У Львові винайшли унікальний бинт, який зупиняє… артеріальні кровотечі

А також вдосконалили натуральні гідрогелеві пов’язки, які застосовуються при опіках. Аналоги, які є у світі, виготовляють зі синтетичних тканин

Гідрогелеві пов'язки. Фото пресслужби Львівської "Політехніки"
Гідрогелеві пов'язки. Фото пресслужби Львівської "Політехніки"

Обидва медичних вироби винайшли на кафедрі органічної хімії та хімічних технологій Львівської «Політехніки». Гідрогелеві пов’язки вже рятують життя наших захисниць та захисників. Із початком збройної агресії рф на передову та у госпіталі науковці передали більш як 40 тисяч штук. А от кровоспинні бинти, повідомили журналістці «ВЗ» у пресслужбі університету, наразі перебувають на етапі випробувань.

Гелі широко використовуються у косметиці, харчуванні, медицині (наприклад, допомагають доставити ліки), але їхні фізико-механічні властивості такі, що вони здатні покривати лише невеликі ділянки тіла. Співробітники кафедри першими у світі армували (зміцнили) гідрогель — закріпили його на поліпропіленовій сітці, яка виконує роль каркаса. Таким чином, гель уперше вдалося нанести на велику площу тіла у 3D-конфігурації.

Завдяки тому, що гідрогелеві пов’язки є прозорими, медики можуть стежити за процесом загоєння, не знімаючи їх. Такі пов’язки володіють рядом ефектів: охолоджувальним, знеболювальним, протизапальним, кровоспинним і ранозагоювальним. Вони вбирають у себе виділення з рани (ексудат) та бактеріальні токсини. Рана при цьому «дихає», адже матеріал, з якого виготовлена пов’язка — натуральний, на відміну від синтетичних аналогів, які є у світі. Крім того, таку пов’язку легко зняти, не завдаючи додаткових страждань людині, що зазнала опіків.

«ВЗ» писав про цю розробку ще у 2015 році. Тоді першу партію пов’язок відправили нашим військовим у зону АТО, але у промислових масштабах їх почали виготовляти лише з березня 2022 року, і відбулося це завдяки широкій підтримці волонтерів. Винахід добре зарекомендував себе в умовах бойових дій. Його успішно застосовували й при опіках, спричинених фосфорними бомбами, і при «траншейній стопі», коли солдат 24 години не перевзувається та зазнає охолодження.

Нову розробку професора «Львівської Політехніки» Володимира Самарика та студенток Альони Сачук, Дарії Боцули й Соломії Капаціли — кровоспинний бинт — уже випробували на пацюках. Він здатен зупиняти найбільш загрозливу для життя кровотечу — артеріальну. Це — український аналог всесвітньо відомого аплікатора целокс, який вже довший час застосовують при проникаючих пораненнях в екстремальних ситуаціях.

Рану щільно утрамбовують бинтом. Виріб утворює міцний механічний тромб, що не пропускає кров назовні. Це дозволяє виграти час, щоб доправити поранену людину до місця, де допомогу їм зможе надати військовий хірург. Проте якщо про гідрогелеві пов’язки відомо, з чого вони створені, то з чого зроблений кровоспинний бинт, команда розробників поки що тримає у таємниці. Відомо лише, що до його складу входить спеціальна гемостатична композиція.