Еліав Білоцерківський: «В Ізраїлі – 600 тисяч вихідців з України»

Він взяв участь в церемонії нагородження “Праведників народів світу” — неєвреїв, які в період Другої світової війни рятували євреїв. На Львівщині це звання отримали близько сотні осіб. Пан посол розповів, зокрема, про те, що у Львові завершується процес відкриття Почесного консульства Ізраїлю у західному регіоні України.

— Два місяці тому, коли вас призначили послом, ви вперше приїхали в Україну. А у Львові ви вперше?

— Так, досі ніколи не був в Україні, хоча народився і прожив перші дев’ять років життя поруч, у Молдові. Мене вразило у Львові, що, попри важку ситуа­цію, в якій живе зараз Україна, люди, як правило, доброзичливі, відкриті, люб’язні та ввічливі. Мене приємно здивувало також, наскільки великий у Львові інтерес до Ізраїлю, єврейської культури, як тісно зв’язані наші два народи. Україна для Ізраїлю — унікальна країна. Наша спільна спадщина — прекрасне підґрунтя для співпраці в майбутньому.

— Чи змінилася співпраця між Києвом і Тель-Авівом з часу зміни влади в Україні внаслідок революції?

— У нас хороші відносини з Україною від часу здобуття Україною незалежності в 1991-му. Їхня база — 600 тисяч жителів Ізраїлю, вихідців з України. Крім того, ще сотні тисяч ізраїльтян мають корені в Україні. Протягом останніх місяців Україна проходить складний етап. Спостерігаємо за цим і стараємося вкладати якомога більше нашого досвіду, аби допомогти Україні.

У тих сотень тисяч ізраїльтян, які приїхали в Ізраїль з України, залишилися тут друзі, рідні, зв’язки. Між країнами діє взаємний безвізовий режим. Щодня літають три-чотири авіарейси між Києвом і Тель-Авівом. Ведемо переговори про нові польоти в інші міста. Один із найперспективніших напрямів розвитку наших відносин — бізнес. Намагаємося залучити побільше наших компаній до можливостей, які бачимо в Україні. Через бойові дії Україна, як і Ізраїль, потерпають від проблем із міжнародним іміджем. Попри це, багато людей в Ізраїлі добре знають про ситуацію в Украї­ні, війну і тероризм. Вони також знають, як тут працювати, тому багато наших компаній не бояться приходити на український ринок.

Товарообіг між Україною та Ізраїлем — мільярди доларів на рік. Із них дві третини — експорт української продукції в Ізраїль, третина — імпорт в Україну. Потенціал збільшити цей показник чималий. Обговорюємо з Києвом можливість створення зони вільної торгівлі між нашими країнами. Це суттєво збільшило б товарообіг між країнами. Крім взаємного продажу товарів, маємо перспективи щодо створення спільних економічних проектів.

Багато українців їздить до нас лікуватися. Тож, крім звичайного туризму, маємо ще один, — лікувальний. Намагає­мося створити такі структури, які би максимально спростили для людей такі поїздки. Намагає­мося будувати ізраїльські клініки в Україні. Такі проекти вже діють у Києві та Вінниці — з ізраїльським медичним обладнанням і спеціалістами з обох країн.

— Ізраїль воює ледь не з другого дня свого заснування в 1948-му, а силові структури вашої країни вважаються одними з найкращих у світі. Чи звертався Київ з проханням про допомогу у цій сфері?

— На жаль, про це говорити не можу... Ми готові передати уроки та досвід, які отримали протягом недавньої історії.

Існують також немілітарні проекти допомоги. Один із останніх — тренінги для психологів. В Ізраїлі було багато терактів і війн протягом останніх десятиліть. У цих подіях завжди багато жертв. Але, крім жертв, є постраждалі, травмовані. Ізраїльські психологи мають досвід праці з такими. Це один із напрямів нашої співпраці з Украї­ною. Зокрема, будемо давати такі семінари у Львові.

— Україна хоче будувати на кордоні з Росією стіну. Ізраїль свого часу звів стіну безпеки навколо палестинських територій. Наскільки ця стіна виправдала свої цілі та зав­дання?

— Щодо будівництва стіни, то ми не в тій позиції, аби давати Україні поради. Ми впевнені, що Київ сам знає, що для нього краще. Наша стіна — вимушений крок, аби зупинити спроби терористів потрапити в Ізраїль. До певної міри стіна виявилася успішною. Але в Ізраїлі своя специфіка, яка не завжди підходить іншим країнам.

— Ви представляли у Львові нових “Праведників світу”. Серед них немає митрополита Андрея Шептицького. Дискусії щодо надання йому такого звання точаться багато років (Шептицький врятував сотні євреїв. В Ізраїлі Інститут “Яд Вашем” робив безуспішні спроби присвоєння митрополиту звання “Праведника”. Серед причин відмови твердження, начебто митрополит міг врятувати значно більше євреїв. Єврейська громада України в 2008-му визнала Шептицького “Праведником”. — Авт.)...

— Із великою повагою ставимося до постаті Шептицького. Звання “Праведника” дає Інститут “Яд Вашем”, який досі дослід­жує постать митрополита. Там триває робота.