«Продати все, що не продали до нас»

Економічні досягнення уряду Гончарука важко оцінювати, адже наразі країна живе за бюджетом, прийнятим попередньою владою, а більшість свіжовичавлених з парламенту законів набудуть чинності уже з нового року. Основним маркером діяльності уряду є закон про бюджет-2020. Саме з цього документа можна зробити висновки, наскільки реалістичним є виконання програми уряду на найближчі п’ять років.

Прийнятий вчасно (до 1 грудня) закон про бю­джет для України — рід­кість. За останнє десятиліття це вдалося лише раз уряду Грой­смана (бюджет на 2019 рік при­йняли 23 листопада). Основний кошторис країни цього року прийняли ще швидше — Верхо­вна Рада проголосувала за за­кон у другому читанні 14 листо­пада. Однак Дмитру Разумкову знадобилось понад два тижні, аби підписати закон. Ймовірно, за цей час текст трохи підчисти­ли. Тож на підпис Зеленському його скерували лише 2 грудня.

Експерти сходяться на тому, що «вчасне прийняття» — це чи не єдиний позитив цього зако­ну. Економіст Андрій Новак вва­жає, що в цілому бюджет-2020 списаний з бюджету-2019 року. У ньому замінили частину цифр і показників, але радикальних змін там немає.

Презентуючи програму роз­витку на наступні п’ять років, Олексій Гончарук пообіцяв, що економіка за цей час зросте на 40%. Тобто щороку ВВП має зростати в середньому на 5%. При цьому у бюджеті на 2020 рік закладено зростання ВВП лише на 3,7%, а інфляція — 5,5%.

Високі зарплати та пенсії будуть. Колись…

На відміну від своїх самовпев­нених колег, які перед виборами «ляпнули» про зарплати вчителям на рівні 4000 доларів, Гончарук обіцянок великих зарплат і пен­сій не дає. За його словами, пен­сії будуть не нижчими за прожит­ковий мінімум. Утім, вони й зараз формально не нижчі — з 1 груд­ня мінімальна пенсія становить 1638 гривень. Саме таким є про­житковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Зви­чайно, такий мінімум далекий від реального. За словами самого Гончарука, реальний прожитко­вий мінімум на сьогодні приблиз­но 4500 грн. І уряд обов’язково встановить такий показник… ро­ків так через десять. Бо для того, аби забезпечити прожитковий мінімум на рівні 4500, треба, щоб економіка зросла відсотків на 33, підрахували в уряді.

Субсидій наліво і направо теж не роздаватимуть. У бюджеті на наступний рік зменшили видат­ки на субсидії приблизно на 8,3 мільярда. Урізавши витрати на субсидії, уряд урізав і кількість субсидіантів — 1 травня наступ­ного року обов’язковий платіж домогосподарств збільшиться з 15 до 25%.

Спиртзаводи віддадуть у приватну власність

Чи не перша справа, за яку взялось нове керівництво Мінекономіки, — приватизація тих об’єктів, які не встигли прива­тизувати за попередньої вла­ди. Як заявив міністр економ­розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Мило­ванов, з 3 643 об’єктів, які нині контролює держава, лише 300 мають залишитися у держав­ній власності, зокрема ті, що за­безпечують безпеку держави, є природними монополіями чи надають послуги, які не можуть надаватися приватниками. Уже навіть затвердили етапи підго­товки і проведення приватизації перших 800 державних підпри­ємств. За словами міністра, під­приємства, які існують лише на папері, треба ліквідувати, інші — приватизувати, щоб «переста­ли красти і з’явився справжній господар». Іншими словами, ті підприємства, які можуть при­носити прибуток, треба відда­ти «господарю». Зокрема, з мо­лотка підуть спиртові заводи, які досі були виключно у держав­ній власності. Навряд чи мож­на знайти такий же прибутковий бізнес, як виробництво спирту.

У бюджеті на 2020 рік дохо­ди від приватизації заплановано на рівні 12 мільярдів гривень. За словами економічного експер­та Олексія Куща, розподіл до­ходів від приватизації дивний: шість мільярдів від великої при­ватизації, стільки ж — від малої. «Якщо говорити про приватиза­цію великих підприємств, сума явно занижена. Бо лише вартість „Центренерго“ має бути 6−7 мі­льярдів. „Одеський припорто­вий“ — ще 4,5 млрд. Чи вони зби­раються ті підприємства продати за копійки? Натомість від прива­тизації малих підприємств шість мільярдів навряд чи вдасться отримати, адже йдеться насам­перед про об’єкти нерухомості. Вся більш-менш цінна нерухо­мість уже була розпродана», — каже Олексій Кущ.

Ринок землі: задовольнити всіх не вийде

Чи не найбільше переполоши­ла українців новина про скасу­вання мораторію на продаж зе­мель сільгосппризначення. Про те, варто чи не варто продава­ти землю, дискутують навіть жи­телі багатоповерхівок, які у селі й не бувають. Але маємо те, що ма­ємо, — з жовтня наступного року земля має стати товаром. Закон поки що прийняли лише у першо­му читанні, але, маючи таку моно­більшість, «слуги» приймуть без проблем все, що треба.

Заради справедливості варто сказати, що продаж землі — іні­ціатива не стільки уряду Гонча­рука, скільки «Слуг народу» за­галом, і тих, хто за ними стоїть. Роль уряду тут технічна — підго­тувати реєстри та забезпечити можливість функціонування так званого ринку. Утім, фермери уже зараз заявляють, що ринку як такого не буде, а землю ску­плять в основному потужні агро­холдинги, що спеціалізуються на вирощуванні високорентабель­них культур для експорту.

Олексій Гончарук заявив, що уряд не намагатиметься задо­вольнити усіх, вирішуючи питан­ня, які стосуються продажу зем­лі. «Ми не можемо задовольнити усіх, наше завдання — балансу­вати інтереси всіх стейкхолдерів (а не однієї певної групи), вста­новлювати прозорі правила гри і підтримати чесну конкуренцію. Ця реформа робиться, в першу чергу, для українців та в інтере­сах українців… Земельна рефор­ма — це не про розпродаж землі, це про відновлення справедли­вості та про права людини само­стійно вирішувати, що робити зі своїм паєм: продати, працювати на ньому чи здавати в оренду», — заявив прем’єр.