Передплатити Підтримати

Чим дешевша гривня, тим бідніший кожен з нас

На міжбанку безпрецедентний попит на долари. Компанії скуповують валюту, аби вивести гроші за кордон


Уже другий тиждень справжнім полем бою є не лише вулиця Грушевського, а й міжбанківський валютний ринок. Курс національної валюти поволі знижувався від початку року, у бюджеті на 2014 рік закладено долар по 8,5 гривні. Тому помірна девальвація нікого особливо не хвилювала. Але коли у вівторок вранці в обмінниках виставляли “ціну” 8,62 за долар, біля нього мимоволі зупинялись навіть ті, хто не має ні копійки за душею. Дорожча валюта — це дорожчі імпортні продукти, бензин і навіть оренда житла. Адже чимало цін у нас декларують у доларах, а оплату приймають у гривнях.

Беруть у гривнях, рахують — у доларах

“Коли вселялись у квартиру, долар був по 8,05. Оренда — 200 доларів плюс комунальні послуги. Господар скинув 10 гривень — платили 1600 гривень і “комуналку”. Так платили досі, хоч долар вже був дорожчий. Тепер нас попередили — за лютий доведеться платити вже за ринковим курсом. Навіть якщо це буде 8,5 — то виходить 1700 гривень. Хоча яке відношення має курс долара до вартості оренди житла?” — скаржиться Наталія Гнатів, яка винаймає квартиру у Львові.

Вдарять курсові коливання і по туристах, які збираються за кордон. Турагенції також декларують ціни у валюті, і при цьому нерідко виставляють свої курси, які часом навіть вищі за курси на готівковому ринку. “На Новий рік ми їздили у кількаденний тур Європою. Агенція, через яку замовляли тур, у подарунок дала усім сертифікати на знижку на тур на День Валентина. Обрали один з запропонованих турів, і в понеділок пішли оплатити. Та, виявилось, що коли в обмінниках євро ще можна було купити по 11,8, нам порахували по 11,99. Мовляв, такий у нас ринковий курс. Оплатити відразу євро теж не дозволили, бо, за законом, можуть приймати тільки гривні. Різниця невелика, але неприємно”, — каже Мар’яна Бохонко.

Паніка чи спекуляції?

8,68 гривні за долар — не єдиний рекорд, який встановив міжбанк цього тижня. Абсолютним рекордом з часів запровадження гривні став обсяг продажів валюти на міжбанку цими днями. У вівторок, 28 січня, продали/купили валюти на суму, еквівалентну

5,1 мільярда доларів (з них 4,74 мільярда доларів США). Перший стрибок було зафіксовано 22 січня, після повідомлення про вбивство активістів Майдану. Тоді попит на валюту стрибнув до

3,23 млрд. доларів. До порівняння — за підсумками минулого року середньодобовий обсяг продажів на міжбанківському валютному ринку становив 1,215 млрд. доларів. Попит на валюту почав зростати ще у листопаді минулого року, коли стало відомо про відмову влади Януковича від підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Ажіотажний попит на валюту експерти пояснюють політичною кризою в країні. “Те, що відбувається на валютному ринку, — реакція на події в країні. Суб’єкти ринку нервують, адже ситуація непрогнозована. Тому зараз триває втеча від гривні. Хтось переводить гривню у валюту і виводить за кордон. Хтось просто конвертує і зберігає всередині країни, — каже експерт Центру Разумкова Володимир Сіденко. — Відставка уряду Азарова та скасування законів 16 січня дає підстави для обережного оптимізму. Це має трохи стримати курс гривні. Далі ситуація на валютному ринку залежатиме від ситуації в країні”.

У тому, що курс вдасться приборкати, як тільки нормалізується політична ситуація, переконані і в Незалежній асоціації українських банків. Нацбанк має для цього усі ресурси, кажуть в НАБУ. Утім, ресурси НБУ — не безмежні, оскільки за минулий рік золотовалютні резерви країни суттєво скоротились. На початок січня 2014 року обсяг золотовалютних резервів становив 20,4 млрд. дол. США, а це близько до критичної межі.

Дешевша гривня — більші борги

Нерідко можна почути, що здешевлення національної валюти — на руку економіці, насамперед експортерам. Однак якщо врахувати велетенські борги під державні гарантії, стає зрозуміло, що девальвація гривні наближає нас до дефолту. За даними НАБУ, обсяг державного та гарантованого державою боргу за станом на 1 січня становив 73,1 млрд. дол. США. При цьому майже половину зобов’язань склали зобов’язання перед внутрішніми кредиторами. Цього року за зовнішніми боргами доведеться виплатити 7,1 млрд. дол. США. Зовнішні кредити залучали також банки і приватні компанії. “Багато банків мають зобов’язання в іноземній валюті, тому послаблення курсу гривні щодо основних валют призведе до збільшення зобов’язань у гривневому еквіваленті”, — каже аналітик компанії «Простобанк Консалтинг» Сергій Подвігін.

Ще однією проблемою для української економіки є величезний розрив між офіційним та ринковим курсом. Особливо від цього страждають компанії, які займаються експортно-імпортними операціями, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. “50% валютної виручки експортерів підлягає обов’язковому продажу за офіційним курсом. Відповідно, вони просто перестають показувати валютну виручку, бо для них збитково продавати валюту нижче ринкового курсу, — каже експерт. І додає: курс треба або тримати на рівні офіційного, або коригувати відповідно до ринкового. Двох курсів в країні не має бути».

А тим часом...

Справжні бої точаться не лише на валютному ринку збуреної України, а й на російському. Починаючи з листопада минулого року, російський рубль поступово падає. Під час торгів на Московській біржі 29 січня курс долара наблизився до позначки в 35 рублів, курс євро — до 47,87 рублів, що є історичним рекордом. Рекорди встановлює і Центральний банк РФ, скуповуючи до 40 мільярдів рублів за одні торги. Попри це, втримати рубль від падіння не вдається.