Печінка не болить, бо не має нервових закінчень

За словами відомої дієтологині Оксани Скиталінської, печінка — це найбільший і найважливіший орган, без якого людина не проживе й дня. На ній «зав'язані» всі біохімічні процеси в організмі. Це — основна «лабораторія», яка перетворює речовини, що потрапляють з їжею, на інші речовини, які або видаляються з організму, або забезпечують його потреби, тобто те, що ми називаємо обміном речовин. Саме печінка підтримує сталість глюкози, жирних кислот, амінокислот, гормонів, антиоксидантів та багатьох інших речовин, які необхідні для роботи клітин усього тіла. А ще печінка знешкоджує і виводить з організму все шкідливе.

Печінка здатна відновлюватися, проте ця її властивість не допома­гає їй, якщо в клітини органу про­никають віруси, що провокують його запалення. Як нагадує лікарка, вірусні ге­патити небезпечні тим, що якщо їх не лі­кувати, ці інфекції гарантовано викличуть цироз або рак печінки. Тому періодично всім людям треба здавати не лише за­гальний аналіз крові, а й аналіз на марке­ри вірусних гепатитів.

Щоб запобігти зараженню, слід:

• ретельно та регулярно мити руки;
• користуватися індивідуальними за­собами особистої гігієни: зубною щіт­кою, інструментами для манікюру, брит­вою;
• вакцинуватися від гепатитів, А і В.

Якщо хворобу вже виявили, її слід од­разу лікувати, а не чекати появи усклад­нень. «Люди часто скаржаться на біль у печінці, але боліти вона не може, бо не має нервових закінчень», — пояснює лі­карка. Тому вірус може знищувати печін­ку, а симптомів довго не буде.

Чим «задобрити» печінку

• Цей орган потрeбує якісного «бу­дівельного матеріалу», щоб мати змо­гу виробляти різні ферменти й білки, по­вноцінно проводити детоксикацію та підтримувати нормальний обмін речо­вин, захищати від атеросклерозу і ба­гатьох інших хвороб. Цим будівельним матеріалом є білок. Дефіцит білка чи не­повноцінний білок (за відсутності зба­лансованого складу амінокислот) сприяє жировій дистрофії, тобто накопиченню жиру у клітинах печінки, їхній атрофії та руйнуванню мітохондрій, які продукують енергію. Нестача білка сповільнює утво­рення жовчі, сприяє збільшенню синтезу холестерину й густоти жовчі, що підви­щує ризик утворення каменів у жовчно­му міхурі. Тому важливе правило: кож­ний прийом їжі необхідно доповнювати білковою стравою. Це можуть бути яйця, риба, нежирне м’ясо, морепродукти, сир, бобові або гриби.
• Для проведення повноцінної деток­сикації печінці потрібні вуглеводи. Але це мають бути повільні вуглеводи, тоб­то рослинні продукти, збагачені клітко­виною: овочі, зокрема зелені листові, ягоди, гриби й каші. А от прості, або, як їх ще називають, швидкі вуглеводи, такі, як фруктоза (плодовий цукор), гальму­ють детоксикацію. Тому на десерт кра­ще з'їсти фрукти чи ягоди. Солодощами бажано не зловживати й загалом варто звести їх споживання до мінімуму.
• Без жирів також не обійтися. «Якщо хтось підкаже вам „дієту“, яка виключає жири, то знайте, що це погано. Харчую­чись у такий спосіб, різко знизите рівень потужного антиоксиданту — цитохрому Р450 — та активність ферментів детоксика­ції, — звертає увагу Оксана Скиталінська. — Водночас не варто зловживати рослин­ними оліями — надмір рідких ненасичених жирів робить мембрани клітин легкопро­никними для вірусів. А от шматочок сві­жого, добре промороженого сала, навпа­ки, володіє протилежним ефектом. Як, до речі, яйця, з рідким або м’яким жовтком. Для нашої печінки це взагалі ліки».
• Печінці необхідні рослинні антиок­сиданти — ягоди чорниці, чорної смо­родини та малини, а також горнятко зе­леного чаю, морська капуста, фрукти й овочі. Особливо цінними є часник, ци­буля, всі хрестоцвіті (всі сорти капусти, рукола, редька, редиска, листя гірчиці, ростки броколі) та буряк — сирий і варе­ний. Сирий коренеплід збагачений бета­їном й сприяє утворенню синтезу азоту, який нормалізує тиск крові в судинах, ва­рений — пектином, який зв’язує та виво­дить токсини з кишківника.
• А ще печінка не любить хаосу. Пе­редусім — у часі прийому їжі. Тому режим харчування має значення — тоді повно­цінно виділяється жовч, перетравлюєть­ся і засвоюється їжа.
• Важливо «напоїти» печінку. Для цьо­го рекомендується пити протягом дня багато теплої води (можна із соком ли­мона). «Прокинулись — й відразу почи­наєте пити воду, — радить фахівчиня. — Протягом пів години треба випити до пів літра. Тепла вода зранку розріджує кров (вона стає менш схильною до утворення тромбів). Краще виділяється жовч, яка стає більш рідкою. Краще працює мозок, бо менш густа кров ефективніше віддає кисень нейронам».
• Не уявляєте дня без кави? От і чу­дово! 1−2 горнятка чорної кави захис­тять печінку від запалень та відкладення жиру. Але пийте малесенькими ковтка­ми, розтягуйте задоволення.

Що шкодить печінці

• Токсично діє на цей орган алко­голь.
• Фруктоза викликає ожиріння пе­чінки й атеросклероз. Головним чином йдеться про додану фруктозу у солодких напоях і солодощах. Дуже шкодять печін­ці «солодощі для діабетиків».
• Смажена їжа спричинює окислення (ушкодження) мембран гепатоцитів (клі­тин печінки) вільними радикалами.
• Зловживання парацетамолом також згубно діє на печінку. Існує навіть таке поняття в медицині, як «парацетамоло­ві гепатити», хоча інші нестероїдні проти­запальні ліки також можуть виявляти ге­патотоксичний ефект.

Оксана Скиталінська нагадує: зара­зитися гепатитом, А можна через брудні руки, а гепатитом В та С — відвідуючи ма­нікюрні й тату-салони, практикуючи не­захищені статеві контакти (ці збудники передаються від хворої людини до здо­рової з кров’ю).