На зарплати і пенсії грошей вистачить. Більше ні на що

Казна порожня, прем’єра нема, бюджет на цей рік парламент поки переглядати не планує. Чи зможуть в таких умовах люди розраховувати на вчасні виплати зарплат та пенсій? Освітяни та медики кажуть, до затримок їм не звикати. Тому єдине, на що сподіваються, що затримки будуть не надто тривалими.

«Зарплату за січень нам затримали на десять днів. Телефонував у районне казначейство разів зо двадцять — там ніхто слухавки не бере. Вчора вже мали б заплатити аванс за лютий, але поки нема. Добре, хоч зарплату за січень виплатили, бо деяким школам ще до вчора нічого не переказали», — розповів “ВЗ” вчитель з Перемишлянщини.

“Пенсію я завжди отримувала 16 числа. Але тепер графік збився, то виплачують на кілька днів пізніше. Але до 25 числа виплачують. Єдина проблема, що всім виплачують під кінець місяця, тому в “Ощадкасі” черги, буває, що навіть грошей всім не вистачає. Бо ще за дитячими грошима приходять. Треба чекати, щоб хтось заплатив за квартиру. Раніше такого не було, — каже пенсіонерка Параскевія Іванівна. — Певно, звідки ті гроші можуть взятись, як влада так грабувала народ. Чи ви бачили по телевізору, які золоті маєтки мав Янукович і та вся братія? Най би то попродали, то мали би гроші і на зарплати, і на пенсії, і на стипендії. Я би казала, як бракує грошей, то нам, старим, можуть платити в останню чергу. І депутатам най не платять. Головне, щоб стипендії студентам заплатили, бо то вони ту гідру перемогли”.

Тим часом у Пенсійному фонді запевняють, що за станом на 25 лютого профінансували усі пенсійні виплати в повному обсязі. У департаменті фінансів Львівської ОДА кажуть, виплати за рахунок місцевих бюджетів фінансуються вчасно. “Завершуємо фінансування авансових платежів за лютий, розпочинатимемо фінансування зарплатних виплат за лютий. Але є проблема з казначейством. На сьогодні по області вони не проплачують десь 50 мільйонів гривень, — каже директор департаменту Олег Демків. — Очевидно, затримка коштів казначейством пов’язана з проблемами з наповненням бюджету. За січень по області недоотримали близько 100 мільйонів гривень податків і зборів, порівняно з минулим роком. Проблема ще й в тому, що 62 місцеві бюджети на Львівщині досі не прийняті”.

Тим часом лідер парламентської фракції “Батьківщина” Арсеній Яценюк заявив, що борг перед місцевими бюджетами сягає 20 млрд. грн. Треба розраховуватись і з зовнішніми кредиторами, а казна — порожня.

“Ситуація з державними фінансами і справді плачевна. Однак певні кошти до бюджету все-таки надходять. Тому, гадаю, уряд увесь ресурс спрямує на соціальні виплати: пенсії, зарплати, соціальну допомогу, стипендії, — каже народний депутат Павло Розенко. — Звичайно, аби профінансувати соц­виплати, треба буде пожертвувати іншими бюджетними програмами. Саме тому нам першочергово треба сформувати уряд, який би відновив переговори з МВФ та іншими міжнародними інституціями. А вже кошти МВФ треба спрямовувати повністю на інфраструктурні та інвестиційні проекти, тобто на те, що допоможе розвивати економіку”.

Рятувати треба не гривню, а економіку

Але з курсом понад 10 гривень за долар Україні буде важко впоратися з боргами...

Як врятувати гривню при мізерних резервах? Саме таким є першочергове завдання нового голови НБУ Степана Кубіва. Адже гривня з кожним днем встановлює антирекорди — курс на міжбанку уже скотився до 10,5 гривні за долар! Стримати падіння національної валюти, продаючи долари на міжбанку, НБУ не може собі дозволити. За оцінкою Степана Кубіва, обсяг золотовалютних резервів України від початку лютого знизився до 15 млрд. доларів.

«Важко оцінювати, яким головою НБУ буде Степан Кубів, оскільки раніше він керував не найбільшим банком. Багато залежить від того, яких фахівців залучить до роботи. Зрештою, в НБУ зберігся кваліфікований апарат, з яким наша банківська система пережила вже не одну кризу, — каже експерт Центру Разумкова Володимир Сіденко. — В першу чергу НБУ терміново треба щось робити з курсом. Адже такий курс, як маємо нині — це, по-перше, серйозний тиск на всю систему цін, що маємо на споживчому ринку. А це те, що відчує на собі кожен українець. По-друге, це тиск на бюджет. Виконання бюджету і так під питанням. А з таким курсом впоратись з виплатами за зовнішніми боргами буде вкрай важко. Ще одним завданням НБУ є відновлення довіри до банківської системи. Адже зараз маємо серйозний відплив коштів з банків — уже приблизно 30 мільярдів гривень. НБУ має подбати про програми рефінансування для комерційних банків. Тому нам терміново потрібне вливання зовнішніх стабілізаційних коштів, аби не допустити дефолту. Від початку року три найбільші світові рейтингові агенції присвоїли Україні переддефолтні рейтинги. З такими кредитними рейтингами ніякі інвестиції в країну не прийдуть».

Тим часом в МВФ уже готові найближчим часом скерувати в Україну свою місію. «Ми готові співпрацювати. Ймовірно, ми в найкоротші терміни направимо групу технічної допомоги в країну, адже це наш обов’язок щодо члена організації, якщо він звертається з проханням, — заявила голова МВФ Крістін Лагард після зміни влади в Україні. — Тепер, щоб йти далі, щоб краще підтримати економіку, ми повинні вступити в діалог, в якому українська влада, як тільки вона буде призначена, шукатиме допомоги та підтримки з боку МВФ». Позитивно зміни в керівництві центрального банку України сприйняли і в ЄБРР.

Про готовність надати Україні фінансову підтримку заявили різні міжнародні фінустанови. Утім, наразі не в таких обсягах, як хоче українська сторона. Міністерство фінансів України на чолі з Юрієм Колобовим (був заступником голови НБУ при Арбузові) запросило 35 мільярдів доларів допомоги. У ЄС заявили, що готові надати Україні негайну фінансову допомогу в розмірі одного млрд. євро — за умови, що країна узгодить програму реформ з Міжнародним валютним фондом. «Спочатку була розмова про 600 млн. євро, але зараз може бути вже один млрд. євро, тобто сума, необхідна Україні, поки ситуація не стабілізується. Але ми можемо це зробити, тільки володіючи інформацією про те, що буде зроблено з фінансами країни», — заявив єврокомісар з питань бюджету Януш Левандовський. За його словами, перший транш може бути узгод­жений вже у березні.

А тим часом...

НБУ визначився, на яких умовах надаватиме рефінансування комерційним банкам. Відповідно до постанови №91, гроші надають тим фінустановам, обсяг вкладів у яких за останні п’ять робочих днів скоротився на 2%. Відсоткова ставка для таких кредитів становить три облікові ставки НБУ (6,5% х 3 = 19,5% річних). Відсотки за користування такими кредитами рефінансування банки зобов’язані сплачувати щомісяця. Таким чином НБУ задекларував, що підтримуватиме усі банки на однакових умовах.