Історичні факти медицини
Історія медицини — це історія спроб та помилок
/wz.lviv.ua/images/wzhistory/_cover/430244/25.jpg)
Наші нащадки, ймовірно, дивуватимуться з примітивності теперішніх методів лікування, як і ми дивуємося зараз з давньої медицини. Деякі методики і справді межують з тортурами, та основною метою лікарів всіх часів було підтримання комфортного самопочуття.
Гендерна дискримінація в медицині
Меріт-Птах — перша в історії Стародавнього Єгипту жінка-лікарка, ім’я якої дійшло до наших часів. Вона жила приблизно у 2700 році до нашої ери, ієрогліфи на гробниці описують її як «головного лікаря». Це майже все, що відомо про її кар’єру, але напис свідчить, що жінки могли обіймати високі медичні посади у Стародавньому Єгипті.
Через 200 років ім’я іншої жінки-лікарки, Песешет, було закарбоване навіки на пам’ятнику у гробниці її сина, первосвященника Ахет-Хетепа. Вона посідала титул «наглядача за жінками-лікарками». Саме Песешет була відповідальною за їх організацію та навчання. Хоча час і приховує справжні заслуги Меріт-Птах та Песешет, жінки-лікарки були шанованою частиною давньоєгипетського суспільства.
Хірургічне лікування катаракти у VI столітті до н. е.
Сашрут був лікарем і вчителем, який працював в місті Бенересі на півночі Індії. Його «Самхіта» — збірка знань — надає детальну інформацію про медицину, хірургію, фармакологію та ведення пацієнтів. Дослідники сходяться на тому, що праця була написана в 600 роках до н.е., але оригінальна версія не збереглася. Сашрут говорив своїм учням, що як добре вони не володіли б теорією, не вмітимуть лікувати захворювання, поки не матимуть практичного досвіду. Хірургічні розрізи потрібно було випробувати на шкірках плодів, а обережне видалення насіння плоду дозволяло попрактикуватися у видаленні сторонніх предметів з тіла. Вони також практикували на мертвих тваринах, перш ніж їх допускали до справжніх пацієнтів. Серед багатьох описів хірургічного втручання «Самхіта» Сашрута документує операцію на катаракту. Пацієнт повинен був дивитися на кінчик носа, тоді як хірург, тримаючи повіки великим та вказівним пальцями, використовував голкоподібний інструмент, щоб проколоти очне яблуко збоку. Потім його збризкували грудним молоком. Якщо операція була успішною, у пацієнта відновлювався нормальний зір, хоч і не дуже чіткий.