Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Українці проїдають половину зарплати!

«Це свідчить про зубожіння населення», – кажуть експерти

На продукти харчування українці витрачають найбільше в Європі! За часткою витрат на їжу Україна посідає останнє, 40 місце. Через низькі доходи українці змушені економити на дозвіллі, подорожах, медичному забезпеченні, освіті, техніці та одязі. Такі дані наводить агенція РІА Рейтинг.

Українці люксембуржцям можуть тільки позаздрити. Видатки на продукти харчування середньостатистичної люксембурзької сім’ї (включно з безалкогольними напоями) — лише 8,8% від споживчих витрат. На другій сходинці розташувалася Велика Британія з показником 9,1%. Замикає трійку Швейцарія (9,6%).

Поляки посіли 26 місце (на харчі тратять чверть доходів). Росіяни — 29 (на їжу витрачають трохи менше третини коштів). Білорусія опинилася на 35 місці — там люди залишають у продуктових магазинах 40,8% заробленого. Молдова потрапила на 39 сходинку (з показником 43,2%). Українці, йдеться у дослідженні, проїдають 50,2% щомісячних грошових надходжень.

Правда, на алкоголь і тютюн витрачаємо менше, ніж жителі Македонії (3,6% доходів), Франції (3,7%), Греції (3,8%), Білорусії (3,8%), Естонії (4%), Туреччини (4,2%), Сербії (4,6%), Ірландії (4,9%) та Румунії (8,1%). На цигарки і спиртне не шкодуємо віддати 3,5% доходів.

“Українці схильні песимістично оцінювати свої статки. Можуть стверджувати, що проїдають половину зарплати, а витрачати на продукти харчування не більше чверті чи третини заробленого, — каже асоційований аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода. — При цьому тіньові доходи часто взагалі не беруться до уваги. Наприклад, якщо запитаєте лікаря, скільки він витрачає на харчі, відповість: “Цілу зарплату”. І скаже правду, бо заробляє в середньому 1200-1500 гривень на місяць. Непродовольчі товари та послуги придбає за “неформальні платежі” пацієнтів”.

Водночас експерт визнає: порівняно з тим, скільки заробляють європейці, доходи українців катастрофічно низькі (навіть якщо враховувати зарплати “у конвертах”).

Те, що українці більш як половину своїх доходів витрачають на харчі, підтверджують у Державній службі статистики України. “На непродовольчі товари та послуги українці витратили торік 37,2% доходів, — повідомили у прес-службі. — На одяг і взуття — 6,1%. На комунальні послуги — 9,9%. На транспорт — 3,4%. На зв’язок — 2,8%. На ресторани та готелі — 2,5%. На відпочинок і культуру — 2%. На освіту — 1,3%”.

Виходить, що середньостатистична сім’я з чотирьох осіб (двоє дорослих та двоє дітей), сукупний місячний дохід якої становить 3 тис. гривень (а такою сумою задовольняється більшість українців), проїдає за місяць 1506 гривень. Вбирається та взувається за 183 гривні. 102 гривні залишає водіям громадського транспорту. На 84 гривні щомісяця збагачує операторів мобільного і стаціонарного зв’язку. 75 гривень просиджує “на каві”. 60 витрачає на квитки у театр чи кіно. На те, щоб підвищити свій інтелектуальний рівень (купити книгу чи записатися на курси іноземної мови), родині лишається мізер — 39 гривень...

“Не треба бути економістом, щоб розуміти — український народ зубожів, — каже директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. — Якщо понад 50% сукупного доходу домогосподарство витрачає на харчі, це означає, що люди живуть за межею бідності. В Україні є купка багатих. Решта зводять кінці з кінцями. Середньостатистичне шведське домогосподарство витрачає на їжу 14% сукупного доходу. На оренду та утримання житла, комунальні послуги, податки, страхування у відсотковому відношенні витрачають більше за нас. Тих грошей, що залишилися, їм вистачає і на відпочинок, і на те, щоб відкласти. У нас люди не мають можливості заощаджувати, живуть від зарплати до зарплати. Дехто може заперечити: до 2001 року витрачали на їжу більш ніж 60% доходів. Провести порівняння з 1913 роком, може здатися, що живемо у раю! У 90-х мали затяжну пострадянську трансформаційну кризу, з якої почали виходити лише у 1999-2001 рр. Інші держави (наприклад, країни Балтики) почали виходити з цієї кризи у 1994-1996 рр. З 2001 року рівень доброту українців поволі, але зростав. Однак у 2009 році надію на те, що в Україні з’явиться середній клас, перекреслила нова криза”...

Схожі новини