«Продати все, що не продали до нас»
Саме під таким гаслом відпрацював уряд перші сто днів
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/402048/380e0b54e61ce2f6892bbf79b0416b7e.jpg)
Економічні досягнення уряду Гончарука важко оцінювати, адже наразі країна живе за бюджетом, прийнятим попередньою владою, а більшість свіжовичавлених з парламенту законів набудуть чинності уже з нового року. Основним маркером діяльності уряду є закон про бюджет-2020. Саме з цього документа можна зробити висновки, наскільки реалістичним є виконання програми уряду на найближчі п’ять років.
Прийнятий вчасно (до 1 грудня) закон про бюджет для України — рідкість. За останнє десятиліття це вдалося лише раз уряду Гройсмана (бюджет на 2019 рік прийняли 23 листопада). Основний кошторис країни цього року прийняли ще швидше — Верховна Рада проголосувала за закон у другому читанні 14 листопада. Однак Дмитру Разумкову знадобилось понад два тижні, аби підписати закон. Ймовірно, за цей час текст трохи підчистили. Тож на підпис Зеленському його скерували лише 2 грудня.
Експерти сходяться на тому, що «вчасне прийняття» — це чи не єдиний позитив цього закону. Економіст Андрій Новак вважає, що в цілому бюджет-2020 списаний з бюджету-2019 року. У ньому замінили частину цифр і показників, але радикальних змін там немає.
Презентуючи програму розвитку на наступні п’ять років, Олексій Гончарук пообіцяв, що економіка за цей час зросте на 40%. Тобто щороку ВВП має зростати в середньому на 5%. При цьому у бюджеті на 2020 рік закладено зростання ВВП лише на 3,7%, а інфляція — 5,5%.
Високі зарплати та пенсії будуть. Колись…
На відміну від своїх самовпевнених колег, які перед виборами «ляпнули» про зарплати вчителям на рівні 4000 доларів, Гончарук обіцянок великих зарплат і пенсій не дає. За його словами, пенсії будуть не нижчими за прожитковий мінімум. Утім, вони й зараз формально не нижчі — з 1 грудня мінімальна пенсія становить 1638 гривень. Саме таким є прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Звичайно, такий мінімум далекий від реального. За словами самого Гончарука, реальний прожитковий мінімум на сьогодні приблизно 4500 грн. І уряд обов’язково встановить такий показник… років так через десять. Бо для того, аби забезпечити прожитковий мінімум на рівні 4500, треба, щоб економіка зросла відсотків на 33, підрахували в уряді.
Субсидій наліво і направо теж не роздаватимуть. У бюджеті на наступний рік зменшили видатки на субсидії приблизно на 8,3 мільярда. Урізавши витрати на субсидії, уряд урізав і кількість субсидіантів — 1 травня наступного року обов’язковий платіж домогосподарств збільшиться з 15 до 25%.
Спиртзаводи віддадуть у приватну власність
Чи не перша справа, за яку взялось нове керівництво Мінекономіки, — приватизація тих об’єктів, які не встигли приватизувати за попередньої влади. Як заявив міністр економрозвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, з 3 643 об’єктів, які нині контролює держава, лише 300 мають залишитися у державній власності, зокрема ті, що забезпечують безпеку держави, є природними монополіями чи надають послуги, які не можуть надаватися приватниками. Уже навіть затвердили етапи підготовки і проведення приватизації перших 800 державних підприємств. За словами міністра, підприємства, які існують лише на папері, треба ліквідувати, інші — приватизувати, щоб «перестали красти і з’явився справжній господар». Іншими словами, ті підприємства, які можуть приносити прибуток, треба віддати «господарю». Зокрема, з молотка підуть спиртові заводи, які досі були виключно у державній власності. Навряд чи можна знайти такий же прибутковий бізнес, як виробництво спирту.
У бюджеті на 2020 рік доходи від приватизації заплановано на рівні 12 мільярдів гривень. За словами економічного експерта Олексія Куща, розподіл доходів від приватизації дивний: шість мільярдів від великої приватизації, стільки ж — від малої. «Якщо говорити про приватизацію великих підприємств, сума явно занижена. Бо лише вартість „Центренерго“ має бути 6−7 мільярдів. „Одеський припортовий“ — ще 4,5 млрд. Чи вони збираються ті підприємства продати за копійки? Натомість від приватизації малих підприємств шість мільярдів навряд чи вдасться отримати, адже йдеться насамперед про об’єкти нерухомості. Вся більш-менш цінна нерухомість уже була розпродана», — каже Олексій Кущ.
Ринок землі: задовольнити всіх не вийде
Чи не найбільше переполошила українців новина про скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Про те, варто чи не варто продавати землю, дискутують навіть жителі багатоповерхівок, які у селі й не бувають. Але маємо те, що маємо, — з жовтня наступного року земля має стати товаром. Закон поки що прийняли лише у першому читанні, але, маючи таку монобільшість, «слуги» приймуть без проблем все, що треба.
Заради справедливості варто сказати, що продаж землі — ініціатива не стільки уряду Гончарука, скільки «Слуг народу» загалом, і тих, хто за ними стоїть. Роль уряду тут технічна — підготувати реєстри та забезпечити можливість функціонування так званого ринку. Утім, фермери уже зараз заявляють, що ринку як такого не буде, а землю скуплять в основному потужні агрохолдинги, що спеціалізуються на вирощуванні високорентабельних культур для експорту.
Олексій Гончарук заявив, що уряд не намагатиметься задовольнити усіх, вирішуючи питання, які стосуються продажу землі. «Ми не можемо задовольнити усіх, наше завдання — балансувати інтереси всіх стейкхолдерів (а не однієї певної групи), встановлювати прозорі правила гри і підтримати чесну конкуренцію. Ця реформа робиться, в першу чергу, для українців та в інтересах українців… Земельна реформа — це не про розпродаж землі, це про відновлення справедливості та про права людини самостійно вирішувати, що робити зі своїм паєм: продати, працювати на ньому чи здавати в оренду», — заявив прем’єр.