Дмитро Хоркін: «Починається репетиція, до мене підходять з охорони і кажуть: «Перестаньте ходить туда-сюда, вы мешаете работе снайперов»

Зустрічаємось з  Дмитром на його робочому місці - на радіо, у студії прямих ефірів. Дмитро Хоркін - офіційний голос Національного радіо України, а також голос загальнодержавних заходів нашої країни. «Демосфен говорив, що голос людини — це друге обличчя. Як ти говориш, так і думаєш», - починає розмову диктор. Голос у Дмитра і справді “оксамитовий”, а вимова дуже чиста. Про закулісся радіо та парадів диктор і ведучий заходів державного рівня Дмитро Хоркін розповів в ексклюзивному інтерв’ю “ВЗ”.

- Це була ваша дитяча мрія - працювати диктором?

- Завжди мріяв про професію диктора. Я знав, що буду радіоведучим. Коли мені виповнилось 18 років, я вже був у штаті Національної радіокомпанії України і вів прямі ефіри. Потім почав “устаканюватися” в професії, вчитися у наших корифеїв: Алли Сологуб,  Ігоря Мурашка. Працював в радіоефірі, вів прямі ефіри, був продюсером програм, тобто сам знаходив гостей, теми. Потім мене покликали у студію, яка озвучувала іноземні фільми українською мовою для телеканалу ICTV. Мені було 19 років, і я озвучив великий телесеріал “Няня 911”. Мріяв провести парад,  оголошувати президента, техніку. Думав, що років у 40  проведу свій перший парад, але я помилився - перший парад провів у 25 років. Це було  2011-го. І вже було шість подібних заходів. Звісно, я не залишився поза увагою російських ЗМІ (сміється).

- Що  маєте на увазі?

- Здебільшого російські журналісти писали, що диктор, тобто я,   “косить” під московську школу, хоча я був вихований класичною школою українських дикторів. Потім почалися погрози зі Севастополя.

- Погрози через професійну діяльність?

- Так, писали,  “ты приговорен, есть решение нашего суда, жди приговор”. До речі, я ще основний голос російської служби українського радіо. З початком війни мовимо  і на Російську Федерацію. Я працюю в прямому ефірі, оскільки російська - моя рідна мова, тож мені нескладно працювати  для російської аудиторії. Загалом, погрози — це, можливо, навіть комплімент. Престижно потрапити в ту групу людей, якій погрожують бойовики.

- Як батьки поставилися до вибору професії?

- Я народився на сході Украї-ни, у шахтарському містечку Чистякове (Торез). Зі самого дитинства брав участь в самодіяльності, усюди виступав. Батьки нормально поставилися... Єдине, мама могла запитати “А коли ти почнеш працювати?” (сміється).

- Скільки заробляють диктори і радіоведучі?

- Таких таємниць не розголошуватиму.  По-різному буває. Наприклад,  озвучував аудіокниги для сліпих за символічну плату, якої вистачало тільки на таксі. Найбільше платять за політичну рекламу, за комерційні начитки. Це завжди договірна ціна.

- Які вимоги до диктора офіційних заходів?

- Вимога щодо голосу — тембр, який є класичним в усьому світі, низький баритон. Чоловічий голос має бути “оксамитовим”, вселяти упевненість. Щодо мовлення —  має бути філігранна українська мова.

- Чи були якісь курйозні ситуації під час роботи?

- У професії диктора найбільш цікавими є складні прізвища людей. Тут помилка може вартувати кар’єри... Була цікава ситуація ще за Януковича.  2011 року я вів парад. Починається репетиція, і до мене підходить людина з охорони і каже: “Перестаньте ходить туда-сюда, вы мешаете работе снайперов”. Коли ми поруч з президентом, вони мають всіх брати на мушку. До цього я вже звик, але спочатку було важко. Це напружувало.

- За часів нового президента траплялись такі випадки?

- Я про це розповім тоді, коли завершиться каденція президента, тому що в мене є певна етика у цьому питанні. Звісно, коли я перебуваю біля глави держави, то багато чого можу бачити і чути, але це нехай залишиться для історії.

- Ви добре знайомі з Януковичем, Порошенком?

- Ні! Я знайомий з режисерами, які кличуть на ці події. Ці режисери - по суті розпорядники цих президентських заходів. Я намагаюся бути подалі від керівництва. На радіо обходжу стороною кабінети начальників.

- Як готуєтесь до урочистих подій? Як вгамовуєте хвилювання?

- Хвилювання треба не вгамовувати, а використовувати. Я перед кожним виступом несамовито хвилююся так, що можу змінити кілька сорочок від того, що просто мокрий. Коли вів останній парад, я 12 разів знімав і одягав піджак, мені то холодно було, то  спекотно... Цей адреналін треба використовувати, щоб швидко думати. Але важливо і не перехвилюватися. А для того, щоб не перехвилюватися, треба постійно бути в професії. Коли щодня в прямому ефірі постійно озвучую, начитую матеріали, то  до таких подій я вже підготовлений. Але все одно завжди хвилююсь.

- Який із парадів вам запам’ятався найбільше?

- До  25-річчя Незалежності України, який був 2016 року. До нього була прикута найбільша увага. Для мене це була велика відповідальність.

- Вам вистачає часу на особисте життя?

- Вдосталь. Це абсолютно ніяк не пов’язано - особисте і професійне життя. Воно взаємно доповнює.

- Не можу не поцікавитись вашою думкою стосовно мовних квот на радіо. Що думаєте з цього приводу?

- Нормально до цього ставлюся. У нас на  Українському радіо завжди був україномовний ефір, були україномовні пісні. Слухайте Українське радіо!

Довідка «ВЗ»

Дмитро Хоркін народився 9 березня 1986 р. у місті Торезі Донецької області. Український диктор, радіожурналіст, політичний оглядач, ведучий спецпроектів і програм розслідування та радіожурналу «Слово» на Першому каналі Українського радіо. Є основ-ним дикторським голосом офіційних заходів України. Координатор фронтової концертної бригади Українського радіо, возив артистів у зону АТО в час активних бойових дій на Донбасі.

Фото автора.