У «Кам'яниці під совами» був штаб Пілсудського і Армії Крайової

Засновниця ресурсу «Забута Галичина» («Forgotten Galicia») Арета Ковальська, американка українського походження, досліджувала цю тему, перебуваючи у столиці Фінляндії Гельсінкі.

Вона пише, що сови в архітектурі Гельсінкі є одним із найцікавіших символів югендстилю — фінської інтерпретації стилю Ар-Нуво (модерн). Образ сови переплітає нитки національної ідентичності, поєднуючи фінський фольклор, міфологію Калевали, середньовічні церковні мотиви та сувору красу скандинавської дикої природи. «На початку 1900-х років, коли Фінляндія все ще перебувала під владою росії, архітектори використовували цей насичений символізмом стиль, щоб сформувати візуальну мову нації, яка прагнула незалежності», — пише дослідниця. Назву «Будинок із химерами» кам’яниця отримала через те, що поряд із совами у декорі виділяються скульптури грифонів. Це середньовічний символ, міфічне крилате створіння, яке поєднує частини орла і лева. Будинок зведено у 1901−1902 роках за проєктом архітектора Іполита Славінського.

Крім архітектури, він ще займався політикою і був масоном. Первісно будинок був прибутковим і належав самому Славінському. Скульптурний декор будинку виконав Антон Попель — автор пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові. Неординарна будівля пов’язана із декількома відомими історичними особистостями. Так, у 1908−1914 роках тут жив і працював польський військовий та політичний діяч, прем’єрміністр Польщі у 1920−30-х роках Юзеф Пілсудський зі своїм штабом. На згадку про цю подію над вхідним порталом у 1933 році встановили кам’яну меморіальну таблицю.

У цьому будинку у 1910- 1939 роках містилася майстерня львівського скульптора і живописця Романа Шведзіцького. 1944 року тут розташовувався штаб польської Армії Крайової.

Основним завданням АК було відновлення польської адміністрації у Львові після відступу німецьких військ. Після Другої світової війни будинок перетворили на багатоквартирний житловий.