«Жах батьків» повернувся
В Україні зареєстрували випадок поліомієліту – вперше за останні шість років. Майже кожна друга дитина віком до 1 року не отримала необхідного щеплення
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/444438/polio2.jpg)
На Рівненщині стартував невідкладний «нульовий» тур вакцинації від поліомієліту — щеплення роблять всім дітям віком до п’яти років незалежно від того, чи робили їм таку вакцинацію раніше. Це — основна група ризику цієї хвороби. Впродовж наступних 90 днів їм проведуть ще три раунди щеплень.
Як анонсувала на позачерговому засіданні обласна комісія ТЕБ і НС, невакцинованих не допускатимуть до організованих колективів. Причина — спалах поліомієліту в області, важкої інфекційної хвороби, яку завдяки вакцинації вдалося подолати у всіх країнах світу, крім Таджикистану (де спалах поліомієліту триває вже рік), Пакистану й Афганістану. У цих трьох країнах й досі циркулює дикий вірус. Недуга, яку прозвали «жахом батьків», вражає нервову систему і може викликати параліч, зокрема легеневих м’язів, навіть призводити до смерті.
Дитині, яка була госпіталізована з поліомієлітом на Рівненщині, — 1 рік і 4 місяці. У крихітки розвинувся парез (частковий параліч) обох нижніх кінцівок. Вона виховується у родині, де, крім неї, є ще дев’ятеро дітей. Небезпечний вірус виявили у шістьох із них. Симптомів у дітей немає, але медики тримають їх на контролі, оскільки вони можуть передавати інфекцію іншим. За повідомленням прес-служби Міністерства охорони здоров’я, батьки відмовилися робити щеплення своїм дітям з релігійних міркувань.
За даними Центру громадського здоров’я, рівень охоплення щепленнями від поліомієліту дітей віком до 1 року в Україні недостатній — лише 53%. Це — за даними перших восьми місяців цього року. Схоже, випадок поліомієліту, зафіксований у 2015 році на Закарпатті, нічого українців так і не навчив. Тоді це був перший випадок поліомієліту, зареєстрований у Європі з 2010 року. І перший в Україні, починаючи з 2006-го.
«Рівень охоплення щепленнями від поліомієліту дітей віком до 1 року на Львівщині трохи кращий, ніж від кашлюку, дифтерії і правця (48,5% проти 46,5%). Але й цього недостатньо. Для забезпечення колективного імунітету необхідно не менш ніж 95%», — каже лікарка-епідеміолог відділу імунопрофілактики Львівського обласного центру громадського здоров’я Наталія Гончар.
«Діткам віком до 1 року ми робимо три щеплення: перші два у 2 і 4 місяці інактивованою вакциною, і третє у віці 6 місяців — оральною (у вигляді крапель) „живою“ вакциною. Наступну ревакцинацію „живою“ вакциною роблять у віці 18 місяців, 6 та 14 років», — пояснює лікарка.
Зауважує: якщо дітей віком до 1 року батьки ще вакцинують, то з ревакцинацією після 1 року є велика проблема. «Бустерну дозу отримало лише 42% дітей віком 18 місяців і 40% дітей шкільного віку. За цими показниками ми не надто добре виглядаємо на тлі інших областей України, не кажучи вже про розвинуті країни. Якогось специфічного лікування проти поліомієліту не існує, єдиним засобом профілактики є вакцинація», — підкреслює фахівчиня з епідеміології.
— Дитинку віком до 1 року вакцинують і від вірусного гепатиту В, і від туберкульозу, і від кору, паротиту й краснухи, і від кашлюку… Не забагато вакцин для такого віку?
— Дитячий організм може давати адекватну імунну відповідь до сотні тисяч антигенів (речовин з ознаками генетичної відмінності, які організм розпізнає як чужорідні і виробляє антитіла для боротьби з ними. — Авт.). Всі вакцини використовуються уже багато років (вакцина від поліомієліту розроблена у 1952 році. — Авт.). Вони зарекомендували себе як безпечні та ефективні.
Важливо, щоб ми проводили вакцинацію вчасно, адже кожна з вакцин адаптована до конкретного віку дитини. Якщо дитина не отримала необхідне щеплення до 1 року, а ми вакцинуємо її пізніше, то ймовірність виникнення побічних реакцій, як-от підвищення температури чи болючість у місці введення, буде вищою. Дитина віком до 1 року через незрілість імунної системи легше переносить вакцинацію.
