У Європі - житлова криза. Помешкань бракує, вони дорожчають
За даними Євростату, середній вік, у якому молоді люди йшли з родинного дому, 2024-го становив у Європейському Союзі 26,2 року. Десятиліття тому молоді європейці покидали свої сімейні «гнізда» набагато раніше… Звичайно, далеко не завжди молодь живе з батьками через те, що їй просто так подобається. Причина спільного проживання часто полягає у тому, що купівля чи оренда власного житла стали для молодих європейців «непідйомною» розкішшю, на яку у них немає грошей
Найраніше у ЄС, інформує Євростат, батьківські домівки покидають нині молоді фіни (в середньому у віці 21,4 року), а найпізніше — молоді хорвати (31,3 року). Не надто поспішають «вилітати» з родинних гнізд також молоді поляки. За даними Головного статистичного управління Польщі, 2022-го з батьками мешкали понад 1,7 мільйона поляків віком від 25 до 34 років (33% осіб цієї вікової групи).
Без сумніву, історичні традиції і культурні відмінності мають свій вплив, однак економічні чинники також важливі: з нестабільним ринком праці, відносно низькою заробітною платнею і відсутністю доступу до власного житла європейська молодь найчастіше стикається на півдні й сході континенту.
Протягом останнього десятиліття вартість нерухомості у Європейському Союзі зросла у середньому на 53%. У деяких країнах нерухомість подорожчала значно сильніше, зокрема у Португалії (на 124,4%), Литві (на 135%) та Угорщині (аж на 209,5%). У сусідній Польщі, згідно зі звітом Deloitte, вартість квадратного метра житла зросла торік, якщо рахувати у євро, на 19%, і зараз становить у середньому 2792 євро. До середньоєвропейського показника вартість «квадрата» у Польщі ще не дотягнула, однак у Варшаві (3849 за квадратний метр) і Кракові (3800) вона практично така сама, як у італійському Римі (3839).
В угорському Будапешті квадратний метр житла коштує нині у середньому 3863 євро, у словацькій Братиславі - 3909 євро. Лідеркою ж у Східній Європі є чеська Прага — аж 6121 євро за «квадрат»! А от лідером за зростанням цін на нерухомість минулого року був Краків, де квадратний метр житла здорожчав аж на понад 28%.
Якщо бракує коштів на купівлю власного житла, то омріяні «квадрати», що дадуть молодим людям можливість жити самостійно, можна винаймати. Однак із тим у ЄС також проблеми, бо орендна плата постійно зростає. За останні 15 років оренда житла подорожчала в Євросоюзі у середньому на 27,8%. Найбільше ж зростання зафіксовано в Ірландії (на 115%), Угорщині (на 124%), Литві (на 184%) та Естонії (аж на 220%).
Одним із чинників, що «розігрівають» у Європі орендну плату за житло, став… масовий туризм. Чимало власників будинків і квартир, замість здати їх надовго одним винаймачам (місцевим), здають їх у короткострокову оренду туристам (насамперед закордонним). Це «вимиває» ці об'єкти нерухомості з ринку довгострокової оренди, і як наслідок, її вартість ще більше зростає…
Найбільше в ЄС житло в оренду коштує нині в Люксембурзі - у середньому 43,4 євро на місяць за квадратний метр. Дорого також винаймати житло у французькому Парижі й ірландському Дубліні (відповідно 32 й 31,7 євро на місяць за «квадрат»). У сусідній Польщі найдорожче житло в оренду коштує у Варшаві - 17,9 євро на місяць за квадратний метр (для порівняння, у португальському Лісабоні - 18,1 євро за «квадрат», у Римі - 17,4 євро). У Кракові «квадрат» житла в оренду коштує у середньому 15,3 євро на місяць, у Ґданську — 14,9 євро, у Вроцлаві - 14,6 євро.
Одним із ключових чинників, що загострюють житлову проблему в Європейському Союзі, є дефіцит вільних помешкань. Як інформує Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), після світової фінансової кризи 2008 року кількість нових інвестицій у житло значно скоротилася, і чимало країн досі не повернулися до попередніх рівнів будівництва. Ковідна пандемія ще більше уповільнила розвиток цієї галузі: з 2021 року кількість дозволів на будівництво зменшилася у ЄС на понад 20%.
Наслідки дефіциту житла особливо гостро відчуваються у великих містах ЄС, де попит значно перевищує пропозицію. (Саме у мегаполісах, поряд із популярними курортами, нові помешкання найчастіше потрапляють на ринок короткострокової оренди, що ще більше обмежує доступність квартир для жителів великих міст). Як наслідок, вартість купівлі й оренди житла є для молоді «непідйомною»… У Євросоюзі це визнають одним із найбільших соціальних викликів.
Минулого року президентка Європейської комісії, німецька політикиня Урсула фон дер Ляєн оголосила, що одним із пріоритетів нової каденції виконавчого органу ЄС буде саме житло. 2025-го у ЄС призначили першого в історії комісара, що займається, зокрема, житловою проблемою. Данець Дан Йорґенсен має розробити план розвитку муніципального житла в ЄС. А Європейський парламент створив спеціальний Комітет щодо житлової кризи, який проаналізує чинники, що спричинили проблему, й запропонує конкретні рішення для її розв’язання.
Перші рішення уже є. У березні 2025 року Єврокомісія і ЄІБ оголосили про інвестиційний план на суму 10 мільярдів євро — для будівництва доступного житла. А згодом Європарламент дозволив витрачати кошти з євросоюзівських фондів солідарності й соціального фінансування з метою забезпечення європейців житлом.