Передплата 2024 «Добрий господар»

Перша допомога у випадку перелому

Сильний удар або падіння може призвести до часткового або повного перелому кістки

За будь-яких переломів важливо вміти їх запідозрити і правильно надати першу долікарську допомогу.
За будь-яких переломів важливо вміти їх запідозрити і правильно надати першу долікарську допомогу.

Закриті переломи людина іноді виявляє не відразу, приймаючи травму за сильне забиття. Відкриті видно візуально: уламки пошкодженої кістки виходять назовні, розриваючи м’язові тканини та шкіру. За будь-яких переломів важливо вміти їх запідозрити і правильно надати першу долікарську допомогу.

Ознаки перелому

Для будь-яких переломів характерні такі симптоми:

  • різкий біль у місці травми навіть у ста­ні спокою. На відміну від забиття, коли біль наростає, за перелому біль спершу різкий, сильний і постійний. Він не купірується аналь­гетиками (знеболювальними засобами);
  • крепітація (характерний хрумкий звук);
  • деформація на місці забійної кінців­ки, суглоба;
  • припухлість, набряк у місці травми;
  • підшкірний крововилив, гематома;
  • виражене обмеження руху за спроби поворушити травмованою кінцівкою;
  • надмірна неприродна рухливість у місці ушкодження.

Перша допомога

Є кілька ключових прийомів надання першої долікарської допомоги за підозри на перелом:

  • травмованій ділянці необхідно за­безпечити повний спокій. Інакше злама­на кістка може зміститися та травмувати великі кровоносні судини або пошкодити внутрішні тканини та органи;
  • до ділянки забитого місця та перед­бачуваного перелому прикласти холод (спеціальні охолоджувальні пакети, лід, пляшку з холодною водою, заморожені пакетовані продукти);
  • наскільки можливо зафіксувати місце перелому. Для цього можна використати шматок щільного картону, дерев’яну па­лицю, щільно скручений рулон газети, па­расольку.., які примотують бинтом, шмат­ком тканини. За накладання шини завжди фіксують два суглоби: один вище за місце перелому, другий — нижче. Якщо пошко­джена велика кістка (наприклад, стегно­ва), шину накладають так, щоб знерухоми­ти три суглоби (тазостегновий, колінний і гомілковостопний), причому з двох боків: із зовнішнього — від стопи до пахви, з вну­трішнього — від стопи до промежини;
  • накласти тонку пов’язку.

Відкритий перелом

Найбільшу небезпеку у випадку відкри­того перелому становить аж ніяк не крово­теча, як можна було б подумати.

Сильно кровоточать різані рани. Рвані рани, які спостерігаються у відкритих пе­реломах, зазвичай не кровлять, бо у разі розриву судини стінки нерівні, і вони від­разу спаюються, злипаються. Небезпека відкритого перелому — інфікування рани.

Тому алгоритм надання першої допо­моги у випадку відкритого перелому та­кий:

  • забезпечити повний спокій ушкодже­ній ділянці тіла;
  • обробити краї рани дезінфікуючим засобом (антисептиком) або промити чи­стою водою, щоб усунути видимі забруд­нення. Обробляти слід ділянку навколо рани, а не всередині неї;
  • накласти пов’язку на рану та місце відкритого перелому зі шматка чистої тка­нини, марлі, бинту;
  • знерухомити пошкоджену ділянку на­кладанням спеціальної шини або виготов­леної з підручних засобів (дошки, картону, гілок, щільно скрученого рулону паперу або газет тощо).

Перша допомога за підозри на перелом

Якщо в місці відкритого перелому є якісь сторонні предмети, що стирчать, са­мостійно діставати їх з рани категорично не можна! У цьому випадку стороннє тіло (що призвело до травми) виконує функції «тампона» — перетискає краї травмованих судин. Його самостійне видалення може спровокувати велику кровотечу. У цьому випадку стороннє тіло слід обмотати на­вколо чистою тканиною, бинтом, марлею, хусткою, рушником. Тільки після цього на­класти пов’язку та шину на ділянку пере­лому.

Відкритий перелом у жодному разі не можна вправляти, намагаючись поставити на місце зламану кістку! Це призведе до ще більшого травмування пошкодженої ділянки, збільшить ризик інфікування рани та розвитку остеомієліту (гнійно-некро­тичний процес у кістковій тканині).

Як зупинити кровотечу

У деяких випадках відкриті переломи можуть супроводжуватись ушкодженням великих кровоносних судин. Тоді першо­черговим є зупинка кровотечі.

Для цього необхідно накласти джгут. Джгут обов’язково накладають на верхню третину плеча або на верхню третину стег­на. Марно накладати джгут на передпліччя і на гомілку, бо в цьому випадку перетиска­ються лише вени, і рана продовжуватиме кровоточити.

Якщо перелом саме у верхній трети­ні кінцівки, тоді доведеться вдатися до пальцевого перетискання артерії. Також ефективно зігнути руку в лікті та прибин­тувати до тулуба, ногу зігнути в коліні та прибинтувати в такому положенні (гомілку до стегна).

Джгут не можна накладати на голу шкі­ру та ховати у складках одягу. Бажано вка­зати час, коли його було накладено.

Влітку джгут накладають на 2−3 години, взимку — максимум до 4-х годин. Періо­дично його потрібно послаблювати, щоб забезпечити циркуляцію крові у пошко­дженій кінцівці. Також його можна пере­кладати трохи нижче або трохи вище за місце попереднього накладання.

Схожі новини