— Але якщо таки пропустили щеплення?
— Треба звернутися до сімейного лікаря. Якщо дитина не отримала жодного щеплення від поліомієліту до 1 року, то вакцинацію їй розпочинають з моменту звернення. Якщо їй зробили одне щеплення, а два інші — ні, вакцинальний цикл продовжують, а не розпочинають знову з першої дози. Якщо були порушення графіка вакцинації, сімейний лікар розпише новий.
Навіть якщо ми вакцинуємо дитину пізніше окреслених Календарем профілактичних щеплень термінів, вакцина виконає свою захисну функцію — простимулює вироблення антитіл.
— З якою метою проводиться ревакцинація?
— Коли ми даємо підсилювальні дози, підтримуємо тим самим захисний рівень антитіл, не даємо йому знижуватися.
— Останні шість років випадки поліомієліту в Україні не реєструвалися. Зараз маємо один симптомний випадок і шість — безсимптомних. Частина батьків може задати собі питання: а навіщо взагалі вакцинуватися від цієї хвороби, якщо вона настільки рідкісна?
— Вакцинуватися необхідно, допоки у глобальному масштабі не буде ліквідовано дикий штам вірусу. А поки він ще реєструється (хоча б один випадок у світі на рік), ми не можемо припинити вакцинацію, тому що у разі ввезення цього вірусу у країну не встигнемо адекватно відреагувати на загрозу, а саме у короткі терміни вакцинувати всіх дітей. Ось чому ми постійно даємо дітям підсилювальні дози — щоб підтримувати колективний імунітет.
— Це так само, як колись вакцинувалися всі від віспи, а тепер не вакцинуємося?
— Так, вакцинацію у світі припинили, коли 30 років поспіль не було виявлено жодного випадку. На жаль, випадки поліомієліту у світі досі реєструються, тому ми повинні дбати про захист від цієї хвороби. Так роблять всі цивілізовані країни.
— Дефіциту вакцин від поліомієліту немає?
— На початку вересня був незначний дефіцит «живої» оральної вакцини. Окремі медичні заклади не отримали її у достатній кількості. Зараз ми маємо у наявності 33 500 доз. Та кількість, яка необхідна для проведення вакцинації у наступному кварталі, вже розподілена по медичних закладах. Також у нас є резерв вакцин, який зберігається на обласному складі.
— А хто виробник цих вакцин?
— Виробник інактивованої — Франція, «живої» оральної — Бельгія.
А тим часом…
Четверта хвиля захворюваності на Covid-19 в Україні набирає обертів, що й не дивно, адже за темпами вакцинації проти коронавірусної інфекції ми відверто пасемо задніх. Хоча б одну дозу вакцини отримало лише трохи більш ніж 18% населення, і на початку цього тижня лише одна область досягла показника понад 25% - Полтавська (25,81%).
За показниками розвинутих країн Україні не вгнатися: у Великій Британії як мінімум однією дозою вакциновано 72% населення, у Канаді — 78%, в ОАЕ — 95%. Але істотно відстаємо ми й від наших найближчих сусідів. В Угорщині отримало щеплення 61,3% населення, у Польщі — більш як 52,5%, у Росії — майже 34%. В Індії, де чисельність населення становить 1,38 мільярда, вакцинованих майже 49%. У Китаї, де людей ще більше (1,4 млрд), — понад 76%.
Одним із аргументів антивакцинаторів є той факт, що вакциновані також хворіють і також переносять інфекцію. Вакцина (будь-яка, не лише від коронавірусної інфекції) й справді не захищає на 100% від зараження й розвитку хвороби, але суттєво зменшує ризики. А якщо вже так трапилося, вакциновані або стають носіями інфекції, але самі не хворіють, або ж хворіють легко. Госпіталізації потребує лише незначний відсоток з них.
За статистикою, в європейських країнах серед пацієнтів з Covid-19, які перебувають у стаціонарах, вакцинованих — 2−3% (в Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я та обласних профільних департаментів, — 2−2,5%). Натомість ризик потрапити у реанімацію прирівнюється практично до нуля.
Читайте також: На Рівненщині — поліомієліт!