«Москва підпорядкувала собі українське православ‘я за 200 червінців і 120 соболів…»
Розмова з істориком, фахівцем з релігійних та політичних проблем Олександром Палієм
Через триста з лишком років Константинополь має відновити історичну справедливість щодо України Україна наполегливо виборює право на свою Помісну православну церкву. Черговим кроком на цьому шляху стало підтримане 268 голосами народних депутатів звернення Верховної Ради до Вселенського патріарха. Цей документ разом з посланням глави нашої держави і листами ієрархів Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви минулої п’ятниці привіз у Фанар, стамбульську резиденцію Його Всесвятості Варфоломія І, заступник керівника канцелярії президента Ростислав Павленко. Тепер справа за Константинополем. Які шанси отримати від нього Томос про Українську помісну православну автокефальну церкву? Які підводні рифи підстерігають нас на цій дорозі? Хто чинитиме перепони визнанню цілковитої незалежності українського православ’я від Москви і як свого часу воно у цю неволю потрапило? Про все це — у розмові з істориком, фахівцем з релігійних та політичних проблем Олександром Палієм.
— Є дуже висока ймовірність позитивного рішення від глави Константинопольської, нашої матірної церкви, — каже експерт. — Хоча процес не буде швидким. На це підуть не дні, а можливо — місяці. Томос видасть Вселенський патріарх, потім відбудеться Об’єднавчий собор. Очевидно, до реформованої, Помісної Української православної церкви згодом долучатимуться ієрархи і парафії УПЦ Московського патріархату. Упевнений, цей процес позитивно позначиться на суспільному житті в Україні. Будучи єдиною, помісною, Українська православна церква примножуватиме свій авторитет у державі, працюватиме на її благо.
— Чи не зможуть Кремль, Російська православної церква, підрозділом якої є УПЦ під проводом митрополита Онуфрія, накласти своєрідне вето на утвердження автокефалії українського православ’я?
— Вони ніяк не зможуть завадити цій нашій меті. Нещодавно болгарський віце-прем'єр назвав московського патріарха Кирила «сигаретним митрополитом», «агентом КДБ Михайловим, який не є представником Бога на Землі». Така оцінка багато про що свідчить. Так, з боку Москви ми спостерігатимемо всілякі спроби торпедувати створення Української помісної православної церкви. Однак ці наміри приречені на провал. Світло хрещення Україна отримувала у 988 році з Константинополя. З 988 року по 1686-ий, тобто майже сім століть, Україна була невід’ємно пов’язана саме з Константинопольським патріархатом. Згодом внаслідок різних політичних маніпуляцій, відвертого підкупу вплив Київської митрополії перейшов до Москви. Але наступні константинопольські патріархи у XVIII, XIX, XX століттях цього не сприймали. І далі визнавали Україну територією, яка отримала хрещення від Константинополя. Незалежна держава має мати незалежну церкву.
У зв’язку з цим хотів би пригадати 1926 рік, коли у Константинополі було ухвалено рішення про автокефальну православну церкву для Польської держави. Чекаємо такої ж логічної ухвали і щодо України.
— Утім, Москва не втомлюється повторювати, що Україна є канонічною
територією Російської православної церкви…
— А ми говоримо, що Київ хрестився на 460 років раніше, ніж виникла Московська митрополія. Її було утворено аж у 1448 році. Тому всі оці оповідання про те, що Київ є канонічною частиною РПЦ, — історична неправда. Треба знати арифметику.
— Ви згадували про підкуп. Нагадайте читачам, про що саме йдеться.
— Свого часу Росія, яка вела Північну війну проти шведів, намагалася увійти
в союз з Туреччиною. Москва вплинула на турків і тодішнього Константинопольського патріарха, давши йому хабар. Йшлося, по-моєму, про 200 золотих червінців і 120 соболів. Тобто Москва діяла як завжди, підкупом. Це — загальновідома історія. Як наслідок, Київська митрополія перейшла у підпорядкування Російської православної церкви. Однак наступні константинопольські патріархи відмовилися визнавати цей гешефт. Ціна московської влади над Українською митрополією дуже невелика — хабар у кілька сотень червінців і соболиних хутер…
— Якщо, дасть Бог, нам видадуть Томос, в Україні буде дві канонічні православні церкви?
— Ні, у нас буде одна — Українська помісна православна автокефальна церква. І будуть єпархії Російської православної церкви. Вони зараз маскуються під УПЦ Московського патріархату, а поступово, після того, як від неї багато парафій відійдуть до Української помісної православної церкви, називатимуться чесно — РПЦ. Віряни самі підштовхуватимуть своїх священиків в об’єднану церкву. Думаю, у Центральній і Західній Україні цей процес для УПЦ Московського патріархату буде обвальним.
— Народний депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський з парламентської трибуни заявив, що процеси, які зараз відбуваються у нашому релігійному житті, — політична технологія влади, спроба президента завоювати собі прихильників перед виборами. Новинський каже, що цей крок призведе до ще більшого розколу в українському православ’ї…
— Так каже колишній громадянин Росії, новгородець Новінскій, який приїхав сюди з чужоземної держави і просуває тут путінські інтереси. Якщо через відстоювання главою держави наших національних інтересів посланець Кремля впадає в істерику, обзиває українського президента «негідником» та іншими образливими словами, це означає, що Петро Порошенко все робить правильно. Що все йде у правильному напрямку.
А тим часом…
Вселенський Патріархат розпочав процедуру щодо Томосу української автокефалії. Це випливає із комюніке Святого і Священного Синоду. У документі, зокрема, йдеться: «…Вселенський Патріархат зацікавлений у збереженні всеправославної єдності та турбується про православні церкви у всьому світі, особливо Українського Православного Народу, який отримав від Константинополя спасительну християнську віру і святее хрещення. Таким чином, як істинна Матір Церква, він розглянув питання, що стосуються церковної ситуації в Україні, як це було зроблено в попередніх синодальних засіданнях, і отримав (прийняв) від церковної і цивільної влади, які представляють мільйони Українських Православних Християн, — звернення, яке вимагає надання (дарування) автокефалії, вирішив тісно спілкуватися та координувати дії зі своїми сестринськими православними церквами щодо цього питання».
