Підвищений рівень еритроцитів у крові дорослого. Про що це свідчить?

Усередині кожного еритроцита міститься особливий білок — ге­моглобін. Він і забезпечує основну функцію еритроцитів — газообмін. До білка може кріпитися або ки­сень, або вуглекислий газ. Коли клітина потрапляє в легені, від неї відокремлюється молекула вугле­кислоти, а на її місце стає кисень. Зворотний процес відбувається в тканинах організму. За рахунок цього забезпечується постійна доставка кисню до органів і ви­ведення продукту його переробки — вуглекислого газу. Чисельність червоних кров’яних клітин може варіювати в межах визначених значень. Невелике збільшення показника еритроцитів вважаєть­ся варіантом норми, проте якщо їх вміст значно вищий за порогове значення, варто запідозрити на­явність будь-якої патології.

Підвищення вмісту еритроцитів у сироватці крові має спеціальну назву — еритроцитоз. Цей стан може бути викликаний безліччю причин, часто неоднозначних. Тому, виявивши еритроцитоз, па­цієнту призначають повне обсте­ження, яке дозволяє встановити причину появи симптому. Первин­на форма еритроцитозу, або ери­тремія, виникає тому, що в черво­ному кістковому мозку, де в нормі утворюються червоні клітини кро­ві, порушується кровотворення. Внаслідок цього вироблення ери­троцитів значно підвищується, вони виходять у судини, і в аналізі крові виявляється підвищення їх рівня. Причин виникнення еритре­мії досі не встановлено. Зовні вона проявляється сильним почерво­нінням шкіри пацієнта, головними болями, запамороченнями.

Вторинний еритроцитоз, сво­єю чергою, ділиться на 2 типи: абсолютний і відносний. Абсо­лютний еритроцитоз проявляєть­ся значним збільшенням еритро­цитів, що циркулюють у судинах. Він найчастіше є ознакою таких захворювань: злоякісні новоутво­рення в нирках або печінці; леге­неві хвороби; патології серця; ку­ріння. Відносний еритроцитоз має інший механізм. Він пов’язаний з тим, що судини втрачають плазму через сильне зневоднення орга­нізму через спеку, блювоту, сильні фізичні навантаження без попо­внення втраченої рідини. Іноді відносний еритроцитоз може бути викликаний масивними опіками, через які організм також втрачає багато рідини.

До рідкісних причин еритроци­тозу у дорослих відносяться: хво­роби надниркових залоз; ожирін­ня; гіпертонічну хворобу; нестачу ціанокобаламіну (вітаміну В₁₂) і фолієвої кислоти; цукровий діа­бет; виразкову хворобу і гастрит. Певний вплив на вміст еритро­цитів у крові може мати вживан­ня води, в якій міститься занадто багато хлору. Кожен еритроцит циркулює у крові приблизно 4−5 місяців, після чого руйнується. Цей процес відбувається в селе­зінці. Замість зруйнованих у кіст­ковому мозку формуються нові еритроцити. Це постійне онов­лення клітинного складу забезпе­чує безперервне функціонування системи крові.

Юрій Червінський.