МОЗ хоче підвищити зарплати лікарям до 22-25 тисяч гривень, медсестрам – до 17 тисяч

296 млрд гривень — на таку суму Міністерство охорони здоров’я України подавало запит на фінансування медичної галузі наступного року. Цих грошей мало би вистачити на протидію Covid-19, закупівлю вакцин і програму медичних гарантій — основну статтю бюджету на охорону здоров’я, що включає у себе первинну, екстрену, спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу. Зокрема на програму медгарантій, тобто тарифи за медичні послуги, які оплачує лікарням Національна служба здоров’я України, МОЗ пропонувало передбачити у бюджеті 225 млрд гривень.

Натомість у проєкті Держбюджету на 2021 рік інша сума — 156,1 млрд гривень. Стільки готове виділи­ти на сферу охорони здоров’я Мініс­терство фінансів. При цьому видатки за програмою медгарантій становитимуть 123,4 млрд гривень. Це — майже вдвічі менше, ніж просило профільне відом­ство. А прем’єр-міністр Денис Шми­галь наголосив, що до держбюджету на наступний рік уряд заклав безпре­цедентні витрати на медицину — майже на 30% більше, ніж у 2020-му, що «до­зволить покращити якість медичних послуг, облаштувати лікарні сучасним обладнанням і підняти зарплати меди­кам». За розрахунками МОЗ, лікарі по­винні отримувати 22−25 тисяч (залеж­но від робочого стажу і навантаження), медсестри — 17−18 тисяч, молодші ме­дичні працівники — 11 тисяч гривень.

Наразі проєкт бюджету-2021 ще не розглянули у першому читанні.

«Ось видатки, які Програма медич­них гарантій забирає зі собою з 2020 року:

• Інфляція. Ціни зростають, вартість ліків і витратних матеріалів також. Якщо не зробити індексацію — лікарі і лікарні збідніють.
• Підвищення мінімальної зарплат­ні. З 1 січня — до 6000, а з 1 липня — до 6500 гривень. Треба підняти зарпла­ти всім, хто нижче або близько до цих цифр. Це — вимога закону.
• Боротьба з Covid-19. Треба випла­чувати медикам ковід-лікарень уже ді­ючу надбавку у 300%. Також є окре­мі тарифи на лікування Covid-19. Їх теж треба закласти у бюджет.
• У вересні міністр вирішив підня­ти зарплати лікарям. Ці доплати тре­ба продовжувати платити наступного року.

Все, що залишиться після цього, може піти на підвищення тарифів.

Бюджет Програми медичних гаран­тій на 2021 рік становить 123,4 млрд гривень. Це — на 27,4 млрд більше, ніж у 2020-му, з яких Мінфін очікує, що 15,8 млрд підуть на боротьбу з Covid-19. Така ж сума потрібна тільки для того, щоб лікарні привели зарплати у відпо­відність до збільшення мінімалки. Якщо додати інфляцію, маємо 15,4+7=22,4 млрд. Майже весь додатковий ресурс уже «з'їдено».

На додаткові тарифи для лікування ковіду потрібно 5 млрд. Додайте їх до попередніх витрат. Ось вам 27 мільяр­дів. Але є ще доплати медикам. Щоб до літа виплачувати медикам надбавку, потрібно ще 14,5 млрд. Це ми уже піш­ли «у мінус». При цьому нема гарантії, що влітку вірус зникне.

Ну і щоб далі кататися на атракціо­ні небаченої щедрості у вигляді верес­невих надбавок лікарям, на наступний рік потрібно 23,6 млрд. Їх також немає.

Маємо мінус 38 млрд гривень ба­лансу того, що маємо, і того, що наобіцяли", — написав на своїй сторінці у Facebook колишній заступник в.о. міністра охорони здоров’я України (2016−2019 рр.) Павло Ковтонюк.

У таких умовах про жодне піднят­тя тарифів й мови не може бути. Лікар­ні могли б отримати додаткові кошти (у тому числі підняти медикам зарплати — і не разову акцію провести, а виплачу­вати ці кошти на постійній основі), якби уряд не займався популізмом. «Йдеть­ся про підняття мінімалки, разові осін­ні доплати та ковідні 300%, які могли б доходити до лікарень через ті ж тарифи на послуги. Це дозволило б зекономити 15 млрд гривень (навіть з поправкою на інфляцію)», — каже експерт.

