«Забезпечую Віталію надійний тил»

Наталія Кличко – про свій шлях до стрункої фігури, залежність від любові і благодійність


Ми зустрілися в одній із затишних львівських кав’ярень. Вона п’є лише зелений чай, не торкається розмаїтих тістечок і постійно всміхається. Тендітна, неочікувано негламурна, без дистанції у спілкуванні дружина Віталія Кличка Наталя (на фото) підкуповує своєю щирістю. Висока, водночас тендітна. У пам’яті спливають слова із книги братів Кличків «Мій фітнес»: «Набути стрункої статури можна двома способами. Можна вдаватись до операцій із відсмоктування жиру на животі, ковтати шкідливі піґулки для нарощування м’язів. Утім, цей шлях неправильний. Вдаючись до таких методів, людина лише виглядає підтягнутою, стрункою, проте не почувається ані здоровішою, ані бадьорішою, ані тренованішою. Радше навпаки. Поза сумнівом, ліпший метод існує: одного прекрасного ранку слід підвестися з дивана й рушити в дорогу…»

- Народити трьох дітей і залишитися по-дівочому стрункою, це, мабуть, вимагає надміру фізичних зусиль, дієт?

— Кілька років тому я написала цілий розділ у книзі Віталія та Володимира про шлях до ідеальної фігури, — каже Наталя Кличко. — Це мало стати приємним сюрпризом для жінок, такою собі родзинкою у книзі, де поділилася секретами своєї стрункості. Я багато часу приділяю своїй зовнішності, не дозволяю собі виглядати неохайно, бути без макіяжу. Цього мене змалку вчила моя мама — звичайна, проста жінка.

- А як вчите своїх дітей?

— Намагаюся не нав’язувати їм своїх поглядів на життя. Хоча і наполягаю на заняттях доньки музикою. Старший син мріє стати архітектором. Не перечу. Невідомо, ким він захоче бути завтра (сміється).

- А чоловік не ображається, що син не бачить себе у спорті?

— Аж ніяк. У нас панує свобода вибору. Кожен вирішує сам.

- Тобто зайнятися політи-кою — це було особисте рі-шення Віталія?

— Правильно. Єдине, чим можу йому допомогти, — це забезпечити підтримку і надійний тил. У зв’язку із політичною кар’єрою у нього стало менше часу на сім’ю, на жаль. Політика — це не моє.

- А що ваше?

— Я залежна від любові (каже, трохи знітившись). Вважаю, це — головне у житті як для чоловіків, так і для жінок. Тільки мужчини не дозволяють собі у цьому зізнатися. Але десь там глибоко усередині знають про це. Сім’я і діти — це те, чому присвячую увесь свій час. Ми багато подорожуємо, і я маю забезпечити комфорт усім.

- Ви ніколи не зверталися за послугами до нянь чи гувернанток?

— Були люди, які мені допомагали. Але чомусь не знайшлося такої, яка б викликала глибоку довіру і залишилася з нами надовго.

- Останнім часом ви активно почали займатися благочинністю. Чому?

— Перебуваючи подовгу за кордоном, зловила себе на думці, що довкола бачу багато людей в інвалідних візках. Для них там усе пристосовано: і проїзд у міському транспорті, і пересування по багатоповерхових торговельних супермаркетах. Одночасно виник внутрішній протест. У нас людей з особливими потребами не видно на вулиці. Для них не створено ніяких умов. Вони роками живуть у чотирьох стінах, як відлюдники. І коли мені запропонували зайнятися благочинністю, одразу відгукнулася. Кілька років співпрацюю з одним німецьким фондом, допомагаючи матерям і їхнім дітям в Україні, які змушені довго перебувати на лікуванні. Облаштовуємо спеціальні ігрові дитячі кімнати у лікарнях, постачаємо туди спортивне знаряддя, іграшки, книги…

- Нещодавно ви дебютували у ролі вокалістки. Що це був за такий задум — виступити в «Олімпійському» перед поєдинком чоловіка?

— Це вийшло спонтанно. Спеціально не готувалася. За рік до тієї події почала займатися вокалом з викладачем. Завжди любила співати в школі у хорі, згодом вдома дітям. Вони виросли на моїх піснях. А своїм виступом просто хотіла підтримати бойовий настрій чоловіка.

- Що найбільше ви цінуєте у чоловіках?

— (Відповідає, на мить замислившись) Для мене важлива надійність, вірність. Не про фізичний аспект йдеться, ні, а про відданість. Щоб міг підставити своє плече у будь-який момент життя, щоб я відчувала у ньому справжню опору. Саме це і привабило у Віталієві.