Передплата 2024 «Добра кухня»

Надія МЕЙХЕР: «Моєму чоловікові наснився сон про мою третю вагітність. Сон у руку...»

Коли стало відомо, що колишня «чорненька» з групи “ВІА Гра” Надія Мейхер вагітна третьою дитиною, для більшості її шанувальників це стало несподіванкою.

Про свою третю вагітність Надія заявила у телепередачі Маші Єфросиніній. А вже за два-три тижні стало відомо, що Надія народила своєму чоловікові, російському бізнесмену Михайлу Уржумцеву, другу донечку, яку назвали Марією. Попри те, що Надія Мейхер тепер багатодітна мама, вона у чудовій формі - делікатна, як порцелянова статуетка. Про дітей і особисте життя співачка розповіла журналісту “ВЗ” під час запису на телеканалі “Україна” програми “Відверто з Машею Єфросиніною”.

- Прочитала, що після народження третьої дитини ви через півтора місяця вже вийшли на сцену. Все так легко минуло?

- Я — дуже щаслива жінка. І це я зрозуміла після народження третьої дитини. 

- Третя вагітність минала, мабуть, набагато легше, ніж дві попередні?

- Найнеприємніше у цей період — токсикоз. А народжувала я завжди природним методом. Мій перший син Ігор народився трохи раніше призначеного терміну. Пригадую, відчула, що дитина вже “проситься”, схопила крапельницю і сказала: “Я народжую”. 

- Це була запланована вагітність?

- (Сміється. - Г. Я.). Усі три вагітності були у мене незаплановані. Першим відгукнувся Міша. Він сказав, що йому наснився сон. Він побачив мою і свою маму. Начебто уві сні вони йому сказали, що у нього народиться дитина. 

- А що ви йому відповіли на цей сон?

- Що сон у руку. 

- І як він відреагував?

- Чудово (сміється. - Г. Я.). 

- Як ваш 13-річний син відреагував, що у нього буде братик або сестричка?

- Ще перед народженням Ані він просив у мене братика або сестричку. Думаю, йому подобається те, що він не сам. Найголовніша його вимога, щоб ніхто не займав його кімнату. Ігор дбає про сестричку Аню, вони разом ходять гуляти, вдома залишаються без проблем. Мій Ігор — маленький “мужичок”, у якому живе почуття відповідальності. Він мені вже давно казав, що коли виросте, у нього буде дім і велика сім’я. Він має намір ще й нас з Михайлом забезпечувати (сміється. - Г. Я.).  До знайомства з Мішею я думала, що у мене буде лише одна дитина. Тому для мене гіперважливо, від кого народжую. Щоб це були взаємні почуття і доленосні стосунки. 

- Саме таким чоловіком ви вважали Ігоревого батька?

- Я була закохана у нього. Це був мій перший досвід дорослих стосунків. Мені було 18 років, я переїхала до Києва. Мені страшенно хотілося пізнати доросле життя і щоб у мене обов’язково був коханий чоловік. У мене ж раніше не було ніяких серйозних стосунків. 

- А чим він вас зацікавив?

- Насамперед тим, що відрізнявся від інших. Був небагатослівним. Мабуть, тому в Олександрові я побачила більше мужчину, ніж людину, яка щось розповідає, але при цьому нічого не робить. Він був старшим за мене на десять років.  

- Ви довго прожили разом?

- Майже три роки. Після народження Ігоря ми розійшлися.

- Ви пішли від нього?

-  Так.

- Чому?

- Він був з головою занурений у роботу.  Його ніколи не було вдома. Він намагався бути бізнесменом. Безперечно, Сашко переживав певні труднощі.

- Ви були офіційно одружені?

- Ні. 

- То, може, не варто було поспішати з вагітністю?

- Внутрішньо я була до цього готова. Я народила Ігоря лише тому, що я його страшенно хотіла. Вагітність мене одухотворила. У мені прокинувся материнський інстинкт. 

- Ви це перейняли від своєї мами?

- Багато часу у дитинстві я проводила з татом. Він мене любив понад життя. Я — татусева дочка. 

- Чим займалися ваші батьки?

- Мама з татом працювали на військовому заводі. Потім мама “вдарилася” в торгівлю. Крутилася як білка у колесі: Польща-Туреччина-Україна...

- Ну то ви не бідували...

