Таємниця ікони князів Сангушків

Чи бачили коли-небудь ікону, на якій святий… затуляє вуста Христу? Саме така є у відомого історика та реставратора з Рівненщини Миколи Бендюка. На ній зображений учень Сина Божого Стефан, а рука його лежить на обличчі Спасителя. Виявляється, цей сюжет іконописець не створював спеціально, він проявився випадково.

— Цю ікону я купив 1990 року на базарі у місті Славуті на Хмель­ниччині, — розповів пан Микола. — Тоді виглядала радше як порвана і брудна ганчірка, дивлячись на яку, можна було зрозуміти лише, що там щось намальовано. Бабу­ся, яка принесла полотно на ба­зар, розповіла, що ікона висіла у домовій каплиці князя Сангушка.

1917 року на панський па­лац у Славуті напали більшови­ки. Князя вбили, а ікону винесли на подвір’я та почали по ній стрі­ляти, використовуючи як мішень. Зрешетивши ікону, викинули у болото. З багнюки образ підібра­ли жителі Славути та заховали у себе на горищі будинку. Весь час, поки в Україні панувала влада ко­муністів-безбожників, цей образ переховували.

— Ікона потрапила до мене че­рез 73 роки. Коли я взявся її рес­таврувати, то не знав, що саме намальовано на полотні, — роз­повів Микола Бендюк. — Бруд і дірки не давали змогу зрозуміти сюжет. Тож він певний час зали­шався загадкою.

Над іконою майстру довелося довго корпіти. Урешті-решт, коли реставратор впорався з дірками та закріпив фарбовий шар, по­бачив дивний сюжет. Перед ним відкрився образ святого Степа­на, що своєю долонею затуляв рот Ісусу Христу.

— Це мені здалося нелогіч­ним, — каже пан Микола. — Як так, щоб учень закривав уста своє­му Вчителю? Та дослідивши об­раз детально, я зрозумів, у чому річ: наклалися два зображен­ня. Спершу був написаний свя­тий Степан, десь на початку 18-го століття, а потім, у тому ж столітті, його чомусь заґрунтували і звер­ху написали образ Христа Пан­тократора. Коли ікону розстрі­ляли і вкинули у болото, левкас, що розділяв обидва зображен­ня, розчинився на тлі за Ісусом і в місці, де були уста Христа. Так долоня Степана вийшла назовні, поверх обличчя Ісуса.