«Найчастіше на власників квартир у податкову заявляють незадоволені орендарі»

25% від суми добровільно не задекларованих і не сплачених податків за 2019 рік. Саме такий чималий штраф чекатиме на українців, які досі не подали декларації про доходи за минулий рік, хоча за законом мусили це зробити. І йдеться не про державних службовців чи міністрів, яких подавати декларації зобов’язує посада. Йдеться про звичайних українців, які торік отримували будь-які доходи, з яких не стягнули податок із доходів фізичних осіб. Тобто якщо ви торік продавали якесь майно, отримали спадок чи отримували будь-які інші доходи, окрім «білої зарплати», то, за законом, мали би про це сповістити податкову службу. Про те, хто зобов’язаний подавати декларацію про доходи та в яких випадках не треба буде сплачувати податок, розповів заступник начальника управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Львівській області Володимир Коваль.

За словами Володими­ра Коваля, традиційно кампанія з декларуван­ня доходів триває до 1 трав­ня. Цьогоріч через карантин її продовжили до 1 липня. Тобто люди, які зобов’язані подавати декларацію про доходи за ми­нулий рік, мали на це аж півро­ку. Однак і цього часу виявило­ся замало. Наразі на Львівщині залишається ще величезна кількість платників, які досі не подали декларації, хоча, за за­коном, мусили це зробити. Та­ким забудькам дали час до 1 жовтня. Якщо вони й до того часу добровільно не заде­кларують доходи, податкова служба самостійно визначати­ме зобов’язання. Але тоді уже доведеться платити не тіль­ки податок з доходів фізич­них осіб та військовий збір, а й штраф.

«Від 1 липня щодо грома­дян, які не подали декларації, ведеться збір інформації про отримані ними доходи і джере­ла тих доходів, — каже пан Ко­валь. — У нас є перелік осіб, які мали подати декларацію, але не подали її. Це тягне за со­бою визначення не лише по­даткового зобов’язання, а й штрафних санкцій. Штраф у такому випадку становить 25% від суми того, що особа мала би задекларувати. Наприклад, якщо ви отримали у спадок майно вартістю 10 тисяч гри­вень, то ПДФО з цієї суми — 5%, тобто 500 грн. Але якщо не подали декларацію, то штраф буде 25% від несплаченого по­датку. Тобто до 500 грн додат­ково ще 25%, або 125 грн».

Утім, не усю спадщину обов’язково декларувати. На­приклад, якщо особа отрима­ла у спадок від матері чи бабу­сі (тобто родича першого або другого ступеня споріднення) квартиру, то ця квартира не є об’єктом оподаткування, і де­кларацію подавати не треба. Якщо ж квартира успадкова­на від далекого родича чи вза­галі від чужої людини, то осо­ба, яка одержала цей спадок, зобов’язана подати деклара­цію і сплатити податок: 5% по­датків з доходів фізичних осіб та 1,5% пенсійного збору. За такою ж ставкою оподаткову­ється і дохід від продажу май­на.

Якщо особа минулого року проводила операції з цінни­ми паперами, незалежно від того, були вони прибутко­вими чи збитковими, також зобов’язана подати деклара­цію. Не декларувати доходи можна лише, якщо сума опера­ції не перевищує 1,4 прожит­кового мінімуму (торік це було 3000 грн).

Обов’язково декларувати також іноземні доходи. Напри­клад, торік ви працювали за кордоном, тож цього року по­винні подати декларацію та па­кет документів. Але у більшос­ті випадків податок сплачувати не доведеться. З Польщею, Че­хією, загалом, із більшістю країн Європи Україна має уго­ду про уникнення подвійного оподаткування. Відтак подат­ки, які українець сплатив там, зараховуються в Україні. Але, наприклад, якщо ви працюва­ли торік на Кіпрі, то податок з отриманих там доходів дове­деться сплатити в Україні.

«У нас є особи, які отрима­ли значні суми доходів від під­приємств, зареєстрованих на цих осіб на Кіпрі. І вони спла­чують податок в Україні, неза­лежно від того, скільки податків сплатили там, бо між нашими державами немає угоди про уникнення подвійного оподат­кування, — пояснює Володимир Коваль. — Іноземні доходи, так само, як і доходи, отримані від інвестиційної діяльності, опо­датковуються за ставкою 18%».

Відповідно до законодав­ства, люди, які здають не­рухомість в оренду, також зобов’язані подавати деклара­ції і сплачувати податок із до­ходів. На практиці ж це роблять далеко не усі. Навіть якщо у по­даткову «настукає» хтось із не­задоволених сусідів, довести, що у помешканні живуть квар­тиранти, а не родичі чи знайо­мі, практично нереально. Крім того, на дзвінки зі скаргами на квартирантів податківці не ре­агують — скаржник має подати заяву.

«Частіше на власників тако­го житла заявляють не сусіди, а незадоволені орендарі, — каже Володимир Коваль. — Більшість орендарів і орендодавців під­писують між собою угоди. Але оскільки немає якоїсь єдиної бази даних, де би ці угоди ре­єструвались, ми не маємо про них інформації. Але якщо у гос­подаря з квартирантами вини­кає конфлікт, то орендарі за­являють на нього у податкову і надають пакет документів. Не скажу, що такі ображені орен­дарі приходять до нас щодня, але таке трапляється досить часто… У нас є масив інформа­ції щодо нерухомості, яку зда­ють в оренду, в тому числі ана­лізуємо дані з сайтів, на яких пропонують оренду».

Мали би декларувати до­ходи і вчителі, які займаються репетиторством, однак ніхто цього, як правило, не робить. Утім, у податковій кажуть, що є чимало людей, які вирішу­ють покинути вчительську чи викладацьку роботу і займати­ся лише репетиторством. Такі репетитори, як правило, реє­струються як ФОПи і сплачують податки уже як суб’єкти госпо­дарської діяльності.

Останніми роками все біль­ше людей воліють бути фрі­лансерами, а не найманими працівниками одного робо­тодавця. Чи повинні подава­ти декларації про доходи фрі­лансери, залежить від того, для кого вони виконують робо­ту. Якщо вашими замовниками є виключно юридичні особи, тоді вони, виплачуючи вам гро­ші, зобов’язані виступати ва­шими податковими агентами. Тобто замовник повинен з цієї суми вирахувати податок і пе­рерахувати в бюджет. У такому разі ці доходи декларувати не треба. Якщо ж про виконання певних робіт домовилися між собою дві фізичні особи, тоді уже виникає обов’язок подан­ня декларації. З іншого боку, довести, що ви виконали пев­ні послуги за винагороду, а не просто допомогли через до­броту душевну, вкрай важко. Особливо, якщо розрахунки між фрілансером і замовником відбуваються у готівковій фор­мі.