УФСІ: «Успішними можуть бути лише цілком прозорі донорські проекти»

У Львові наближається до завершення капітальний ремонт нового корпусу дитячого садка на вулиці Новознесенській, 69. Повністю закінчити роботи планується до кінця нинішнього року. «Після його відкриття ми зможемо відкрити дві нові групи, у яких займатиметься 41 дитина, - розповідає завідувач львівського ДНЗ Оксана Стецько. - До цього числа, як ми плануємо, увійде 10-15 дітей із числа ВПО. Ми будемо раді бачити їх у нашому садочку».

Сьогодні вже п`ятий рік садок працює лише в одному приміщенні. «У 2010 році старий корпус демонтували і збудували новий», - пояснює завідувач. Але до завершення справу тоді не довели: замість готового об`єкту постали лише голі стіни. Коштів на добудову у міської влади не було, і довгобуд вдалося реанімувати лише через шість років.

«У 2015 році ми розпочали співпрацю з Українським фондом соціальних інвестицій, а через рік вже було укладено угоду — і роботи стартували, - каже Оксана Стецько і уточнює: УФСІ виконує всі внутрішні роботи, встановлює двері, вентиляцію, газо — і електропостачання, опалення, підводить воду, встановлює системи рекуперації». На ці роботи витратять близько 7 мільйонів гривень, які виділив уряд Німеччини через банк КfW та УФСІ. Ще близько одного мільйона гривень додасть міська влада — на закупівлю холодильників, кухонних машин, облаштування дитячих майданчиків, павільйонів для ігор.

Капремонт садочка на вулиці Новознесенській — лише епізод із масштабної діяльності Українського фонду соціальних інвестицій у Львівській області. «За останні 4 роки Фонд реалізував у Львівській області 38 мікропроектів на загальну суму понад 72 млн. грн.: оновлено будівлі 36 соціальних закладів, серед яких 19 шкіл, 12 садочків, 1 народний дім та 4 медичні заклади. Також відновлено і збудовано системи водопостачання у місті Турка та селищі Брюховичі, - розповідає виконавчий директор УФСІ Віктор Мірошниченко. — Сьогодні до цієї цифри можна додати ще понад 20 мільйонів гривень на реалізацію двох об`єктів для потреб внутрішньо переміщених осіб».

На думку Мірошниченка, готовність іноземних донорів інвестувати в Україну можна пояснити активністю місцевих громад, які готові брати на себе відповідальність за результати, а також прозорим механізмом використання коштів. Кошти на будівельні роботи йдуть не через чиновників, а прямо у громади, інтереси яких представляють Агенції із впровадження. «Керівник нашої агенції — батько двох дітей, які ходять у садок, - каже Оксана Стецько. — А до складу агенції входять мешканці мікрорайону і навіть священик. Саме ці люди стежать за ходом будівельних робіт, контролюючи їх якість і використання коштів».

«Одним із ключових факторів успішності проектів УФСІ є нинішня модель, що базується на принципах прозорості у виборі мікропроектів для інвестування та жорсткому контролі з боку громади за використанням коштів, - сказали нам у представництві німецького банку КfW, який здійснює фінансування проектів Фонду. - Вона гарантує те, що будуть виконані саме ті заходи, які за німецького фінансування підтримує і УФСІ, і дійсно прагне здійснити місцева громада. І саме ці заходи громада сприйматиме за свої та піклуватиметься про об’єкт після їхнього завершення».