«Є доросле мислення, як отримати 225 млрд гривень на медичну галузь, а є дитячі «хотєлки», коли достатньо «тупнути ніжкою», і ці гроші з’являться, а якщо їх не дадуть, то можна заплакати і піти. Звісно, МОЗ повинно наполяга­ти на своєму, обстоювати свою галузь. Це особливо важливо, коли впроваджу­єш зміни, — вони мають бути добре про­фінансовані. З іншого боку, є обмежені можливості бюджету на цей рік. Мініс­терство фінансів захищає свою пози­цію, щоб не наобіцяти того, що немож­ливо буде виконати. В Україні триває пандемія і є економічна криза. За про­гнозами експертів, падіння економіки до кінця цього року становитиме при­близно 11%. Тобто у нас не те що не буде додаткових коштів в економіці на­ступного року — у нас буде мінус 11%. Бюджет доведеться «урізати», а не збільшувати.

— Який вихід бачите з цієї ситуа­ції?

— Потрібно збільшити фінансування магістральних, ключових напрямів, які критичні для змін у країні.

— Маєте на увазі програму медич­них гарантій?

— Так, але у ній теж є ключові напря­ми. Наприклад, більш пріоритетним є профінансувати пакет «Лікування ін­фарктів», ніж пакет «Стоматологія». Ін­фаркт більше, ніж карієс, впливає на здоров’я людей і на фінансову захище­ність їхніх родин. Така позиція є більш практичною, ніж вимагати «Дайте нам 225 млрд, або не давайте нічого!».

Після реформи медична галузь пе­рестала бути бюджетною. Вона працює за господарським правом. Ціни на по­слуги та зарплати лікарів формують­ся ринковими механізмами, а не бю­джетними нормативами. Щоб підняти зарплати медикам відповідно до рівня інфляції, МОЗу необхідно вести пере­говори з Мінфіном. В освітній галузі це відбувається автоматично…

— Міністр охорони здоров’я Мак­сим Степанов вважає, що медицина повинна фінансуватися на рівні 5% ВВП…

— Я — та людина, при якій ці 5% потра­пили до закону (усміхається. — Авт.). В Україні дуже низьке фінансування ме­дицини. 5% - це відносна цифра, яка дозволяє нам порівняти себе з іншими країнами. Не хотілось би порівнювати Україну з Таджикистаном або країнами південної частини Африки. Порівняймо з країнами Східної та Центральної Єв­ропи, де цей відсоток є вищим. У Поль­щі це — близько 6%, у Чехії — 9%. У краї­нах Західної Європи — 10−11%. В Україні було 3,5%.

— У проєкті бюджету на наступний рік заклали фінансування медичної галузі на рівні 4,2%.

— Цей відсоток збільшили тому, що через кризу впав ВВП. Медицину, як і інші невиробничі, соціальні галузі, за­вжди фінансували за залишковим прин­ципом. Закон про 5% ВВП — це дорогов­каз, на який можемо вийти років через три. Але для цього треба добре все спланувати. Не підтримую дитячої по­зиції міністерства: «Дайте нам сьогодні 5%, а то зміни неможливо буде впрова­дити». Можливо — аби було бажання.

— Коли, за вашими прогнозами, українські пацієнти почнуть отриму­вати медичні послуги у повному об­сязі, безкоштовно, і ці послуги бу­дуть якісними?

— Бюджет, який приймуть, буде од­нозначно більшим за той, що був у 2018-му, наприклад. Але не тішмо себе ілюзіями — отримати будь-яку медичну допомогу безкоштовно у будь-якій лі­карні завтра не зможемо. І через рік та­кож. Але з року в рік у більшій кількості лікарень дедалі більша кількість послуг будуть безкоштовними. Уже цього року можна було знайти більше місць, де можна було безкоштовно народити ди­тину чи пролікувати інфаркт. Хороша новина — законодавство змінено таким чином, що вороття назад немає…

А тим часом…

Міністерство охорони здоров’я підвищить тариф за первинну медичну допомогу

Наступного року за кожного пацієнта, який уклав декларацію зі сімей­ним лікарем, Національна служба здоров’я сплачуватиме по 710 гривень. Це — на 110 гривень більше, ніж зараз. Про це повідомив на брифінгу мі­ністр охорони здоров’я Максим Степанов, нагадавши, що оплата роботи конкретного лікаря залежатиме від коефіцієнтів. За пацієнтів з хронічними недугами, такими, як гіпертонічна хвороба чи цукровий діабет, або роботу у гірських районах коефіцієнт є вищим. Додаткову суму грошей передба­чено за амбулаторне ведення хворих на туберкульоз.

За станом на сьогодні декларації зі сімейними лікарями уклало трохи більше 31 млн українців. Всього у 2021 році лікарям первинної ланки за де­клараціями повинні виплатити 23 млрд гривень.