«Ні корови, ні свині – тільки Ленін на стіні»
Час від часу можна почути нарікання на демократів: розвалили колгоспи. Ніхто їх не розвалював — самі розвалилися і розікралися. Колгосп — не лайливе слово. Колективне господарство. Скажімо, у вас є кінь і у мене є. Для весняної оранки спрягли їх разом. От вам і маленьке колективне господарство. На добровільних засадах. Але у радянські колгоспи не приймали, до них заганяли...
/wz.lviv.ua/images/news/2013/06/b55f69b48fe4eefa7ac1cdd4344da8c2.jpg)
Нонна МОРДЮКОВА з “Діамантової руки” погрожувала відрізати газ тим, хто не придбає лотерею. Селянам, які пручалися і не хотіли йти у колгоспи, відрізали городи...
До війни було лише два помітні художні твори про колективізацію — “Піднята цілина” Михайла Шолохова і кіноповість Олександра Довженка “Земля”. Був ще один нібито позитивний твір — поема Олександра Твардовського “Страна Муравия”. Поет описав, як бідує село, яке не вступило до колгоспу. Але сталінські цензори розгледіли сатиру саме на село когоспне, і твір заборонили.
Ни крыши целой, ни избы,
Что угол — то дыра
И ровным счетом три трубы
На 33 двора.
Встает медлителен и глух
Нерадостный рассвет,
На все село один петух
И тот преклонных лет...
Після війни, 1950 року, на екрани вийшла музична кінокомедія з чудовими піснями Дунаєвського “Кубанские казаки”. Сталін тішився цією райдужною картиною. Потім Хрущов її заборонив, бо сільські злидні замінили солоденькими рожевими картинками. Реквізит — харчі — після кожних зйомок поливали гасом, щоб їх не з’їла голодна масовка... Повоєнний жарт: “Ні корови, ні свині — тільки Ленін на стіні...”.
Вперше про те, що колгоспники бідують, сказав Георгій Маленков на сесії Верховної Ради Радянського Союзу у серпні 1953 року. Після цього пішли в народ приказки “Дякуємо Маленкову — розживемось на корову”, “Пришел Маленков — поедим блинков”...
Микита Хрущов був великим патріотом кукурудзи. Особливо “підсів” на неї 1959 року, коли відвідав США і кукурудзяний штат Айову. Невдовзі з’явився слоган: “Постривай, корово зі штату Айова!”. Застав дурня Богу молитися. Кукурудзу почали садити де треба і не треба. Про “королеву полів” навіть патріотичну пісню склали.
Кукуруза, куруза, да гибридная
По всему ты по Союзу стала видная.
Потеснись ячмень усатый и овес нечесаный,
Кукуруза нам богатство принесет по осени.
На Оке и на Кубани и на Тереке-реке
Кукуруза лучше станет, чем в Америке.
Мы характером спокойны, да зато задористы,
Мы Америку догоним на советской скорости!
Натхнений американською кукуруд-зою і патріотизмом своїх співвітчизників, Хрущов кинув гасло — наздогнати і перегнати США з виробництва продуктів тваринництва на душу населення. Невдовзі — гіркий жарт: не можна Америку переганяти — можуть побачити, що зад у нас голий...”.
Фото з архіву “ВЗ”