Передплатити Підтримати

Історичні факти медицини

Історія медицини — це історія спроб та помилок

Фото ілюстративне з відкритих джерел

Наші нащадки, ймовірно, дивуватимуться з примітивності теперішніх методів лікування, як і ми дивуємося зараз з давньої медицини. Деякі методики і справді межують з тортурами, та основною метою лікарів всіх часів було підтримання комфортного самопочуття.

Гендерна дискримінація в медицині

Меріт-Птах — перша в історії Стародавнього Єгипту жінка-лі­карка, ім’я якої дійшло до наших часів. Вона жила приблизно у 2700 році до нашої ери, ієроглі­фи на гробниці описують її як «головного лікаря». Це майже все, що відомо про її кар’єру, але напис свідчить, що жінки могли обіймати високі медичні посади у Стародавньому Єгипті.

Через 200 років ім’я іншої жінки-лікарки, Песешет, було за­карбоване навіки на пам’ятнику у гробниці її сина, первосвящен­ника Ахет-Хетепа. Вона посідала титул «наглядача за жінками-лі­карками». Саме Песешет була відповідальною за їх організацію та навчання. Хоча час і приховує справжні заслуги Меріт-Птах та Песешет, жінки-лікарки були ша­нованою частиною давньоєги­петського суспільства.

Хірургічне лікування катаракти у VI столітті до н. е.

Сашрут був лікарем і вчи­телем, який працював в місті Бенересі на півночі Індії. Його «Самхіта» — збірка знань — на­дає детальну інформацію про медицину, хірургію, фармако­логію та ведення пацієнтів. До­слідники сходяться на тому, що праця була написана в 600 роках до н.е., але оригінальна версія не збереглася. Сашрут говорив своїм учням, що як до­бре вони не володіли б теорією, не вмітимуть лікувати захворю­вання, поки не матимуть прак­тичного досвіду. Хірургічні роз­різи потрібно було випробувати на шкірках плодів, а обережне видалення насіння плоду до­зволяло попрактикуватися у ви­даленні сторонніх предметів з тіла. Вони також практикували на мертвих тваринах, перш ніж їх допускали до справжніх паці­єнтів. Серед багатьох описів хі­рургічного втручання «Самхіта» Сашрута документує операцію на катаракту. Пацієнт повинен був дивитися на кінчик носа, тоді як хірург, тримаючи повіки великим та вказівним пальцями, використовував голкоподібний інструмент, щоб проколоти очне яблуко збоку. Потім його збриз­кували грудним молоком. Якщо операція була успішною, у паці­єнта відновлювався нормальний зір, хоч і не дуже чіткий.