Головне – поїсти і випити

Високі ціни та низькі зарплати. З року в рік українці скаржаться на одне й те ж. Справді, за рівнем доходів на душу населення Україна — найбідніша країна Європи. І хоча середня зарплата за рік зросла більш як на тисячу гривень, більшість грошей українці витрачають на харчі й комуналку. Утім, як би ми не любили скаржитись на життя, все ж є підстави вважати, що за 2019 рік рівень життя дещо поліпшився. Можливо, не у всіх, і не так, як би того хотілось, але певні позитивні зрушення є.

Скільки платять в Україні

За офіційною статистикою, на початок року офіційна се­редня зарплата становила 9223 гривні, а за жовтень цей показ­них сягнув 10 727 грн. (свіжіших даних наразі немає). Утім, за­робітна плата — це лише части­на доходів українців (приблизно 55%). На другому місці — пенсії (майже 19%), далі йдуть дохо­ди від підприємницької діяль­ності, субсидії та інші види до­помог тощо. Та й порахувати, скільки українців справді живуть лише на офіційну зарплату, не­реально. Інвестори, які прихо­дять сюди, все частіше наріка­ють, що Україну уже не можна розглядати як країну з дешевою робочою силою. Скажімо, на­чальник управління інвестицій ЛОДА Роман Матис в інтерв’ю «ВЗ» заявив, що роботодавці на Львівщині не можуть знайти різноробочих на виробничі під­приємства на зарплату 10 ти­сяч гривень. Натомість молодо­му вчителю чи лікарю державної лікарні про таку зарплату можна хіба помріяти…

Представники кадрових агенцій також переконані: офі­ційна статистика не відобра­жає реальної ситуації на ринку праці, адже багато підприємств виплачують офіційно лише частину зарплати, решту — в конвертах. Багато людей нада­ють послуги, але при цьому не зареєстровані як підприємці. «Заробітки електрика чи сан­техніка, які знають свою спра­ву, сягають 20 тисяч гривень на місяць і більше. Добре за­робляють і ті, хто займається ремонтом побутової техніки. Це переважно підробіток, який може приносити дохід більший, ніж заробіток за основним міс­цем роботи, — каже рекрутер Алла Бринецька. — Цього року дуже виросли зарплати у сіль­ському господарстві. Скажі­мо, ми влітку шукали для одні­єї аграрної компанії агронома на зарплату 30 тисяч гривень. І це було непросте завдання, бо претендент мав добре зна­ти англійську чи німецьку, ро­зумітись на ІТ-технологіях для сільгоспринку та ринку добрив. Трактористам-комбайнерам ця компанія пропонувала зарпла­ту від 15 тисяч гривень».

Про те, що люди почали за­робляти більше, свідчить і зрос­тання товарообігу. За січень-вересень 2019 року товарообіг підприємств роздрібної торгів­лі (юридичних осіб) становив 568,6 мільярда грн, що на 20% більше, ніж за аналогічний пері­од 2018 року.

Гроші понесли у банки

Після затяжної банківської кризи до українців потроху по­вертається довіра до банків. За даними Фонду гарантуван­ня вкладів фізичних осіб, за 11 місяців цього року вклади фі­зичних осіб у гривні зросли на 13,5% - до 269 млрд грн. Ця цифра перевищує докризовий рівень 2013 року.

Попри те, що більшість бан­ків пропонує мізерні відсотки за вкладами в іноземній валю­ті (3−5%), валютні депозити та­кож зросли на 11% - до 8 млрд доларів. Збільшився не лише обсяг коштів на депозитах, а й кількість самих депозитів. Цьо­го року у банках відкрито 43 млн депозитних рахунків. При цьо­му середній розмір депозиту — 11 тисяч гривень. Однак майже 420 тисяч депозитів перевищу­ють гарантовану Фондом суму — 200 тисяч гривень.

Утім, далеко не всі заоща­дження українці тримають у банках. За результатами опи­тування Незалежної асоціації банків України та компанії GFK, лише 58% людей, які мають за­ощадження, тримають їх на де­позитах. 47% зізнались, що три­мають «заначку» в готівці — в іноземній валюті. Кожен п’ятий має заощадження на банків­ському рахунку, але не на депо­зиті, бо так їх можна зняти будь-якої миті. Не мають заощаджень на чорний день лише 12% опи­таних. До речі, за даними цьо­го дослідження, середній дохід респондента — 14 340 гривень, а дохід сім’ї — 22 111 гривень.

Скільки би не заробляли — половину проїмо

От у чому збігаються офіційні й неофіційні дані, то це у структу­рі витрат. Скільки б українець не заробляв, основну частину гро­шей витрачає на харчі та кому­налку. За оцінкою Держстату, ви­трати на продукти харчування та безалкогольні напої становлять 44,3% від усіх грошових витрат, комунальні послуги — 13,2%, ще 4,6% - транспорт. Нерідко до­водиться чути, що українці над­то багато грошей витрачають на медикаменти. Та, виявляється, на тютюнові вироби ми витрача­ємо приблизно стільки ж! Май­же по 200 гривень на місяць на одне домогосподарство. На ал­коголь йде в середньому 110 грн на місяць. Натомість на освіту — лише 83,5 грн на місяць. У рес­торанах та готелях одне домо­господарство витрачає 238,38 грн на місяць, на відпочинок та культуру — 141 грн. Як наслідок, на придбання житла йде лише … 6,33 грн.

Кожен третій побував за кордоном

Свідченням того, що добро­бут українців дещо поліпшився, є й те, що люди почали більше подорожувати. Пасажиропотік аеропортів України за 11 місяців цього року становив 22 млн 576 тисяч пасажирів, а це на 18,7% більше, ніж 2018-го. За даними Державіаслужби, пасажиропо­тік на міжнародних рейсах зріс на 20% - до 20 млн 404,2 тис. осіб. Окрім Жулян, які зменшили кількість рейсів з технічних при­чин, практично усі аеропорти в Україні наростили пасажиропо­тік. Рекордсменами зі зростан­ня стали Львівський та Харків­ський аеропорти, які наростили пасажиропотік на 39,4% та 39%. Однак основна частина цих по­дорожей — це ділові поїздки або перельоти лоукостами «на ви­хідні». Кількість українців, що во­ліють відпочивати за кордоном, зростає не стільки через зрос­тання добробуту людей, скільки через збільшення кількості де­шевих авіарейсів та доступності онлайн-сервісів, які дозволяють самостійно бронювати житло та транспорт, не переплачуючи по­середникам.