'язанням транспотрної наванатаженості, але, на жаль, вона не була продумана як слід, і проект затих.

—  Так, справді, я сама особисто цього літа проїхала дві зупинки на ній — швидко і чудові краєвиди з вікна на Горіховий гай! Чому не повертаються до такої доброї ідеї знову?

—  Щоб її реалізувати, потрібно дочекатися зміни в законодавстві про залізничний транспорт України. Але, до речі, такі зміни — частина Угоди про асоціацію з ЄС: в країні не може бути єдиний можливий оператор, як у нас — УкрЗалізниця, по-друге, має бути прозоре ціноутворення і, по-третє, місто має мати право і можливість замовити потрібну кількість вагонів до потрібної станції з таким-то інтервало і за такою-то ціною. Цю ідею намагаються зараз просунути. Ми навіть робили пробний рейс: з Рясного до Підзамче на міській електричці доїжджали за 20 хвилин!

—  Але?

—  Але з точки зору того законодавства, який ми маємо зараз — складно) Треба багато політичної волі для вирішення. Та я вірю у зміни на краще!

—  Старт впровадження е-квитка. Ми вже зачекались)

—  Так, це змінить підхід до організації перевезень в місті, тому даремно усі думають — чим швидше, тим краще. Це — великі зміни, які потребують багато роботи. Я нагадаю, 12 лютого в ЛКП «Львівавтодор» розкрили пропозиції учасників тендеру на впровадження електронного квитка у громадському транспорті Львова. Вводити е-квиток у місті хочуть п’ять компаній. Протягом наступного місяця-півтора їхні пропозиції перевірятимуть, а визначити фірму -переможця і підписати з нею договір мерія планує у травні-червні цього року.

—  Що ще ми повинні знати про найближчі місяці?

—  Триває робота з закупівлі нових тролейбусів і трамваїв. Це не лише зручний та економний, але й екологічний вид транспорту. Сподіваюсь, до кінця місяця підпишемо договір, з вітчизняним виробником на 50 тролейбусів. До кінця року — плануємо бачити їх на дорогах міста. Кредит ЄБРР дозволяє нам планувати ще й закупівлю 10 низькопідлогових трамваїв. Довші трамваї, більше вагонів, щоб більше пасажирів в час пік. Також зараз готується документація на 100 нових автобусів. Щодо поточної роботи — «Електротранс» готується до капітального ремонту «дротів». Їх давно не реставровували — стан контактної мережі вже не задовільняє транспортні потреби. А після їх ремонту ми зможемо запустити і нові тролейбучи, і, загалом, це довзволить пришвидшити рух.

— То по весні — зустрічаємось? Я вже можу домовлятись з Вами про зустріч на початку літа, аби почути добрі новини про зроблене?

— Домовились!

Публікація у рамках Програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації