Україна і Львів на білих Олімпіадах
Пізніше він одержав назву перших зимових Олімпійських ігор. Хоча деякі змагання із зимових видів спорту ще раніше проходили під час літніх Олімпіад. 1908 року у Лондоні глядачі стали свідками змагань фігуристів, 1920 року до фігурного катання долучився хокей із шайбою... У Шамоні приїхали 294 учасники (13 жінок) із 16 країн світу, які розіграли 14 комплектів нагород у 6 видах спорту.
Героєм перших зимових Ігор став норвежець Торлейф Хауг, який зібрав чималий урожай — “золото” у гонках на 18 та 50 км, лижному двоборстві (біг на 18 км + стрибки з трампліна) й “бронзу” у стрибках з трампліна. У цих Іграх Україна ще не могла брати участі, але свій слід там залишив львівський спортсмен Щепан Вітковський, який пробіг лижний марафон 50 км. На Ігри він приїхав у складі команди Польщі.
Львів може пишатися, що мав своїх представників на зимових Іграх і перед Другою світовою війною, і в радянський період, а в часи Незалежності не пропустив жодного старту. Усього виступили 25 спортсменів у шести видах спорту: сани — 9 учасників, гірські лижі — 5, хокей — 5, стрибки з трампліна — 3, лижні перегони — 2, біатлон — 1.
ІІ Ігри, Сент-Моріц (Швейцарія), проходили 11—19 лютого 1928 року. Тут своє перше “золото” здобула 15-річна Соня Хені (Норвегія) — майбутня легенда світового фігурного катання, героїня американського фільму «Серенада Сонячної долини». Львів представляв лижник-марафонець Франтішек Кава, який прибіг на фініш 27-м. Закінчив Львівську політехніку і був інженером систем вентиляції та нагрівання. Улітку бігав середні дистанції по легкоатлетичній доріжці, а зимою — на лижах.
ІІІ Ігри, Лейк-Плесід (США), проходили 4—15 лютого 1932 року. Через віддаленість Америки та дорожнечу проїзду на ці Ігри прибуло усього 252 учасники, а майже половину становили американці і канадці. Американець Едуард Іган встановив унікальне досягнення: він став переможцем у складі бобслейної двійки, а перед тим у 1920 році переміг у боксерському турнірі у вазі до 79,4 кг. Іган — єдиний спортсмен в історії Олімпіад, який був олімпійським чемпіоном літніх та зимових Ігор. У хокейному турнірі команда Польщі посіла 4-те місце, а у її складі виступали львів’яни Роман Сабінський, Казимір Соколовський та Альберт Мауер (відомий футболіст, чемпіон Польщі у складі «Погоні»).
ІV Ігри, Гарміш-Партенкірхен (Німеччина), проходили 6-16 лютого 1936 року. Уперше на спортивних аренах з’явилося телебачення, працювало майже двадцять телекамер, а чи не на кожному кроці стояли кінокамери відомої кінодокументалістки Лєні Ріфеншталь. Знаменита Соня Хені здобула своє третє “золото”, через десять днів вдесяте перемогла на чемпіонаті світу і, ще не маючи 24 років, закінчила свою блискучу спортивну кар’єру. У хокейному турнірі знову виступили три львівські хокеїсти: Казимір Соколовський, Роман Ступницький і Владислав Лемішко, які у складі команди Польщі розділили 9-12 місце.
V Ігри, Сент-Моріц (Швейцарія), проходили з 30 січня по 8 лютого 1948 року. Після ІІ Світової війни у Європі важко було знайти країну, яка б не постраждала у воєнному лихолітті. Вибір упав на швейцарський Сент-Моріц, де за двадцять років до того пройшли ІІ зимові Ігри. Львів’ян на Іграх не було, адже СРСР ще не відважився брати участь у світових змаганнях. Але Мєчислав Палюс, гравець передвоєнних львівських команд «Погонь» і «Спартак», виступав у складі хокейної збірної Польщі.
VІ Ігри, Осло (Норвегія), проходили 14 — 25 лютого 1952 року. Вперше змагання пройшли не у курортному містечку, а в столиці скандинавської країни. Героєм Ігор став улюбленець місцевої публіки ковзаняр Ялмар Андерсон, який переміг на трьох дистанціях. Жінкам вперше дозволили взяти участь у лижних перегонах на 10 км.
VII Ігри, Кортіна-д’Ампеццо (Італія), проходили з 20 січня по 5 лютого 1956 року і зібрали 821 спортсмена з 32 країн світу. Вперше на олімпійську арену вийшла команда СРСР, дебют якої вийшов вдалим. Вона одразу перемогла у командному заліку, здобувши 16 медалей (7+3+4). Дуже престижним стало чемпіонство у хокейному турнірі, а солістом і найкращим гравцем став Всеволод Бобров, який двічі був капітаном олімпійських команд (1952 — футбольної, 1956 — хокейної). Першим прапороносцем став український ковзаняр Олег Гончаренко, чемпіон світу попереднього року. А героєм Ігор став австрійський гірськолижник Тоні Зайлер, який виграв усі три види програми.
VIII Ігри, Скво-Веллі (США), проходили 18 — 28 лютого 1960 року. Ще ніколи урочиста церемонія відкриття Ігор не була такою масштабною: 2,5—тисячний хор, дві тисячі голубів, феєрверки... Церемонію приготував всесвітньо відомий режисер Волт Дісней. А ще вперше було збудовано Олімпійське селище, і три великі житлові будинки вмістили усіх учасників. У хокейній команди Канади виступав українець Юрій (Джордж) Самоленко, який став найрезультативнішим, закинувши 7 шайб. На цих Іграх дебютував біатлон, і першим чемпіоном став швед Клас Лестандер.
ІХ Ігри, Інсбрук (Австрія), проходили з 29 січня по 9 лютого 1964 року. Вперше пройшли змагання із санного спорту, в яких на одиночних санках перемогли німці. 8-м серед чоловіків був представник Польщі Єжи Войнар, народжений 1930 року у Львові, чемпіон світу. Ось звідки беруть початок олімпійські традиції львівських санкарів.
Х Ігри, Гренобль (Франція), проходили 4—18 лютого 1968 року. Це була ювілейна — десята Олімпіада, і МОК вирішив надати право її провести Франції, де зародився зимовий олімпійський рух. Знову господар гір, як колись австрієць Тоні Зайлер, Жан-Клод Кіллі переміг у всіх трьох видах гірськолижної програми. 1992 року він став головою оргкомітету Ігор в Альбервіллі, а наприкінці 2000 року його визнали найкращим гірськолижником ХХ століття. Вперше в історії було проведено тестування на статеву приналежність спортсменок.
ХІ Ігри, Саппоро (Японія), проходили 3 — 13 лютого 1972 року. Це були перші зимові Ігри в Азії. Героєм Олімпіади назвали ковзаняра з Голландії Арда Схенка, який здобув три золоті медалі. На батьківщині Арда зустрічали як національного героя і назвали на його честь квітку — crocus chrysanthus Ard Schenk. Першу золоту медаль для Іспанії у слаломі приніс Франсіско Фернандес Очоа.
ХІІ Ігри, Інсбрук (Австрія), проходили 4 — 15 лютого 1976 року. Інсбрук вдруге за 12 років став столицею Ігор досить несподівано. Їх організацію надали американському Денверу. Однак тут вишукалася ініціативна група, яка розгорнула потужну кампанію за відміну Ігор у Денвері — через екологічні та економічні проблеми. Тоді й знайшовся Інсбрук. Уперше до програми було включено танець пар на льоду, який блискуче виграли москвичі Людмила Пахомова та її чоловік Олександр Горшков. Вперше олімпійське “золото” здобув представник України — Іван Бяков, який переїхав з Росії у Київ, брав участь в естафеті біатлоністів (4х10 км).
ХІІІ Ігри, Лейк-Плесід (США), проходили 13 — 24 лютого 1980 року. Героєм Ігор став американський ковзаняр Ерік Хайден, майбутній лікар, який переміг на усіх п’яти дистанціях програми. Відзначилася родина Венцелів із Ліхтенштейну: Ханні здобула дві золоті і срібну нагороди, а її брат Андреас був другим у гігантському слаломі. Третє олімпійське «золото» отримала радянська фігуристка Ірина Родніна за перемогу у парному катанні (світ запам’ятав її сльозу на п’єдесталі пошани). Від команди СРСР виступили сім санкарів (п’ятеро від латвійського сільського товариства «Варпа»). Одна з них, Віра Зозуля, була українкою за походженням, і саме вона стала чемпіонкою на одномісних санках.
ХІV Ігри, Сараєво (Югославія), проходили 7 — 19 лютого 1984 року. Вперше представник Югославії Юрій Франко здобув срібну нагороду у гігантському слаломі. Нарешті через 48 років Львів отримав свого олімпійця — Валерій Савін брав участь у стрибках з малого (70 м) трампліна і посів 31-е місце. Срібну медаль для України приніс Олександр Батюк (Чернігів) у лижній естафеті 4х10 км.
ХV Ігри, Калгарі (Канада), проходили 13 — 28 лютого 1988 року. Дві золоті медалі здобув «революціонер» лижних перегонів легендарний швед Гунде Сван. Це він першим застосував ковзанярський крок, яким нині користуються усі лижники. Американка Дебра Томас, яка здобула “бронзу” у фігурному катанні, стала першою чорношкірою спортсменкою, якій вдалося виграти олімпійську нагороду.18-річний одеський фігурист Віктор Петренко у дебютному виступі на Олімпіаді одразу зійшов на третю сходинку п’єдесталу.
