Банки бояться везти готівку в регіони?

В Україні і далі проблематично зняти готівку. Гроші є тільки у мережах банкоматів найбільших банків, натомість у банкоматах “кишенькових” фінустанов по кілька днів “Технічна перерва”. На хвилі паніки люди масово знімали з карток готівку. Дехто навіть свідомо залазив в мінус і знімав з кредитки більше, ніж там було. В результаті інші залишились без копійки, бо не змогли зняти навіть зарплату.

«Нам кинули аванс ще 19 лютого. Знімати пішла 20-го, але грошей в цьому банкоматі вже не було. Думаю, нічого страшного, зніму наступного дня. Нічого подібного. Об’їздила три банкомати — один на Сихові, один в центрі і один на Привокзальній, але всюди “Вибачте, технічна перерва”. Хотіла зняти в банкоматі інших банків, але “чужі” грошей не видають. Пише “дія не може бути виконана”, хоча переді мною люди знімали гроші”, — розповідає львів’янка, з якою зустрілись у понеділок біля непрацюючого банкомата маловідомого банку. Жінка каже, добре, хоч у супермаркеті змогла розрахуватись карткою за продукти, а то не було б що їсти.

Тим часом столичне керівництво банків заявляє, що проблема браку готівки в регіонах виникла через те, що бояться відправляти інкасаторські машини з готівкою. “Головною перешкодою банки називають високий рівень ризику інкасування коштів у регіони наземними транспортними засобами. Для забезпечення нормальної роботи своїх територіальних підрозділів та гарантування безпеки людей вони розглядають можливість здійснювати інкасування повітряним шляхом. На жаль, сьогодні це є проблематичним. Блокпости, які встановлено на в’їздах в аеропорти Борисполя та Жулян, не пропускають інкасаторів. У зв’язку з цим виникають труднощі навіть із забезпеченням готівкою банкоматів у самих аеропортах”, — заявляють у Незалежній асоціації банків України (НАБУ). При цьому наголошують — банки мають достатню кількість готівкової гривні, аби поповнювати каси та банкомати.

Щодо валюти, то знайти в обмінниках долар чи євро досі проблематично. Зате міняйл на вулицях поблизу ринків суттєво побільшало. “Долари, євро, злоті” — тихенько, як молитву, повторює огрядна тітка, років 60-ти, в засмальцьованій куртці на Привокзальному. Ще тиждень тому вона продавала поповнення мобільних рахунків. Буквально за кілька кроків те саме бурмоче собі під ніс дядько, який робить вигляд, що вибирає квіти. “По скільки долар? — питаю. “9,20” — каже, попередньо оглянувши мене з ніг до голови. Так, ніби курс долара залежить від мого зовнішнього вигляду. “Скільки є?” — питаю. “Скільки треба буде, стільки дістану”, — каже. Обіцяю подумати і йду далі. А за кілька хвилин бачу, як той “міняйло” веде до під’їзду чоловіка середнього віку. Сумніваюсь, що він продав тому дядькові заповітні долари. А пограбувати міг запросто...

На самому ринку в понеділок уже спокійно. Покупців відносно мало. “Бабулі в паніці витратили минулого тижня всю пенсію на цукор, гречку і муку. Тепер не мають за що пачку масла купити, — каже продавець. — Минулого тижня був цілий цирк. Базар два дні був закритий, то мені додому дзвонили, питали, чи не маю на продаж макаронів, гречки. Готові були платити “зверху”! Кажу, люди, та чи ви подуріли? Завтра відкриють базар, то все можна буде купити”.

Без ентузіазму зміни в країні сприймають продавці яток з польськими товарами. “Ой, пані, навіть не знаю, коли буде новий завіз. Раніше приходив товар кожні два дні, а тепер не знати що з тією границею буде”, — скаржилась продавчиня клієнтці, якій конче потрібна була олія з виноградних кісточок. Річ у тім, що усі ці польські та італійські товари потрапляють в Україну контрабандою. Тому якщо польські сосиски та масло далі масово продаватимуть на розкладках, значить, корупція на кордоні як була, так і залишилась...