Передплатити Підтримати

Аграрії за ЄС! А прем’єр фантазує про «мізерні квоти»...

«Страшилки» про жахливі наслідки Угоди про асоціацію з ЄС для українських сільгоспвиробників – брехня


Пересічний українець значну частину своїх заробітків витрачає на їжу. Не тому, що так багато їсть, а тому, що мало заробляє. Ціни на продукти харчування — болюче питання для багатьох сімей. І саме в це болюче місце почали цілити у владі, переконуючи народ, чому нам не можна в ЄС. А хто нас годує? Правильно, село. От президент і прем’єр почали розповідати, як може постраждати українське сільське господарство через зону вільної торгівлі з ЄС. Трохи — напівправди, трохи — відвертої брехні, але частина людей все ще вірить цим аргументам. То нам розповідають, що через Зону вільної торгівлі з ЄС у нас продукти харчування подорожчають, бо ціни будуть, як у Європі. То лякають, що наші виробники банкрутуватимуть, бо український ринок заполонять дешеві європейські продукти...

Те, що деякі українські підприємці не витримають конкуренції, — правда. Бо продавати товари, вироблені напівкустарним методом, що не відповідають жодним нормам, буде важко. Але компанії, що вже зараз виготовляють цілком конкурентний продукт, який можна постачати на європейський ринок, — чекають на зниження мит. На початку року кілька українських виробників курятини заявляли, що пройшли уже сертифікацію ЄС і отримали право постачати товар в Європу. Але з митами, що діють в ЄС, про великі обсяги експорту говорити рано. Утім, в листопаді перша партія української курятини поїхала в Європу.

12 грудня “Миронівський хлібопродукт” відправив в Угорщину 430 кілограмів фуа-гра — також вперше в історії. У цей же день прем’єр розродився промовою про біди наших фермерів через квоти ЄС.

“Умови імплементації угоди для наших аграріїв запроваджують квоту на цукор. В Угорщині, наприклад, це призвело до повного знищення цукрових заводів. Ви хочете, щоб ми зробили те саме? Ми цього не робитимемо... Доти, доки ми не модернізуємо усі свої екстрактно-олійні підприємства, ми мито на насіння соняшника не скасовуватимемо”, — сказав Азаров. Чим насмішив і експертів галузі, і самих фермерів. Квоти на цукор існують уже кілька років — вони діють в рамках СОТ. А щодо закриття цукрових заводів, то третина уже давно закрилась (з майже 200 заводів, що були на початку 90-х, залишилось близько 60). Цього року вони виробили близько 1,2 мільйона цукру з буряку, чого замало для внутрішніх потреб. Тобто у наступному році Україна не лише не зможе експортувати — вона імпортуватиме цукор, аби уникнути дефіциту.

Україна є одним з найбільших постачальників соняшнику та олії у світі. Тому скасування мит на соняшник лише на руку виробникам. А щодо мит на імпорт насіння соняшнику в Україну, то ми його практично не імпортуємо — свого достатньо...

Нарікаючи на мізерні квоти, влада забуває уточнити, що деяких товарів ми взагалі не експортуємо до ЄС. Наприклад, в рамках ЗВТ Україна спочатку зможе постачати в Європу лише 20 тисяч тонн свинини. Мало. Але за станом на сьогодні ми взагалі не експортуємо свинину в ЄС! Ми її імпортуємо — з ЄС, із Бразилії, Аргентини, бо у нас дефіцит. За словами керівника Українського клубу агробізнесу Алекса Ліссітси, у перші роки по багатьох товарних групах Україна не зможе виконувати навіть цих “мізерних” квот.

Найбільше в урядовому повідомленні насмішила фраза “представники агробізнесу, своєю чергою, заявили про підтримку рішення президента і уряду про призупинення підготовки до підписання асоціації”. Які саме “представники”, прес-служба кабміну не уточнила. Зате за день до цього практично усі найбільші галузеві об’єднання, що працюють в АПК, підписали відкрите звернення (з чітким переліком організацій та асоціацій), у якому закликали владу якнайшвидше підписати угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. Їх не почули.

“З моменту вступу у СОТ (перша половина 2007 року) експорт продукції АПК, без урахування більшості готових продуктів, напівфабрикатів, напоїв тощо, зріс на 77% у грошовому виразі. Так, з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2012 року із України було експортовано аграрної продукції на суму $50,97 млрд. В 2012 році експорт сектору АПК досяг рекордної позначки — $18 млрд., — каже партнер Консалтингової Агенції “ААА” Сергій Наливка. — В разі підписання ЗВТ з Євросоюзом тільки за перший рік ми мали б можливість збільшити експорт ще на $1 — $1,2 млрд. Спекуляція деяких політиків стосовно начебто «смішних квот» на нашу продукцію в Євросоюзі не має жодного сенсу. Це додаткові безмитні обсяги нашої продукції, які додаються до тих поставок в країни об’єднаної Європи, які вже здійснюються. Але головна мета підписання ЗВТ з ЄС — надходження значних іноземних інвестицій, які б змогли суттєво збільшити національне виробництво, ВВП, експорт та валютні надходження”.

Зрештою, Україна більше зацікавлена у лібералізації торгівлі з ЄС, оскільки нашим товарам зараз важче потрапити на їхній ринок, ніж їхнім на наш. Так, якщо середньозважена ставка ввізного мита для харчової промисловості в ЄС 16,0%, то в Україні — 6,8%. Відповідно до дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, якби Україна підписала угоду про ЗВТ, то, попри квоти, український АПК експортував би на 20% більше сільськогосподарських та харчових продуктів. Найвагоміше зріс би експорт тютюнових виробів, зернових культур, м’яса та їстівних субпродуктів, а також різних харчових продуктів. Щодо імпорту з ЄС, то найбільше зросте імпорт напоїв, м’ясних продуктів, а також овочів та фруктів. Лібералізація торговельного режиму дозволила б поповнити “асортимент” торгівлі між Україною та ЄС, тобто експортувати-імпортувати товари, якими досі країни не торгували. Так, за рахунок нових товарів експорт України в ЄС зріс би на 2,3 мільярда доларів впродовж десяти років, а імпорт з ЄС — на 700 мільйонів.

Однак експерти Інституту, які працювали над дослідженням, наголошують: аби український АПК максимально скористався вигодами від Зони вільної торгівлі з ЄС, уряд має подбати про те, щоб українські виробники почали випускати товари, що відповідають європейським нормам безпеки.