Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Ламаю стереотипи про жінок у бізнесі

Жінка-керівник, жінка-депутат і жодної гендерної нерівності.

Вона дуже спокійна і стримана. У неї теплі очі і м’який голос. Впізнати в цій милій жінці — депутата, керівника величезного потужного підприємства — важко. Але ! Оскана Динік — ламає стереотипи про «бізнес-вумен». Салони краси? Посиденьки з подругами? Плітки про моду? Ні, не чула. Не має часу. Але на розмову — вирвалась після роботи. Бо розуміла, що це справді потрібно.

—  Ви очолюєте велике підприємство з великою кількістю людей. З Вашого багаторічного досвіду — що найважче у роботі з колективом?

—  Так, ми — правоприємець Ізоляторного заводу, відомого львів янам ще з радянських часів. Разом з технологічним — перейшов і великий людський потенціал. Навіть сьогодні головним інженером у нас працює людина, яка має понад 50 років трудового стажу саме на цьому заводі! Ми продовжуємо наші традиції якості і технологій, гідного представлення нашого міста і нашої країни у світі.

Але на ринку праці Львова є проблема: багато вакантних місць, але не так багато висококваліфікованих фахівців. Бажання і очікування часом не співпадають. Коли людина шукає роботу, вона має певні уявлення, чого може там досягти і набути. Але коли роботодавець наймає працівника, він також очікує від нього певних результатів. На разі, через низький соціальний захист, ми маємо досить низьку культуру підготовки в наших середніх професійних учбових закладах, а часом і ВУЗах. І роботодавець не отримує того, на що розраховує. А новий працівник хоче не тільки заробітну плату, а ще й «бути почутим». Гідного ставлення до себе. Тому так багато львів ян виїздить закордон. Але це руйнує їх родини і, часом, їх життя. Навіть якщо все у них закордоном складається добре, фінансові питання закриваються, є інше: тут залишаються їх діти, які ростуть без належної кількості спілкування з батьками, в яких вже зрушені орієнтири. А ці діти — це майбутнє нашого міста і нашої держави. Це буде «відбиватись» на усьому нашому майбутньому. Цю проблему не можна залишати. Не варто чекати значущих рішень на державному рівні. Кожен вітчизняний роботодавець може створювати такі колективи, в які хочеться йти зранку, коли буде більше соціального захисту. Він не тільки тут заробляє, але й дає результат — усвідомлення. Тоді буде великий позитив. МИ повинні створити такі умови, на одній мові

—  На початку свого депутатства Ви планували на своєму підприємстві «перейти з радянщини до європейського стандарту, побудувати систему, щоб вона працювала без прізвищ». В чому полягає цей новий принцип і чи вдалося його втілити?

—  Не мені одній, а мені разом з колективом вдалося дати можливість молодим спеціалістам стати — головними. Дати нове життя тим думкам і ідеям, які вони мали. Нашою метою було працювати за прозорою схемою: якщо є питання — маємо знайти рішення. Разом. Це рішення не має бути прив’язане до особистості. Головне — рішення має бути об’єктивно технічно грамотне. Приймати рішення не тому, що хтось чи щось тобі подобається або не подобається, а так, щоб результат в загальному вийшов відмінним, в незалежності від того, хто запропонував вдале вирішення. Це один з тих моментів, який дозволяє нам отримувати величезний результат. І це дуже важливо, що ми усі розуміємо і працюємо за таким принципом.

—  Як вивести український продукт на міжнародний ринок? Які головні кроки?

—  Львівський Ізоляторний, до слова, завжди працював на міжнародному ринку. Ми представлені в 48 країнах світу! Ми працюємо з великими енергетичними компаніями цих країн. Але є дотичні і до енергобезпеки нашої країни. Так, це дуже складний бізнес — він потребує «технічності». Нас атестовують за своїми вимогами компанії кожної з країн, де ми працюємо. І останнім часом ці вимоги стосуються не тільки якості, але й соціальних умов роботи наших працівників і екологічних норм. Таких аудитів на міжнародному ринку багато. Тому потрібно не тільки мати відповідні технології, не тільки сертифікати якості і лабораторії, але й чітку соціальну та екологічну програму.

Щоб вийти на міжнародний ринок потрібно не тільки велике бажання і працьовитість, але й вміння досконалого вивчення умов і потреб того ринку, на який ви хочете потрапити. Наші підприємства мають мати розуміння — для кого буде їх продукція і хто її буде атестовувати. Це найважливіше, крім логістичних моментів і якості. Також потрібно добре орієнтуватися в міжнародних фінансових питаннях: передача товару по акредитиву, різноманітні схеми по фінансових документах, сертифікати для проходження митних кордонів і так далі. Не треба боятися. Якщо ви дійсно впевненні в своїй продукції, ви зможете довести її якість і затребуваність в інших країнах.

—  То в чому секрет успіху?

—  Робоча сила в нас дійсно дешева. Вона все ще набагато дешевша, ніж в інших європейських країнах. Але ми вміємо працювати, так, ми — працьовиті — це до нас притягує зарубіжних інвесторів. А щодо успіху в роботі у Львові… Чесність. Відвертість між двома сторонами. Кожен має сказати — і роботодавець, і працівник — що може дати, і що хоче отримати. І бути впевненим, що його почули.

—  Окрім того, що ви керівник великого підприємства, ви ще й депутат. Що вдалося зробити за час каденції?

—  Як депутата, як частина команди від «Самопомочі», ми створили декілька нових парків, декілька нових проектів з розвитку цих і вже існуючих парків. Ми знайшли нові рішення для ЛКП Зелений Львів. Освітлення, очистка, реконструкція доріжок… Це постійна рутинна робота, яку найкраще помітно самим львів’янам. Є все ще певні законодавчі норми, які затримують, бюрократично уповільнюють процес. Все можна було б зробити набагато швидше! Але і в такому темпі багато вдається) Я хочу подякувати людям, які мешкають біля наших парків, які дуже активно долучаються до робіт і збереженні зробленого. Ця громадська свідомість найдорожча. Місто — то є ми. Це правило все пояснює.

—  Бути жінкою-депутатом, жінкою-керівником — важко? Гендерні упередження у Львові відчуваєте?

—  Жінка теж вміє керувати! Я маю великий досвід роботи з приватними фірмами. Я маю технічну освіту, а це — вміння набратися терпіння і мислити логічно та раціонально. А щодо того, що я очолила Ізоляторний… На цьому підприємстві я починала ще з посади Керівника цеху. Практика дає змогу застосувати і технічні знання, і організаторські. Я пройшла довгий шлях. І готова рухатись далі.

Довідка:

Оксана Динік

Почала працювати одразу після закінчення школи у Лисичанську в 1990-му році. Спочатку в лабораторії Лисичанського склозаводу. Із 2003-го року в Південно-Українській скляній компанії (склозавод «Пуск» в Одесі). Із 2011-го — ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЛІК), де почала працювати майстром зміни. У 2015-му році очолила ЛІК, ставши на посаду генерального директора.