Рахунки приходять, а зарплата – ні

Через карантин в Україні майже кожне третє підприємство призупинило роботу, а 6% підприємців взагалі закрили свій бізнес, повідомляє Opendatabot з посиланням на дослідження Спілки українських підприємців (СУП) та Ukrainian Marketing Group. Точних даних, скільки людей опинились без доходів, немає. Лише через закриття ресторанів і кафе без роботи залишились, за різними оцінками, від 130 до 160 тисяч людей. Хтось з них перебуває у відпустці за власний рахунок, когось звільнили. Ще у середині березня понад половина опитаних українців заявляли, що заощаджень вистачить щонайбільше на чотири тижні карантину. Тобто цими днями деяким сім’ям уже не буде за що купити їжу…

У Мінсоцполітики нагадують, що роботодавці не мають права від­правляли працівників у примусо­ві відпустки за власний рахунок. Але при цьому в уряді ініціюють зміни до закону, за якими строк відпустки без збережен­ня зарплати за згодою сторін може бути на увесь період карантину, а не лише на 15 календарних днів… Звичайно, пра­цівники писатимуть заяви про неоплачу­вані відпустки за власним бажанням, бо це шанс зберегти роботу. Адже, попри погрози штрафувати роботодавців, які звільнятимуть працівників через каран­тин, ніхто не може заборонити скорочу­вати персонал через закриття фірми чи ліквідацію певного підрозділу.

За даними СУП, навіть ті підприєм­ства, які сподіваються пережити каран­тин, різко втрачають прибуток і скоро­чують штат співробітників. Так, третина власників бізнесу (переважно мікро-), за­являють про падіння доходів на 90−100% з початку карантину. Відтак вони звіль­нили до 50% штату співробітників. Влас­ники малого і середнього бізнесу скар­жаться на зменшення доходів на 25−50%, і зізнаються, що звільнили від 10 до 25% працівників. Втрати доходів великих під­приємств становлять 10−25%, тож там прогнозують скорочення штатів на 25%.

Там, де людей не скоротили і не зму­сили піти у відпустку за власний раху­нок, працівників іноді переводять на не­повний робочий час. «Такий підхід наразі обрали багато роботодавців, які скорис­тались своїм правом доручити працівни­ку виконання роботи дистанційно, відпо­відно до Прикінцевих положень закону № 530-IX. Керівник оформляє наказ і вно­сить відповідні зміни до трудового до­говору. Заробітна плата вираховуєть­ся відповідно до окладу, зазначеного у штатному розписі, за фактично відпра­цьовані години», — пояснюють у СУП.

Західні експерти прогнозують: щойно карантин закінчиться, економіка швидко відновить зростання, насамперед за ра­хунок відкладеного попиту. Тобто люди, які тривалий час були зачинені вдома і витрачали кошти в основному на їжу, по­біжать у магазини та ресторани. Однак в Україні такий сценарій навряд чи спра­цює. Оскільки значна частина населення або не мала заощаджень, або мала зо­всім незначні запаси на «чорний день». Відтак з карантину багато хто виходити­ме не з «відкладеним попитом», а з на­копиченими боргами — за комуналку, за протерміновані кредити тощо. Так, пеню і штрафи на час карантину нараховувати заборонили, але самих боргів ніхто спи­сувати не буде.

Уже зараз у Міністерстві розвитку гро­мад і територій кажуть про зростання боргів за оплату житлово-комунальних послуг на два мільярди від початку року. І це при тому, що, наприклад, газ поде­шевшав доволі суттєво. «Загроза поши­рення коронавірусної хвороби внесла істотні корективи в життя країни і грома­дян, і це вже відчувається у всіх сферах, зокрема в ЖКП», — каже міністр розви­тку громад і територій Олексій Черни­шов. На початок квітня українці були ви­нні за послуги ЖКГ понад 32 млрд грн. Можна лише уявити, яким буде цей борг за місяць, коли людям рахунки за квітень прийдуть, а зарплата — ні…

Коментар для «ВЗ»

Єгор Киян, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень

Не усі сфери бізнесу однаково по­терпають через кризу. Є сфери, які навіть трохи виграють від карантину. Наприклад, ІТ-сфера, оскільки зараз зросло використання інтернет-бан­кінгу, підприємці переводять бізнес онлайн, замовляють розробку сайтів. Чимало підприємств все ж працюють, хоча й з обмеженнями. Найбільше страждає сфера послуг: готелі, рес­торани, транспортні компанії. Поки що уряд не оголошує планів, як боро­тись з наслідками карантину. Так ви­глядає, про це наразі не думають.

За моїми приблизними підрахун­ками, лише зі сфери послуг через ка­рантин страждає 3−4 мільйони на­селення. Крім того, ще півтора-два мільйони повернулись з-за кордону, і вони теж не мають тут роботи. Бачив оцінки, що населенню ще на два-три тижні вистачить готівки. А що далі? За статистикою ООН щодо біднос­ті, у нас вона 60%. Тобто 60% людей заледве виживали, очевидно, не ма­ючи заощаджень, а тепер ще й зали­шились без доходів. При цьому люди сидять удома, відповідно, рахунки за комунальні послуги будуть більшими. А сплачувати їх буде нічим. Гадаю, усе зведеться до практики деяких кра­їн, які просто частково списують за­боргованість за комунальні послуги, що виникла через карантин. По суті, ті люди, які платоспроможні, за раху­нок податків і зборів закриватимуть бюджетні дірки. Або уряд просто за­пустить друкарський станок і вирів­няє бюджетні диспропорції, хоча це не рекомендований спосіб.

Україна має сплатити за боргами приблизно 400 млрд грн, з них 160 млрд — за зовнішнім боргом, МВФ та іншим кредиторам. Якби домовились про реструктуризацію, тобто відтер­мінування цих платежів на пізніший період, то зараз ці кошти, які мають йти на виплату боргів, можна було б скерувати в економіку — на розвиток, підтримку населення, на закриття бю­джетних дірок, зокрема у комунальній сфері.