У будинку «Пори року» створювали «Пластичну панораму Львова»

Це пам’ятка архітектури національного значення, яка увійшла до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Стиль — класицизм і реалізм.

Назву «Пори року» будинок отримав завдяки оригінальному декору: численні рельєфні вставки та елементи оздоблення об’єднані темою пір року, місяців, плину часу. Родзинкою архітектурного декору є скульптурні зображення побутових сцен із життя галицьких селян, які символізують пори року. Це єдиний будинок у Львові, в оформленні якого є тема побуту українських селян.

Центральним елементом композиції фасаду є рельєфна вставка між вікнами другого і третього поверхів на центральній осі будинку. Тут зображено крилату напівлежачу фігуру римського бога Сатурна. Лівим ліктем він спирається на пісковий годинник, що відлічує час. Сатурн — римський бог землеробства, хліборобства, а також покровитель часу. У римській міфології його часто ототожнюють з грецьким Кроносом, який також персоніфікує час.

Рельєфи із зображенням пір року виконані близько 1882 року, автор — скульптор Габріель Красуцький. Авторство зодіакального фриза дослідники приписують майстерні Шімзерів і датують 1820-ми роками. Центральний барельєф із Сатурном виготовлений у 1810-х роках, його автором вважають скульптора Гартмана Вітвера. Цей митець відомий передусім як автор скульптур античних богів на чотирьох фонтанах площі Ринок.

Будинок датується XVII століттям, він будувався як житловий і декілька разів перебудовувався — аж до XIX століття. Первісний дерев’яний будинок належав родині львівського лікаря Івашкевича, від якого й отримав назву Івашкевичівський. Протягом століть переходив до різних власників. У другій половині XIX ст. на першому поверсі містилося Львівське аптекарське суспільство.

У 1882 р. будинок викупила міська рада Львова. Тут відкрили польську народну школу ім. Григорія Пірамовича, а з тильного боку (сучасний будинок № 26 на вул. Лесі Українки) — українську школу ім. Маркіяна Шашкевича. На той час це була єдина львівська школа з українською мовою навчання. Того ж 1882 року обидві будівлі відновили та адаптували під навчальні заклади.

У першій половині XX століття тут розмістилося училище прикладного мистецтва, яке згодом еволюціонувало до Львівської національної академії мистецтв. У 1930-х рр. у будинку також діяла художня майстерня Януша Вітвицького. Це польський інженер, архітектор та історик, автор відомої «Пластичної панорами давнього Львова». Саме у цьому будинку він і створював Панораму.

Вищий заклад художньої освіти був заснований у 1946 році (тоді це був Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва, нині — Львівська національна академія мистецтв). У будинку № 23 на вул Вірменській розташували кафедру академічного рисунка, яка діє тут і досі.