Неможливо ні ґудзик застебнути, ні посуд помити…

Ерозивний остеоартроз — тип остеоартриту, що вражає переважно міжфалангові суглоби (пальці рук, рідше — пальці ніг). Серед симптомів — біль, набряк, відчуття тепла і почервоніння. Найбільшому ризику піддаються жінки у 50 років — ймовірно, через втрату естрогену.

Дослідження показують, що ця артропатія уражає зазвичай менш як 3% на­селення. Серед тих, хто потерпає від дегенерації хрящової тканини суглобів, з таким діагнозом стика­ється кожен десятий.

До яких наслідків може при­звести:

• затвердіння кістки поблизу хряща, відоме як субхондральний склероз;
• звуження простору між кіст­ками;
• руйнування окремих частин кістки (ерозія).

Експерти Healtline розглянули причини та симптоми ерозивного остеоартрозу, а також розповіли, як його діагностувати та лікувати.

Як проявляється

Лікарям може бути складно діагностувати ерозивний остео­артрит навіть за допомогою рент­гену й інших методів візуалізації. Медики досі не можуть дійти зго­ди, які зміни в суглобах вказують на цю патологію.

Однією з найбільш характер­них ознак є раптовий початок. Відчуття скутості та болючість, які пов’язують зі звичайним остео­артрозом, наростають поступово. Водночас симптоми ерозивного остеоартрозу виникають без по­передження. Серед них:

• раптовий біль;
• набряк;
• відчуття тепла;
• почервоніння;
• зниження функції руки (зо­крема, стає важко утримувати предмети).

Зміни функції спостерігаються зазвичай у проксимальних між­фалангових суглобах (посередині пальців), а не в дистальних (ближ­че до кінчиків).

Що є причиною

Фахівці у сфері охорони здоров’я досі так і не поставили крапки в дискусії, чи є ерозивний остеоартроз агресивною формою остеоартриту, чи окремим його типом.

Типовий остеоартроз розви­вається внаслідок зношування суглобів з віком або травми, яка належним чином не загоїлася. Натомість виникнення ерозив­ного остеоартрозу пояснити цим неможливо. Дослідники вважа­ють, що певну роль у цьому про­цесі можуть відігравати гормони, оскільки жінки хворіють частіше, ніж чоловіки.

Ще одне пояснення: ерозив­ний остеоартроз є аутоімунним захворюванням, а це означає, що суглобові хрящі уражає й руйнує власна імунна система людини.

Хто ризикує захворіти

Ерозивний остеоартроз най­частіше вражає жінок у 48−50 ро­ків та старших.

Науковці припускають, що пев­ну роль у розвитку деформуючого артрозу суглобів рук та ніг може відігравати втрата естрогену, оскільки найчастіше таку пробле­му виявляють у пацієнток після менопаузи.

Спадковий анамнез також підвищує ризик виникнення цьо­го типу артрозу, як і остеоартро­зу загалом. Приблизна кількість людей, яка потерпає від ерозив­ного остеоартрозу, — 3% від за­гальної популяції. Цей показник зростає до 10% серед людей із симптоматичним остеоартри­том рук.

За даними Центрів контролю та профілактики захворювань у США, майже у 50% людей, стар­ших за 65 років, діагностують той чи інший тип остеоартриту. Серед жінок цей відсоток вищий.

Як діагностують

Симптоми ерозивного ос­теоартриту, такі, як біль і набряк пальців, можуть нагадувати про­яви ревматоїдного артриту (РА). Псоріатичний артрит також може початися з пальців. Тож іноді ліка­рі можуть ставити неправильний діагноз.

Важлива відмінність полягає в тому, що ерозивний остеоартрит, як правило, не вражає зап’ястя або суглоби, де пальці переходять у долоню, — дві ділянки, які зазви­чай уражаються за ревматоїдного артриту.

Лікар почне діагностику з ре­тельного вивчення симптомів й особистої та сімейної історії хвороби. Для встановлення пра­вильного діагнозу важливими є і візуалізаційні тести. Одна з яскравих відмінностей ерозив­ного артриту — субхондральні кісти на пальцях, спричинені руйнуванням хрящів та кісток у суглобах.

Субхондральні кісти й кісткові ерозії: у чому різниця

Субхондральна кістка роз­ташовується безпосередньо під хрящем. Коли тут утворюється кіста, кортикальна кістка (зовніш­ня оболонка кістки) залишається неушкодженою.

Кісткові ерозії зазвичай вини­кають в середині суглоба. Ерозія кістки вказує на серйозне ушко­дження кортикальної кістки.

Як лікувати

Не існує ліків, які б раз і наза­вжди позбавили від артриту. Ура­ження суглобів — прогресуюче та незворотне. Метою лікування ар­триту є зменшення його проявів і збереження функції суглоба.

Методи, які застосують за еро­зивного артрозу, — такі ж, як і за звичайного. Підхід формується залежно від важкості перебігу ар­триту.

Нестероїдні протизапальні засоби та анальгетики

Знеболювальні ліки, які про­дають в аптеках без рецепта й відпускаються за рецептом, за­звичай є засобами першої лінії лі­кування ерозивного артрозу.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), такі, як ібупро­фен, можуть допомогти зменши­ти запалення, пов’язане з остео­артрозом.

Анальгетики, зокрема ацета­мінофен (парацетамол), можуть ефективно знімати біль, особли­во у тих пацієнтів, які не можуть приймати НПЗП.

Ін'єкції стероїдів

Ін'єкції стероїдів спрямовані на зменшення запалення і болю, але робити ін'єкції в окремий суглоб можна лише кілька разів на рік. Як правило, вони більш ефектив­ні для тимчасового полегшення симптомів у великих суглобах, таких, як коліно або плече, а не у дрібних суглобах кисті.

Трудотерапія

Коли функції пальців та рук по­рушуються, такі елементарні за­вдання, як застібання ґудзиків на сорочці або використання кухон­ного посуду, можуть здатися над­то складними. Ерготерапевт може навчити вас модифікованим спо­собом виконувати повсякденні завдання самостійно або за допо­могою спеціальних інструментів і пристроїв. Також за ерозивного остеоартрозу важливо регулярно виконувати вправи для зміцнення уражених суглобів і покращення їх функції.

Лікування теплом

Використання гарячих компре­сів або гарячі ванночки є основою лікування ураження суглобів. Те­пло допомагає «відкрити» крово­носні судини, щоб доставити біль­ше кисню та поживних речовин до тканин суглобів, зменшивши ску­тість і полегшивши біль.

Теплова терапія може бути ефективним доповненням до прийому пероральних препаратів та інших методів лікування.