- Ми жили середньо. Килими у нас були, але відеомагнітофона не було. Звичайний магнітофон був. Саме тоді я почала серйозно знайомитися з музикою і захоплюватися творчістю Майкла Джексона. Тоді мама привезла мені з Польщі касетний магнітофон. І його касету. 

- Тобто ви не успадкували творчість від своїх батьків чи найближчих родичів?

- О... Моя мама хотіла бути акт­рисою. Коли я була маленькою, а мама працювала на воєнному заводі, люди, які вміли співати і танцювати, влаштовували професійні свята у Будинку культури. Я бачила, як моя мама танцює! Так, вона танцювала бальні танці. А ще пам’ятаю, як вона співала. Був випадок — я сиділа у глядацькому залі, чую — мама співає. Я почала плакати. Якби моя мама була впертішою і настояла на своєму і спробувала стати артисткою, можливо, тоді я би нею не стала. Мама все тримала на собі, бо тато у той час почав захоплюватися алкогольними напоями. Мама з цього приводу страшенно переживала, бо вона його любила. Вони сварилися через це. І тоді мені хотілося піти з дому. І я йшла, але мене повертали. Сварки припинялися.

- Сварки припинялися завдяки вашому протесту?

- Так, але, врешті-решт, вони розлучилися. Переді мною постало питання, на чий бік стати. Я любила їх обох. Однак тато остаточно пішов від нас, тому я залишилася з мамою. 

- Зараз з татом підтримуєте стосунки?

- Я намагалася його витягнути до Киє­ва. Мені це вдалося: він якийсь час тут жив і навіть працював. Однак його випивання до нічого доброго не приводило. 

- Ви стали співачкою. Але ж колись серйозно займалися танцями...

- Мама мріяла, щоб я стала студенткою факультету іноземних мов у Тернополі. У цей самий період мене запросили в педагогічне училище, бо побачили мою роботу на конкурсі народного танцю. Для мене головною метою були танці. 

Я приймала умови училища. І мені було мало тих навантажень. Я cебе сама навантажувала, ходила на заняття у три колективи. 

- Через свою впертість ви і досягли Олімпу? Стали солісткою “ВІА Гри” і, не маючи законного чоловіка, вирішили залишити дитину?

- А у мене навіть у думці не було її позбутися! Своїм продюсерам я чесно зізналася: “Я народжу і повернуся”. Вони на мене образилися, однак приходили мене провідувати. Мабуть, переживали, щоб я не набрала ваги (сміється. - Г. Я.). 

- Скільки було вашому синові, коли ви повернулися на сцену?

- Ой, я відразу повернулася. Ми через місяць вже кліп знімали. 

- Коли ви їздили на гастролі, Ігор залишався з мамою і нянькою. Для дитини це великий стрес...

- Дуже великий. Коли ми розставалися зі сином, у мене була внутрішня безвихідь. З одного боку, я розуміла, що не можу піти з роботи, з іншого — не було можливості  бути з дитиною стільки часу, скільки мені хотілося. Це вже пізніше, коли у нас з’явилося власне житло, Ігорю виповнилося сім років, він пішов до школи... Я з ним багато розмовляла, пояснювала, створювала умови, щоб він почувався комфортно. 

- Зараз поруч з вами чоловік, якому ви народили двох донечок...

- Міша — перший і останній мужчина, з яким я хочу прожити усе життя. Переконалася  швидко у тому, що він — моя доля. Попри те, що ми з різних країн і міст, зійшлися на думці у тому, що житимемо у Києві. Це не закоханість. У мене таке глибоке почуття, бо я у цій людині впевнена. 

- Чим займається ваш чоловік?

- Виробництвом одягу. Має кілька марок.

- Можливо, саме через це ви і самі почали випускати одяг?

- Ні. Таке бажання у мене з’явилося давно. 

Довідка «ВЗ»

Надія Мейхер народилася 10 квітня 1982 року в українському селі Збручівці Хмельницької області. У дитинстві мріяла стати балериною. Вступила у Хмельницьке педагогічне училище на хореографічний факультет.  У 2000 році стала солісткою групи “ВІА Гра”. З невеликими  перервами співала у колективі, покидала його і знову поверталася. У 2011 році остаточно покинула гурт. Вела програму “Неймовірна правда про зірок” на телеканалі СТБ. Мама трьох дітей. У 2014 році вийшла заміж за російського бізнесмена Михайла Уржумцева. 

Фото надане телеканалом “Україна”.

 

Схожі новини