У Нобельському Євангелії закарбоване… прокляття

На Рівненщині було створено унікальну реліквію — Нобельське Євангеліє. Це найдавніша рукописна пам’ятка Волинського Полісся. Вона побачила світ у 1520 році. 14 червня цьому Євангелію виповнилося 500 років! Воно старіше за Пересопницьке, на якому складають присягу українські президенти. Але зберігається не в нашій країні, а у… Литві. Нещодавно журналістка «Високого замку» побувала у Вільнюсі, щоб побачити цей неоціненний духовний скарб.

Страшний надпис залишив дяк

Село Нобель нині Зарічненського району Рівненської області вперше згадується в Іпатіївському літописі (1158 рік). Згодом воно розрослося у містечко. Це був потужний релігійний центр: тут діяло п’ять церков, при яких працювали школи й писалися книги! У одному з храмів, Свято-Миколаївському, і з’явилося Нобельське Євангеліє. Книгу переписували місцеві ченці й вона мала близько 700 сторінок!

Це свідчить про високий рівень писемності на Поліссі в епоху Середньовіччя. У той час цими землями правив король Сигізмунд — Великий князь Литовський. І про нього є згадка у Нобельському Євангелії. А ще тут чорним по білому виведено… прокляття: «А хто цю книгу візьме від церкви Святого отця Миколи в Нобелі Пінського повіту, той буде проклятий у цей вік і в майбутній». І підпис: «Дяк, многогрішний раб Божий Севастьян Аврамович».

Подумаєте, як таке можливе? Адже церква не може пропагувати прокляття. Науковці пояснили це так: рукописи здавна користувалися попитом у знаті. Тож аби зберегти пам’ятки від ласих на ексклюзив багатіїв, ченці й вдавалися до таких методів.

Царська влада дозволила вивезти раритет у Вільнюс

Але сьогодні ця українська святиня вважається культурним надбанням… Литви. Вона є у фондах бібліотеки ім. Врублевських Академії наук у Вільнюсі.

— У нас зберігається частина рукописних книг з Віленської публічної бібліотеки, заснованої у 1867 році. У другій половині XIX століття туди царська влада передавала книги, рукописи та інші культурні цінності із закритих у західних губерніях храмів, костьолів та монастирів, — розповіла заступник директора з наукової роботи бібліотеки Литовської академії наук Рима Циценене. — Так у бібліотеці з’явилося і Нобельське Євангеліє.

Це один з рідкісних документальних пам’яток Великого Князівства Литовського, який вченим цікавий не тільки як приклад рукописної книги того часу, запевняють науковці. Вона стала опорою для подальших досліджень. Важливу інформацію для своїх праць тут знаходять історики мистецтва, дослідники палітурки і технологій виготовлення чорнила, фарб і металів. Лінгвісти можуть вивчати мову і правопис. Метрика книги зберігає дані про церкви і жителів Нобеля того часу.

Святиню відшукала сільська вчителька

— Крім цього, у Литві люди з великою шаною згадують пам’ять князя Костянтина Івановича Острозького, великого гетьмана Литви, переможця армії московитів в Оршанскій битві 1514 року. До речі, у 2014-му в нашій країні гучно святкували 500-річчя цієї визначної події. Існує думка, що Нобельське Євангеліє виникло саме за підтримки князя Костянтина. Тому воно нам дороге і як нагадування про цього видатного діяча Великого Князівства Литовського , — зауважує пані Рима.

Нещодавно святиню старанно відреставрували, повернувши їй первозданний вигляд. Нобельське Євангеліє зберігається у Фонді церковнослов’янських та російських рукописних книг й побачити його можна лише з особливого дозволу дирекції. А от оцифрована копія доступна кожному читачу бібліотеки.

До речі, про Нобельське Євангеліє в Україні сучасники й не згадували. Його вдруге «відкрила» сільська вчителька Валентина Тумаш. Вона захопилася краєзнавством й почала вивчати всі згадки про Нобель. Так відшукала відомості про старовинну книгу, що зберігається у Вільнюсі.

Завдяки старанням дипломатів Литва передала скановані копії раритету з правом дозволу друкування в Україні. Тож нарешті додому повернулося Нобельське Євангеліє. Хоч і не оригінал, а факсимільне видання.

Луцьк-Вільнюс-Луцьк

Фото надані Бібліотекою ім. Врублевських Литовської академії наук