BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Качиний Діл»

«Качиний Діл» — таку незвичну назву мав напівпідвал у віллі на вулиці Набеляка (нині — вул. Котляревського, 39). Тут у 1920−1930-их роках був своєрідний клуб, де збиралася українська богема Львова

Тут у напівпідвалі був гуртожиток учнів Мистецької школи Олекси Новаківського. Фото Центру міської історії
Тут у напівпідвалі був гуртожиток учнів Мистецької школи Олекси Новаківського. Фото Центру міської історії

Сюди приходили поет Богдан-Ігор Антонич, учні школи Новаківського — художник і поет Святослав Гординський, графік і маляр Павло Ковжун, маляр і карикатурист Роман Чорній, живописець і графік Володимир Ласовський, карикатурист Едвард Козак (ЕКО) та інші.

Про цей осередок у своєму есе «Згадаймо Володимира Гаврилюка» пише львівський архітектор і громадський діяч Юрій Волощак. Власник вілли — відомий політик (один із засновників Українського національно-демократичного об’єднання — УНДО) Дмитро Левицький — віддав напівпідвальне приміщення під гуртожиток учнів Мистецької школи Олекси Новаківського. Дмитро Левицький дуже цінував і підтримував відомого митця. З часом «Качиний Діл» перетворився в осередок української богеми Львова. Хто і чому назвав його «Качиним Долом», невідомо, але назва натякає на те, що у напівпідвалі було дуже вогко.

Та це не відлякувало молодих митців, бо атмосфера була творча і дружня. Один із учнів Олекси Новаківського — Володимир Гаврилюк (1904−2000), поет-футурист і художник, мав у «Качиному Долі» своє ліжко, тримав речі, мольберт, фарби і майже завжди працював саме там.

Завсідники гуртожитку випускали мистецький журнал «Карби», присвячений творчому життю Львова. Статті до нього писали Володимир Ласовський та Богдан-Ігор Антонич, художнім оформленням займався Едвард Козак, редагувала видання Іванна Нижник-Винників. Вечорами учні Новаківського збирались разом, запрошували інших студентів та проводили літературні вечори, де «зірками» були Антонич і Ласовський.

Вілла на Котляревського, 39, має 133 роки. Вона споруджена у 1891−1892 рр. за проєктом архітектора Яна Томаша Кудельського (працював у бюро Івана Левинського). Це окрема двоповерхова будівля з цокольним і мансардним поверхами. В оформленні даху використано різьблені дерев’яні елементи. Перед та позаду вілли є невеликі квітники, що були популярні наприкінці ХІХ століття. За інформацією Центру міської історії, близько 1932 року тут також мешкав педагог, професор архітектури у Львівській політехніці, політичний діяч Казимир Бартель.

Зараз тут багатоквартирний будинок, мешканці якого створили ОСББ з однойменною назвою — «Качиний Діл». Приміщення напівпідвалу слугує для збереження старих речей.

Але є ідеї відновити пам’ять про цей непересічний культурний осередок міжвоєнного Львова. Студентка Українського католицького університету Стефанія Трильовська написала бакалаврську роботу на тему ревіталізації вілли «Качиний Діл». Хоча, як пише авторка роботи, наразі ревіталізувати цей простір, а саме підвал будинку, «неможливо, тому що там живуть кілька сімей, і вони приватизували підвал для своїх потреб.

Тому пропозиція: місто викупить цей підвал у комунальну власність, а тоді буде можливість зробити там ремонт та створити мистецький простір".