«Паніки нема. Але люди запасаються продуктами на випадок війни»

“Війна війною, а обід за розкладом”. Ця фраза мимоволі згадується, коли бачу, як у супермаркеті дві бабусі допомагають одна одній насипати борошно в пакети. “Може, ще гречки з два-три кіля взяти?” “Та взяв би, але як то все дотрагати додому...” “Та якось поволеньки донесемо, ліпше, ніж два рази йти. Видиш, що той москаль творить. Хто знає, що завтра буде”... Взагалі, як на недільний ранок, коли всі “порядні галичани” в церкві, у супермаркетах на диво людно. Основна частина покупців — середнього та старшого віку, люди, які зазвичай купують продукти на базарі, а не в супермаркетах.

У рядах з напоями, солодощами, консервами — покупців нема. Консультанти поправляють таблички з цінами. Помітно — більшість цінників новенькі. Найбільше подорожчав шоколад (від кільканадцяти копійок до двох гривень на плитці), кава та консерви. Утім, вони не є продуктами першої необхідності, тому й попит на них відчутно впав. Консерви не купують навіть бабусі, які готуються до війни. Вони скуповуюють олію (якраз акція, 13,69 грн. літр), цукор та крупи. Але виключно ті, що на вагу. Якраз переді мною працівник розпоров свіжий мішок цукру і висипав у ящик. Намагаюсь підійти ближче і ледь не падаю на розсипаній гречці — тут її під ногами повно. “І просиш же тих баб не насипати повні кульки, бо рвуться, але хто то слухає? Добре хоч не впали... Бо тут вчора одна жіночка так гепнула, що на неї ледь стелаж не впав”, — співчуває мені прибиральниця, яку якраз покликали до відділу. Каже, люди купують вагові продукти, бо вони дешевші, а не через війну. “Тут кілограм борошна 3,2 гривні, а якщо брати в пакеті, то два кг виходить 10-12 гривень. Є різниця? На базарі ціни майже такі самі, але надворі мука волога, то більше важить”... Натомість продавець-консультант вважає, що люди переконані — військових дій не уникнути, тому й воліють підготуватись. “Ніякої паніки чи ажіотажу нема. Старші люди просто запасаються продуктами на випадок війни, — спокійно каже консультант. — Молоді якось спокійніше до всього ставляться — купують тільки те, що треба. Хоча вчора була пара років 30-ти, то вони попросили винести їм запечатані мішки цукру, борошна і макаронів та блок олії”.

Окрім цукру та борошна, старенькі запасаються також сіллю. На вагу вона 1,63 грн. за кілограм. При цьому люди на диво доброзичливі одне до одного. “Ви цукор тут не беріть. В супермаркеті, що поряд, він на гривню дешевший. І яйця там дешевші. А гречка дешевша тут. Мука, дивлюсь, так само”, — підказують одні одним. Подають пакети і навіть допомагають зважити, якщо хтось не знає, які коди натискати на вагах...

На заправках ажіотажу немає, хоча ціни на бензин чи не найбільше постраждали через стрибок долара. Навіть на найдешевших заправках 95-й бензин вже під 12 грн. “Бочками ніхто бензин не бере. Не так багато і водіїв, які заправляють повний бак. Переважно люди кажуть не скільки літрів залити, а на яку суму. Хтось заправляється на 50 грн., хтось — на 100. На більшу суму заливають рідше. Видно, що людям бракує грошей”, — каже оператор мережі “Авіас”. Нема черг і на заправках WOG, хоча тут і ціни вищі, і публіка заможніша. “Та ніхто не вірить, що буде війна. Де ми, де Крим? Та й як можна запасатись бензином. Більше, ніж повний бак, ніхто не заллє. Чи ви думаєте, що люди мають цистерни вдома, щоб робити запаси, — каже оператор мережі WOG. — Взагалі, відколи почав дорожчати долар і рости ціни на бензин, люди стали менше заправлятись. Видно, що економлять”. На питання, чи не думає він, що попит на їхній заправці впав не через ціни, а через бойкот бізнесу, що належить «регіоналам», дядько заявив, що бойкот придумали “дурні малолєтки, які ще до машини не доробились”. А якщо людина звикла заправлятись на цих заправках, має картки постійного клієнта, то не поїде заправляти “бодягу”. Навіть якщо вона на гривню дешевша.