Королівському арсеналу — 379 років!
Королівський арсенал, що на вулиці Підвальній, 13, перед яким височить пам’ятник першодрукарю Федоровичу — споруда, відома усім. Тут розташований Державний архів Львівської області. Арсенал, пам’ятка архітектури з 379-літньою (!) історією, бачив на своєму віку багато…
Це фортифікаційна споруда, яка входила в систему укріплень міста у мурах. Почали його зводити за проєктом Павла Ґродзіцького 1639 року й завершили 1646-го — на місці старого, так званого Малого арсеналу (1575 р.). Новий арсенал назвали Королівським, оскільки дві третини вартості будівництва «зафундував» польський король Владислав IV Ваза. Був меценатом, знавцем мистецтв, давав гроші на утримання багатьом музикантам. Король Владислав збирав живопис, купував предмети декоративної архітектури. Серед найвідоміших із проспонсорованих ним проєктів — Колона Сиґізмунда, пам’ятник його батькові, один із символів Варшави.
Королівський арсенал у Львові був складом міської зброї і виконував свої функції до 1786 р. Також при арсеналі діяла ливарня, де відливали зброю та дзвони, працювали різні майстерні. Від 1927 р. приміщення використовують під державний архів. Після 1939 р. тут розмістили фонди Центрального державного історичного архіву України та дирекцію Державного архіву Львівської області.
Будинок арсеналу — яскравий приклад барокової архітектури. Фасад, який виходить на площу, де багато років функціонує стихійний книжковий ринок, прикрашений лоджією і бароковим фронтоном.
Над внутрішнім порталом арсеналу стояла скульптурна група «Архистратиг Михаїл вражає сатану». Зараз її можна побачити у Музеї історії Львова. Про цю скульптурну групу «ВЗ» розповів старший науковий співробітник Львівського історичного музею Ярослав Бишкевич. Композицію було замовлено королівським коштом. Більшість дослідників вважають, що фігури архангела Михаїла і сатани зробили у різний час різні майстри. Фігуру архангела створив львівський ливарник Каспер Франке у 1638 р.
У 1646 р. скульптурну групу освятили. Церемонію провів папський нунцій за присутності короля Владислава IV. 1704 року під час штурму Львова шведськими військами одна нога архангела була ушкоджена гарматним ядром, скульптура перевернулася. 1706 року завершили реставрацію скульптури і повернули її на своє місцею
1821-го пам’ятку перекинув вітер, вона постраждала, але була відновлена 1824-го. 1866 року на вимогу головного консерватора археологічних пам’яток Східної Галичини Мечислава Потоцького скульптурну групу зняли з будівлі арсеналу. Кілька років її зберігали на міських складах. 1863 року композиція пережила ще одне відновлення. 1873-го її встановили на Гетьманських валах (нині — проспект Свободи), неподалік Матері Божої. Але вандали обламали позолочені крила архангела. Крила, які тепер бачимо, виготовлені наприкінці XIX ст.
Після цього пам’ятку ще раз реставрували, але вже не повернули на попереднє місце, а передали до Історичного музею міста Львова. Після об’єднання Історичного музею міста Львова та Національного музею імені короля Яна ІІІ (1940) пам’ятку перенесли в Італійський дворик Кам’яниці Корнякта. 1981-го відкрили новий відділі ЛІМу — Музей-Арсенал, туди й перенесли скульптурну групу. Однак нині вона експонується в іншому підрозділі ЛІМу — Музеї історії Львова («Чорна кам’яниця», пл. Ринок, 4).