Передплата 2025 «Добрий господар»

Як збалансувати особистий простір у парі: 5 кроків назустріч спільному щастю

Про це «Високому Замку» розповіла психологиня Людмила Цюпа

Фото pexels
Фото pexels

У кожної людини є свої речі, свої інтереси і свій … особистий простір. Як зберегти особистий простір у подружньому житті? Важливо знати, що кожен з нас має різні потреби в особистому просторі. Комусь може знадобитися, наприклад, більше часу на самоті, і це треба поважати… А хтось має потребу — довше поспати на вихідних. І не варто себе за це картати…

— Особистий простір — це дуже важливе питання, тому що це така тонка грань, перейшовши яку в одну сторону — можна віддалитися одне від одного, стати чужими, — каже психологиня Людмила Цюпа. — А в другу сторону, коли ми перейдемо, можна розчинитися у своєму партнерові. Це, до речі, ризиковано і для чоловіка, і для жінки. Тому що розчинившись, ми втрачаємо себе. Зникає наша особистість, зникаємо ми… Кого буде любити наш партнер?

Тож як збалансувати особистий простір? Як допомогти собі бути цікавою? А також, як зробити так, щоб наш простір став джерелом сили, як і для себе, так і для спільних стосунків?

Перший крок — мегаважливий — бути чесною з собою! Чесно зізнатися собі: «Так, мені потрібен особистий простір!». Це час для себе, чи свого хобі, чи вечір з книгою. Або ви просто хочете полежати, виспатись.

У чому тут небезпека? Небезпека у тому, що може «підніматися» вина, сором, якісь негативні емоції, що не можна такою бути — я ж мама! Або — я ж дружина! Я повинна, зобов’язана, я маю саме так чинити, як це завжди робили у моїй сім'ї… Або, можливо, такий досвід був в інших сім'ях, або навіть ви побачили такий приклад у фільмах… Це потрібно пропрацювати, відпустити, і зрозуміти: є те, чого я насправді хочу (те чого прагне моя душа), і не копіювати поведінку інших. Дуже важливо почути себе!

Другий крок — зрозуміти, що таке для нас особистий простір. Вміти донести це до свого партнера. Спокійно, чітко, і що важливо, без жодних претензій. Не звинувачувати його, чи не звинувачувати її, що ти не поважаєш мене, чи не даєш мені відпочити тощо.

Навчитися говорити про себе, що я відчуваю, і як я хочу. Без жодних оцінювань партнерів та без жодних звинувачень. Наприклад, мені потрібно виспатися у тиші, у суботу. У неділю мені потрібно виспатися довше. Наприклад, мені потрібна година на пробіжку. Або навіть вихідні присвятити собі: SPA, масаж, плавання тощо.

Третій крок — теж важливий, це — поважати кордони партнера. Прийняти його особистий простір і поважати його. Не нав’язувати, звичайно. Тому що ми не є частинки єдиного цілого, що розвалюється, коли хтось виходить з цього простору. Ми двоє - цілісні, дорослі особистості, і лише доповнюємо одне одного. Ми не є частинками, а є повноцінними. Нам краще разом, ніж окремо. Але іноді кожному з нас необхідно побути на самоті, тому треба поважати його хобі, його бажання побути з друзями, піти на риболовлю, чи на футбол. Чи кудись туди, де він повністю змінить атмосферу перебування. Для того, щоб вийти зі звичного простору, щоб відпочити. І, напевно, щоб скучити за нами…

Четвертий крок. Якби нам не було окремо добре, дуже важливо вміти також створити спільний простір, спільний час. Створити ритуали перебування разом. Це не обов’язково мають бути загальноприйняті святкування, як у державі, чи у суспільстві. Це щось таке — про що знаємо тільки ми!

Ввечері, наприклад, після роботи, полежати разом в тиші. Чи обговорити щось. Це той час, який ми проводимо без гаджетів… Цього часу може бути мало, ми усі зайняті люди. Але 15−30 хвилин в день якісного спілкування для нас значно краще, ніж би ми були разом цілий день, але кожен був би у своєму гаджеті. Або кожен займався би своїми справами. І не цікавився одне одним.

Отже, спільні ритуали і якісний час разом — це четвертий крок.

І п’ятий крок — це завжди про гнучкість. Які би ми ритуали не запровадили, як би ми не думали, що таке наш особистий простір, що таке простір нашого партнера, ми всі змінюємося. Ми живемо у такому стрімкому світі, настільки мінливому, що необхідно розуміти, що ми також адаптуємося до умов. Отже, потрібно бути гнучкими, приймати зміни одне одного, це також дуже важливо.

Виконуючи цих п’ять простих кроків, або просто усвідомивши — наскільки це важливо, ми реально можемо покращити стосунки, які будуть тривати довгі роки.