ХVІ Ігри, Альбервілль (Франція), проходили 8 — 23 лютого 1992 року, коли у Європі значно змінилася політична карта. Не стало СРСР — і на Ігри поїхала об’єднана команда СНД…без прапора, без гімну. Розпалася Югославія, зате Німеччина стала об’єднаною. Українські спортсмени здобули два “золота”: кращим фігуристом став Віктор Петренко, а Олексій Житник — у складі збірної СРСР із хокею. Львів’янка Світлана Гладишева виступала на гірськолижних трасах і була 8-ю у швидкісному спуску та 27-ю — у супергіганті.
XVIІ Ігри, Ліллехаммер (Норвегія), проходили 12 — 27 лютого 1994 року, через два роки після попередніх. МОК вирішив піднести значущість білих Олімпіад і розвести їх із літніми. Ці Олімпійські ігри стали дебютними для України, яка делегувала 37 спортсменів у десяти видах спорту. І саме тут, у Норвегії, українська спортсменка здобула першу золоту нагороду на зимових Іграх. Постаралася Оксана Баюл у фігурному катанні. У біатлоні першу “бронзу” отримала Валентина Цербе. Серед учасників знайшлося місце львівським гірськолижницям — Ользі Логіновій та Христині Підгрушній.
XVIIІ Ігри, Нагано (Японія), проходили 7 — 22 лютого 1998 року. Найбільше зацікавлення викликав хокейний турнір, адже північноамериканська НХЛ призупинила регулярний чемпіонат і дозволила всім найсильнішим взяти участь у турнірі. Перемогла Чехія з непробивним воротарем Домініком Гашеком, яка обіграла усіх конкурентів. Львів виставив свою найбільшу делегацію, аж сім спортсменів: пару санкарів Олег Авдєєв і Данило Панченко, стрибунів з трампліна Володимира Гливку та Любомира Когана, гірськолижників Юлію Харковську і Миколу Скрябіна та біатлоністку Ірину Меркушину.
XIХ Ігри, Солт-Лейк-Сіті (США), проходили 8 — 24 лютого 2002 року. Вперше олімпійськими чемпіонами зимових Ігор стали чорношкірі американські спортсмени — хокеїст Джером Ігінла та бобслеїстка Вонетта Флауерз. Нікого не підпустив до “золота” норвезький біатлоніст Оле-Ейнар Бйорндален, який був першим на трьох дистанціях та в естафеті. Жодних успіхів не досягли українські спортсмени, які поїхали додому без медалей. А медалі цих Ігор були найважчими — важили 567 грамів. Львів представляли п’ятеро: учасники попередніх Ігор Авдєєв, Панченко, Скрябін і Гливка, а дебютантом стала санкарка Орислава Чухліб.
ХХ Ігри, Турин (Італія), проходили 10 — 26 лютого 2006 року і вперше зібрали понад дві з половиною тисячі учасників, серед них 1006 жінок. Нарешті на груди українських спортсменів лягло три бронзові медалі, які здобули біатлоністка Лілія Єфремова і танцювальна пара фігуристів Олена Грушина та Руслан Гончаров. Олімпійські медалі виглядали як бублики, бо мали посередині дірку, через яку проходила нагородна стрічка. Львів представляли дві чоловічі пари санкарів — Андрій Кісь і Юрій Гайдук та Роман Язвінський і Олег Жеребецький.
ХХІ Ігри, Ванкувер (Канада), проходили 12 — 28 лютого 2010 року і «викликали» значне потепління, середня температура повітря була плюсовою. Але господарі раділи, бо нарешті хокейний турнір виграла Канада. Оргкомітет вручив спеціальні нагороди словенській лижниці Петрі Майдич і канадській фігуристці Джоанн Рошетт. Петра впала і зламала на тренуванні п’ять ребер, але вийшла на дистанцію спринтерської гонки і виборола бронзову медаль. На фініші знепритомніла... За два дні до початку змагань фігуристок від серцевого нападу померла мати Джоанн, але та знайшла сили вийти на лід і здобула “бронзу”. Львів знову представляли санкарі: Андрій Кісь і Юрій Гайдук були 16-ми, а Роман Захарків і Тарас Сеньків — 19-ми.
ХХІІ Ігри, Сочі (Росія), пройдуть 7 — 23 лютого 2014 року), і Львів на них представлятиме квартет санкарів: знову Андрій Кісь і Тарас Захарків та дебютанти Олена Шхумова і Олена Стецьків.
