BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Зі всіх околиць з’їжджалися вози й тачки зі скринями, етажерками та бамбетлями…»

У Поморянах, що на Золочівщині, відкрили перший музей — Краєзнавчий. Хочуть відроджувати і місцеву перлину — замок XV століття

Тішить, що є у нас патріоти, волонтери, ініціатори, ентузіасти, жертовні харизматичні одиниці, малесенька щобта людей, готових обстоювати, обороняти, оберігати найцінніші скарби духу, історії, культури, створені попередниками. Приклад результатів такої жертовної праці ми побачили у Поморянах Золочівського району, на відкритті Краєзнавчого музею, першого у цьому містечку. Було до півсотні людей, що виразно замало як на таку історичну подію. Зокрема, зі Львова прибуло дев’ятеро, але, власне, саме ентузіасти — зокрема письменниця Оксана Думанська та професор, кандидат мистецтвознавства й архітектури Ярослав Кравченко.

На відкриття музею зібралася купка ентузіастів
На відкриття музею зібралася купка ентузіастів

Поморянський музей — культурно-освітній про­ект Благодійного фонду «Спадщина.UA» та Поморянсько­го професійного ліцею. Це один із елементів великого проек­ту «Поморяни Vivat!», який вклю­чає культурно-туристичне відро­дження Поморянщини та її серця — Поморянського замку. За сло­вами керівника фонду «Спад­щина UA» Ганни Гаврилів, акти­вісти влітку цього року відвідали понад двадцять поморянських садиб, де й знайшли експонати для музею. Зі всіх околиць Помо­рян — Загребелі, Зарудок, Підго­ри та Підзамча — до будиночка, де розташували музей, з’їжджалися вози й тачки зі скринями, етажер­ками та бамбетлями. Трофеями цих експедицій стало понад 70 одиниць предметів домашньо­го вжитку, що сформували експо­зицію музею. Серед них — бамбе­тель, куферок, люля, ціп, ступа, магільниця, рогач, гибмель, ве­ретено, скриня з ХІХ століття з давніми написами, довоєнна ла­тунна запальничка, три різнови­ди ваг, шевський набір для по­шиття чобіт (у Поморянах колись було розвинуте шевство) та інші. Найцінніші експонати — лава в стилі ар-деко та різьблене кріс­ло зі шкіряною оббивкою з По­морянського замку, надані Помо­рянським професійним ліцеєм. До експозиції також увійшли ав­тентична вишивка, образи, обру­си, сучасні твори образотворчого мистецтва.

Кожен експонат має свою іс­торію. До прикладу, одна валі­за приїхала сюди з Полтавщини, звідки люди в 1930-х роках тіка­ли від голоду на землі Західної України. Також у фондах музею є предмети культової та військо­вої тематики. «У тісній співпра­ці з громадою містечка за лічені дні нам вдалося повністю реалі­зувати цей невеличкий проект, — розповідає Ганна Гаврилів. — І наявних 40 кв. м експозиційних площ стало відразу замало та вистачило лише на краєзнавчу частину».

Експозицію музею сформували з предметів домашнього вжитку
Експозицію музею сформували з предметів домашнього вжитку

Ентузіасти Ганна Гаврилів, Роксолана Кобилюх та їхні дру­зі продовжують пошук експона­тів та музейних площ. Мріють, що в майбутньому Поморян­ський музей матиме кілька тема­тичних відділів. А саме — відділ іс­торії міста Поморян (XIV — XX ст.), краєзнавчий відділ (відтворен­ня побуту Поморянщини), від­діл, присвячений Поморянсько­му замку, а також кімнату пам’яті жертв гестапо та НКВС плюс мі­ні-бібліотеку. Творці музею ві­рять, що кожне маленьке містеч­ко галицької провінції має велику власну історію, яка повинна бути гідно представлена у місцевих культурних осередках. Поморян­ський музей — перший з них.

А загалом здивував занедба­ний стан самого містечка. У По­морянах багато порожніх ста­ровинних приміщень, навіть кладовище жахливо запущене, хоча на ньому похована роди­на Бориса Гудзяка і є цікаві іс­торичні пам’ятники та скульптури. Зрозумів, що одна з причин такого стану — байдужість біль­шості поморянців…

Мабуть, саме тому місце­ва перлина — Поморянський за­мок — у жахливому стані. Бачив, як на руїнах замку, на аварійно­му горищі місцеві хлопці «бу­хають» під російську попсу зі смартфонів. Як розповіла Ганна Гаврилів, Поморянський замок є пам’яткою архітектури націо­нального значення та перебуває на балансі департаменту архі­тектури та розвитку містобудування ЛОДА. Нині він у гостро аварійному стані. За останні два роки тут облаштували про­тиаварійні підпори, перекла­ли черепицю на деяких ділянках даху тощо, тобто об’єкт частко­во стабілізували. Однак є дина­міка руйнації, а коштів постійно бракує. Протягом 2016−2017 ро­ків Львівська облрада та Золочів­ська райрада на замок виділили 1,5 млн. грн. З них 300 тис. вико­ристано на проектну документа­цію, решту — на часткову ліквіда­цію аварійного стану. Актуальний кошторис на ліквідацію аварій­ного стану — близько 16 млн. грн. У серпні на Prozorro прове­ли новий тендер, переможцем якого уже втретє стало підпри­ємство «Центркомплекс». До кінця вересня планують почати протиаварійні роботи. На жаль, на 2018 рік є лише 700 тис. грн. (500 тис. від ЛОР та 200 тис. — від Золочівської РР).

Ініціативна група з відроджен­ня Поморянського замку (БФ «Спадщина.UA») спільно з де­партаментом архітектури ЛОДА шукають фінансування для по­рятунку пам’ятки. Зокрема, то­рік написали проект туристич­но-культурного відродження Поморянщини та замку «Помо­ряни Vivat!» (куди також входить ліквідація аварійного стану пам’ятки). Зараз готують його до подачі на конкурс Мінрегіонбуду. Дуже сподіваються, що проект підтримають. Для Поморянсько­го замку це був би початок від­родження — повільного, але сис­темного і невідворотного.

Довідка «ВЗ»

Поморянський замок — пам’ятка історії та архітектури (пер­ша письмова згадка — 1497 р.). За його довгу бурхливу істо­рію одним із власників був польський король Ян ІІІ Собеський. Дотепер збереглися два двоповерхові корпуси і кругла кутова вежа. У південному корпусі є відкрита галерея. Загальна площа забудови замку — 1206,00 м², загальна площа приміщень зам­ку — 1465,60 м² (включаючи підвали і горища — 2509,60 м2). У Львівській ОДА певний час була ідея передати його у концесію, але ідея ця не отримала практичного втілення.

Усі фото автора

Читайте також
«Хочу „розкрутити“ музей Грушевського, як Тихолозу вдалося „розкрутити“ музей Франка»
06.05.2026
«Хочу „розкрутити“ музей Грушевського, як Тихолозу вдалося „розкрутити“ музей Франка»

У Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові — новий керівник. (Після «новаторської» ідеї Львівської облради об’єднати музей Грушевського із сусіднім Домом Франка у раді нарешті дійшли висновку, що це недоречно). 20 квітня 2026 року в. о. директора музею Грушевського призначили колишнього проректора ЛНУ ім. Івана Франка, доктора історичних наук, професора Володимира Качмара