Передплата 2024 ВЗ

Видатки на канцелярію Зеленського зростуть більш як утричі

Кому і скільки бюджетного “пирога” дістанеться 2021 року

Із двотижневим запізненням і кулуарними торгами Верховна Рада минулого вівторка 289 голосами затвердила державний кошторис на 2021 рік.

Міністр фінансів Сергій Марченко пафосно назвав його «бюджетом можливостей», «дорожньою картою майбутнього розвитку». А у демократичній опозиції іронічно охарактеризували його як «бюджет нахабства», «бюджет на квартал — 95 квартал» (нардеп від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко). Представник «Голосу» Ярослав Железняк назвав бюджет «космічним», оскільки у ньому «космічна діра» - дефіцит становить понад 246 млрд грн! Як і торік, під час ухвалення головного фінансового документа було урізано соціальні потреби більшості населення, зате законодавці не забули про себе та інші керівні держструктури, які й до цього жили не бідуючи…

Голосів монобільшості для ухвалення Держбюджету забракло. Тож на підмогу Банкова покликала традиційних сателітів. За словами Тараса Батенка, «підставила плече» його депутатська група «За майбутнє», а також «Довіра», позафракційні. Жодного «за» не було від «Європейської Солідарності», «Голосу» і ОПЗЖ. Проте «за» проголосувала половина фракції «Батьківщина», яка, зазвичай, за «чужого» прем’єра голосів на підтримку цього документа не дає. Спостерігачі кажуть, що «люди Коломойського» підтримали держкошторис в обмін на те, що міністром енергетики буде призначено «протеже олігарха» — Юрія Вітренка. Мажоритарники тиснули зелені кнопки, бо їх в останній момент стимулювали виділенням 6 млрд грн субвенцій на «соціально-економічний розвиток територій» — читай, подачок на виборчі округи. В опозиції кажуть, ці субвенції (у середньому по 30 млн грн) дістануться в основному тим територіям, які мають провладних депутатів. У фракції Тимошенко голосували, бо начебто були раді з того, що вдалося частково врахувати інтереси медиків і педагогів…

Про основні цифри.

Доходів Держбюджету на 2021 рік заплановано отримати 1 трлн 92 млрд грн. Видатків передбачено на 1 трлн 347 млрд Дефіцит коштів намагатимуться компенсувати за рахунок внутрішніх і міжнародних позик, надходжень від державних компаній, приватизації, аукціонів, доходів від грального бізнесу, перекриття злочинних схем в економіці тощо. Водночас у Кабміні запевнили, що не підвищуватимуть податків, не тиснутимуть на бізнес.

Ріст валового внутрішнього продукту очікують на рівні 4,5 млрд грн (збільшення на 4,6%). Споживчу інфляцію прогнозують на рівні 7,6%. Середньорічний курс нацвалюти «малюють» у межах 29,1 грн за долар. Нинішній прожитковий мінімум (2189 грн) з липня (замість січня) підвищать до 2294 грн, з грудня — до 2393 грн. Мінімальна зарплата з початку наступного року зросте до 6 тис. грн., а з 1 грудня — до 6,5 тис. грн. Мінімальну пенсію з нинішніх 1769 грн 1 липня піднімуть до 1854 грн., а з 1 грудня — до 1934 грн

На безпеку і оборону країни народні депутати передбачили 268 млрд грн. Це більше, ніж у бюджеті на 2020-й (245,8 млрд.). Але демопозиція розкритикувала уряд за непропорційне розподілення цих коштів. Бо якщо на Міністерство оборони на цей рік було закладено 135,5 млрд грн, то на 202-й їм уділили лише 121,7 млрд грн. Зате більшими будуть видатки на силові органи, зокрема на апарат МВС (зросли на 797 млн грн).

Додатковою фінансовою опікою оточено і Генпрокуратуру, якій дали 11,5 мільярда гривень (на 52,6% більше, ніж цього року). ДБР отримає державних коштів на 75% більше, СБУ — на 23,2%, більше матиме і НАБУ — на 15,3%.

На потреби вітчизняної медицини виділено 162, 7 млрд грн, хоча МОЗ каже, що їм потрібно щонайменше 296 млрд. Зокрема, 2,6 млрд грн зарезервували на вакцинацію проти ковіду 4 мільйонів українців із груп ризику. В уряді запевнили, що у бюджеті закладено підвищення зарплат медикам на 30%.

52 млрд грн, або на 8 млрд грн більше, ніж цього року (але на 4,5 млрд грн менше від потреби) дістанеться освітянам (хоча Мінфін запевняє, що зарплата педагогів зросте на чверть). На 4,9 млрд грн менше від очікуваного отримали Міністерство соціальної політики і Міністерство розвитку громад і територій. Зокрема, на 1,5% зменшаться видатки на пільги і субсидії громадянам. Менше на 8,5 млрд грн буде коштів у Пенсійного фонду. 12 млрд 524 млн грн вдалося «з боєм вибити» Міністерству культури, хоча там розраховували отримати значно більше.

Міністр фінансів запевнив, що на розвиток залізничного транспорту виділять 4,5 млрд грн., на будівництво аеропортів — 2,4 млрд грн, на прокладання нових і ремонт старих доріг — 89 млрд грн.

Після тиску більшості фракцій вдалося захистити від «грабежу» місцеве самоврядування. Як і раніше, у їхні бюджети надходитиме 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного пального. Ці 7,5 млрд грн надходжень підуть на втілення регіональних проєктів: дороги, школи, лікарні, транспорт, освітлення. Раніше представники «Слуги народу» хотіли ці кошти передати у центральну скарбницю…

А найбільш комфортно у наступному році почуватиметься наше чиновництво. Аж на 39,4% (!) збільшено обсяг коштів на обслуговування Офісу президента — йому дістанеться 1 млрд 266, 8 млн грн (хоча міністр фінансів похвалився, що апетити ОПУ вдалося зменшити на 273 млн грн). Апарат Верховної Ради отримає 2 млрд 525 мільйонів гривень (на пів мільярда більше, ніж цього року). Зарплатний фонд на кожного нардепа зросте до 1,53 млн грн. Передбачається, що кожному з народних депутатів у наступному році ще й платитимуть по 90 тис грн — для компенсації проїзду по Україні. По півтори тисячі гривень виділять для придбання канцелярського приладдя, близько 5 тисяч — на телефонні розмови, 8 тисяч — на відрядження помічників, 20 тисяч — на утримання приймалень у виборчих округах, 237 тисяч — на оренду житла.

Провладні депутати не дуже ретельно працювали над бюджетом, не ламали голови над тим, як допомогти простому народу у складний час. Того дня вони переймалися іншим — як не запізнитися на партійний корпоратив у ресторані «Гірчичне зерно». Як зафіксували фоторепортери, телефонне запрошення «випити по чарці» розсилав колегам «слуга» Максим Перебийніс, член парламентського Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Видно, карантинні заборони для членів президентської фракції не писані…

Думка з приводу

Ірина Геращенко, народний депутат («Європейська Солідарність»)

«Слуга народу», «Батьківщина», «Довіра» і «За майбутнє» проголосували за бюджет для слуг, а не для народу. Вперше з часів Януковича не передбачено збільшення зарплат солдатам ЗСУ. Знімають видатки з освіти і культури, децентралізації. Не передбачено підтримки лікарів, бізнесу, немає достатньо коштів на вакцинування. Зате щедро фінансують репресивні органи і Офіс президента…

Схожі новини