Врятуватися від алергії

«Будь-яка алергія – це підвищена імунна реакція організму, яка й стає причиною алергічних захворювань, – запевняє алерголог Людмила Стайко. – Вони вражають не тільки шкіру, а й будь-які інші органи».

У кожного алергіка – «свій» по­дразник. Хтось важко переносить період цвітіння трав, когось мучать напади полінозу під час цвітіння злакових рослин. А хтось мучиться від сезонного ринокон’юнктивіту від алергії на тополиний пух. «Слід зауважити, що тополиний пух ви­кликає алергію не так часто, – стверджує алерголог, – однак він активно збирає на себе пилок різних рослин, які цвітуть од­ночасно з тополею, і розносить його туди, куди він сам ніколи б не долетів. Потра­пляючи в наші очі, дихальні шляхи, пилок у багатьох людей викликає сильні алергічні реакції. А суха спекотна погода лише погір­шує стан алергіка».

Закладеність носа, тривале чхання, сльозоточивість і свербіж в очах – ось осно­вні ознаки цих захворювань. Крім того, по­трапляючи в дихальні шляхи, тополиний пух часто провокує алергічний кашель, а у хворих на бронхіальну астму здатний спри­чинити загострення захворювання. Потра­пляючи на шкіру, пух і пилок часто призво­дять до виникнення шкірних проявів алергії у всьому їх розмаїтті: свербіж, почервонін­ня, висипання за типом кропив’янки або екземи, атопічний дерматит. І це ще не по­вний перелік проявів алергії.

Що робити, аби полегшити небезпечний стан алергіка?

Головне як у профілактиці, так і в лікуванні алергії – намагатися мак­симально обмежити контакт з алергеном. Ідеальним варіантом було б на час цвітіння тополь виїхати в іншу місцевість, де тополі не ростуть або до цього часу вже відцвіли. «Якщо у вас алергія на пилок, постарайтеся якомога менше виходити на вулицю, осо­бливо в суху, спекотну і вітряну погоду, коли пуху в повітрі найбільше. За високої воло­гості незабаром після дощу пуху в повітрі майже не буває. Для прогулянки обирати закритий одяг і на вулиці одягати сонце­захисні окуляри, а повернувшись додому, зняти верхній одяг, вимити відкриті частини тіла і голову (в ідеалі), – рекомендує лікар. – Волосся найбільше накопичує пилок. Не зайвими будуть промивання слизової носа сольовим розчином. Загалом, варто змен­шити час перебування на повітрі, не їздити з відчиненими вікнами в машині. Не реко­мендую провітрювати приміщення в пе­редранкові години і в суху вітряну погоду. Ідеальна погода для провітрювання – дощ. Віконну сітку регулярно мийте водою, тоді пух або пилок не проникнуть. І не забувайте про часте вологе прибирання». В алерго­логії існує таке поняття, як гіпоалергенний побут, тобто максимальне припинення кон­такту з потенційними алергенами. Захис­тіть ваш будинок від факторів ризику. Не заводьте домашніх тварин. Не куріть у бу­динку. Користуйтеся гіпоалергенними ма­трацами, подушками та ковдрами. Періть постільну білизну і ковдри якомога частіше.

На жаль, більшість алергічних захворю­вань є хронічними, з періодами загострень та ремісій. Саме тому профілактика заго­стрень є одним із головних завдань терапії. Вас повинні насторожити такі симптоми: тривалий нежить; свербіж у носі і напа­ди чхання; свербіж повік, сльозотеча; по­червоніння очей; шкірні висипання і свер­біж; набряки; затруднене дихання. Якщо ці симптоми вас турбують тривалий час, зверніться до алерголога або ж до сімей­ного лікаря, а він вже вас скерує до вузь­копрофільного фахівця. Медикаментозна терапія алергії на пух тополь передбачає, насамперед, використання антигістамін­них препаратів, призначати які повинен тільки лікар. Сучасні антигістамінні препа­рати нового покоління не викликають таких реакцій. Їх потрібно приймати раз на день протягом усього періоду загострення алер­гії. Вони діють 24 години і доволі ефективні. Ви не потрапите в залежність від цих пре­паратів, навіть якщо будете використовува­ти їх упродовж багатьох років.

Необхідно також дотримуватися гіпоалергенної дієти, яку медики рекоменду­ють за всіх видів алергії, незалежно від їх походження, оскільки це дозволяє знизити алергенне навантаження на організм. По­трібно пам’ятати, що деякі харчові продукти можуть викликати появу алергії: риба, горі­хи, яйця, куряче м’ясо, мед, гриби, цитру­сові (крім грейпфрута), шоколад, коров’яче молоко (у дітей першого року життя). По­яві алергії можуть сприяти ягоди (полуни­ця, малина, суниця, ожина). Алергенними вважаються кава, какао, хурма, гранати, ананас, горох, боби, томати, морква, бу­ряк, дріжджі, гірчиця, хрін, приправи. По­рівняно рідко викликають алергію яловичи­на, сир, банани, вишня, картопля, капуста, гарбуз, огірки, овес, гречка, шпинат, кавун. Гіпоалергенними вважаються зелені яблу­ка, біла черешня, біла смородина, аґрус, кабачки, патисони, ріпа, м’ясо кролика, індички, ячмінь, пшоно. Тривалість дотри­мання дієти визначається ступенем алер­гічного процесу.